Зоя Красовська

Зоя Красовська

Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху

1903 0
Присоромлений коворкінг, школа, яка не хоче нищити ліс, бізнес-план ОСББ і мрія про біогазову установку – історії успішного сортування, розказані на «Майстерні міста».

Львів’яни вже зрозуміли, що сміттєва проблема в нашому місті не буде розв’язана швидко та легко. Хтось перекриває вулиці сміттєвими барикадами, вимагаючи дій від влади, хтось – намагається звикнути до величезних куп відходів, а хтось – шукає способів, як продукувати менше сміття. До того ж, це дозволяє заощаджувати гроші. На «Майстерні міста» кілька ентузіастів сортування сміття розповіли про свій успішний досвід та плани, що потребують стартових інвестицій.   

Сортування — це модно

iHUB Lviv — ІТ-коворкінг на вулиці Замкненій, де постійно працюють близько 65 резидентів — довго задумувався про сортування сміття, але реально почав це робити після того, як його команду дещо присоромили. Гостя коворкінгу здивувалася, що всі відходи скидаються в один контейнер. «Якось пролунала фраза: “Прикинь, в iHub немає смітника для пляшок”. З цієї фрази все почалося», — розповіла операційна менеджерка коворкінгу Віра Горват.

В офісі замінили одноразовий посуд багаторазовими барвистими тарілками та стаканами, замовили контейнери для роздільного збору сміття. Тепер збирають пластикові кришечки, батарейки та макулатуру. Використаний папір привозять у центр «Джерело», де на виручені за макулатуру кошти планують замінити вікна, розповіла Віра.

Поки що в iHub не позбулися одноразового посуду остаточно, адже деякі резиденти вважають, що їсти й пити з багаторазових тарілок і чашок не гігієнічно. Дещо бракує культури сортування: наприклад знання, що серветки і стаканчики не варто скидати до макулатури, оскільки вони по-різному переробляються. Тому адепти сортування мотивують колектив плакатами біля контейнерів та на кухні.

«Ми ще не підраховували кількісні результати, але ми тепер замовляємо набагато менше одноразового посуду. Якщо раніше це робили кожного тижня, то зараз — раз на кілька тижнів», — розповідає Віра.

Львівські школи спроможні знищити цілий ліс

Таку вражаючу картину виявили учні школи №69, підрахувавши, скільки паперу потенційно викидають у їхній школі. «Сто львівських шкіл нищать за рік більше півтори тисячі дерев, а це цілий ліс», — каже президентка шкільного парламенту Софія Козловська. Школярі організували збір макулатури, а на виручені кошти купили саджанець дерева і висадили його у шкільному дворі.

Діти так перейнялися проблемами відходів, що самі організували у своїй школі збір батарейок та пластикових кришечок — коробки для них зробили власноруч. Для повноцінного сортування — роздільного збору пластику, поліетилену, металу, органіки, каже Софія, вони не мають спеціальних контейнерів. Тому шукають спонсора, готового їх оплатити, й пишуть заявки на ґрантові конкурси.

«Зазвичай збираються тільки дорослі і самі все вирішують. Але діти теж мають свої ідеї, і вони досить дієві. Тому залучайте дітей до сортування», — закликала Софія.

Підключи сусіда та започаткуй власний бізнес

Мешканці об’єднання співвласників багатоквартирного будинку на вулиці Роксоляни, 57 уже підрахували, що можуть економити до 18 тисяч на рік, якщо сортуватимуть сміття і продаватимуть вторсировину. Тепер голова правління ОСББ Василь Прусак розробив на основі цього бізнес-план для невеликого підприємства.

«Якби об’єдналися 15 будинків, то на організацію збору вторсировини достатньо було би підприємства із чотирьох людей. Крім того, потрібен невеличкий склад, де би сировина допаковувалася, досортовувалася і готувалася до здачі», — каже Василь Прусак. За його оцінками прибуток такого підприємства міг би становити близько 200 тисяч гривень на рік.

Кілограм пластикових пляшок (це приблизно 25-30 штук) коштує від 2 до 4 гривень. За два місяці ОСББ могло б збирати 300 кг, але і такого об’єму могло бути замало, аби підприємства з переробки регулярно приймали та вивозили усе зібране від будинків. Голови ОСББ ведуть переговори з компаніями та шукають модель, вигідну для всіх. Потребують і сприяння міської влади.

«Аби бізнесу було вигідно з нами співпрацювати, нам потрібен більший склад, — каже член правління ОСББ «Світлиця-46», що на Володимира Великого, 46 Юліан Сліпецький. Він поки що складує пластик, скло, поліетилен — все, що можна продати на переробку, у колишній комірчині двірника. І тільки шукає, кому це все здавати. — На зборах голів ОСББ Франківського району я буду ставити питання до районної адміністрації, аби нам виділили приміщення, куди би люди зносили вторсировину».

Половину виручених коштів ОСББ планує витрачати на господарські потреби, а іншу половину — на заохочування мешканців до сортування. Наприклад, дарувати найактивнішим родинам квитки в аквапарк чи на екскурсії.

Серед ОСББ вже замислюються і над використанням органічного сміття. «В Кам’янці-Бузькій є біогазова установка, де 1000 квартир можуть здавати органічні відходи з кухонь і протягом місяця отримувати 2000 кубів газу, а також 30 тон якісного добрива, яке дає кошти для розвитку», — каже Василь Прусак. Він шукає ресурси й хоче залучити колег по ОСББ до створення такої установки у місті.

 

Зоя Красовська 
Фото авторки та iHUB Lviv
 

Міські акценти