Український уряд посилив обмежувальні карантинні заходи, що у когось викликало схвалення, а в когось – обурення. Tvoemisto.tv поспілкувалось із людьми з Іспанії, Італії, Польщі, Німеччини, Гонконгу та Китаю, аби дізнатись, які правила діють там і як їх сприймають люди.

Покажіть чек на продукти

Тетяна Малетич живе на північному сході Іспанії, на межі автономних областей Арагон і Каталонія.

«Тут (провінція Арагон – ред.) ситуація загалом спокійна. В лікарні, до якої ми належимо, є близько сорока госпіталізованих з коронавірусом. Це не так критично, як у Мадриді чи Барселоні, де щодня виявляють більше тисячі нових випадків зараження і лікарі змушені вибирати, кого підключати до апарату, а кого ні», – розповідає вона.

Читайте також: Сидіть вдома - це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу

Тетяна вважає, що введення карантину 15 березня запобігло поширенню коронавірусу в регіонах, віддалених від великих міст. Спочатку правила карантину були такі ж, як в Україні: закрили всі навчальні заклади і заборонили виходити на вулицю без особливої потреби (за продуктами чи в аптеку).

«Утім, люди продовжували ходити на роботу і громадський транспорт працював. З початку цього тижня всім підприємствам, які не забезпечували першочергових потреб населення (харчування, банки, правопорядок, медична допомога тощо) наказали закритися. Працівників, які не могли виконувати роботу з дому, відправили у відпустку. Наче в оплачувану, але з відпрацюванням», – каже Тетяна.

Порожнє містечко Бінефар, Арагон. Фото: heraldo.es

Вона розповідає, що у перші дні не всі серйозно сприймали карантин.

«Іспанці дуже люблять вулицю, спілкування, дитячі майданчики і тераси, і важко собі було уявити, як за один день все раптом міняється. Мені теж здавалося тоді, що достатньо було закрити Мадрид, який був епіцентром на той час, а не змушувати всіх залишатися вдома. Але буквально за кілька днів ситуація і свідомість багатьох з нас змінилася – ішлося вже не про те, щоб не заразитися самому, а щоб не заразити інших, бо ніхто не знає на 100%, чи здоровий він, чи ні», – розповідає українка і додає, що у неї не було і немає страху смертельно захворіти на коронавірус.

Читайте також: Я ніби пів життя прожила. Як це працювати в аптеці під час карантину

За дотриманням правил карантину, каже вона, ретельно стежить поліція, яка зупиняє людей на вулицях, машини і перевіряє, чи їхній вихід з дому виправданий. Люди, які ходять на роботу, повинні мати спеціальний сертифікат, а якщо людина каже, що виходила за продуктами, у неї можуть попросити чек.

«Щодо хворих, то спочатку ретельно стежили за кожним випадком, намагалися відслідкувати поширення і встановити нульового пацієнта, але відколи ситуація вийшла з-під контрлю, то вже тільки повідомляють цифри. У кого легкі симптоми, залишається вдома, кому важче, того госпіталізовують. Усім, хто підозрює в себе коронавірус, рекомендуюють самоізолюватися, навіть від своєї сімї, і в жодному разі не виходити на вулицю», – розповідає Тетяна.

Вона додає, що прочитала в українських новинах про дозвіл хворим на коронавірус ходити за продуктами чи в аптеки, і каже, що це безглуздо і небезпечно, якщо це не першоквітневий жарт.

«Якщо людині нікому купити продукти, цим мають займатися соціальні служби, Червоний Хрест, волонтери.. Хтось, але не сам хворий», – вважає вона.

Не виходити уночі і не боятись статистики

Львів'янка Іванна Кузьма живе у селі, що належить до Краківської агломерації у Польщі. Каже, що востаннє у місті була на самому початку карантину – три тижні тому, і не знає, що там відбувається.

До 1 квітня, розповідає вона, працювали салони краси, перукарні і тату-салони. Тепер їх закрили. Продуктові магазини мають дві години на день – з 10:00 до 12:00 – для обслуговування виключно людей, старших за 65 років, а зайти в магазин може не більше покупців, ніж із розрахунку по троє на касу. Також із 1 квітня усі продавці і покупці мають бути у масках, але це дефіцитна річ. Тож люди використовують тканяні маски, що, каже Іванна, не захищають, але заспокоюють психологічно. У Кракові ж, додає українка, багато людей мають удома антисмогові маски.

«Доставка продуктів додому організована дуже погано. Кур'єрів бракує і замовляти онлайн можна хіба аж за 3 тижні наперед. Проблем і дефіцитів продуктів не було жодного разу, коли ми ходили на закупи», – додає Іванна.

Читайте також: Польща продовжила закриття кордонів на ще 20 днів

Вона розповідає, що парки, бульвари і пішохідні лісові зони закрили, тому що вони були місцем скупчення людей, особливо на вихідні.

«Гуляти з дітьми можна, але ходити на майданчики заборонено. З іншими дітьми гуляти теж не можна. Перших 2 тижні такої заборони не було і мамочки з дітьми гуляли цілими групами», – каже Іванна.

Щодо транспорту, то тут обмеження такі ж, як і спочатку в Україні – кількість пасажирів не має перевищувати половини кількості сидячих місць. Утім, тут автобуси курсують за графіком, а водії – відгороджені, підійти до них і купити квиток – неможливо.

Також у правилах прописано, що діти віком до 18 років можуть виходити з дому лише у супроводі батьків, заборонений прокатний міський транспорт і не можна виходити з дому уночі, хоча години дії заборони не зазначені.

«Загалом люди спокійні, бо інформація на ТБ і радіо переважно без жахалок. Ще 3 тижні тому міністр здоров'я казав, щоб ми не лякалися приросту кількості хворих. Ми недалеко від Італії та Німеччини, тож хворі будуть, їх будуть тисячі. Ми повинні сидіти вдома, не грузити лікарні при задовільному самопочутті і не панікувати. Більшість повірила, не панікує, люди обживають балкони, гуляють з песиками», – розповідає Іванна.

Карантин у Польщі. Фото: Telegraf.ua

За порушення правил карантину, каже вона, штрафи сягають від 500 до 30 тис. злотих. Порушників не так і багато. Обіцяють також ввести кримінальну відповідальність за порушення режиму самоізоляції, але наразі такого немає.

Навіть діти дотримуються правил

Світлана Єрьоменко живе у Німеччині, у баварському селі Kreis Bamberg. Вона завідує супермаркетом за 15 км від Вюрцбурга. Щоб їздити на роботу, Світлана має спеціальний дозвіл. Інакше заборонено без особливої потреби виходити з дому.

«Мені лікар казав, що я через діабет можу залишатись вдома, на лікарняному. Але я не можу і  не хочу, бо у мене 14 співробітників і я маю їх підтримувати, я їх керівниця», – говорить вона.

У магазин можуть зайти не більше 50 людей, які мають тримати дистанцію у щонайменше 1,5 м – для цього є позначки на підлозі, є попередження на кожній полиці. Працівники щогодини все дезінфікують і завжди в рукавичках. Біля фруктів та овочів, розповідає Світлана, написано, що не можна їх брати, а потім класти назад – багато людей приходять без рукавичок і це небезпечно.

Щодо масок, то можна приходити без них.

«У магазин люди можуть приходити без масок, тому що їх не вистачає. Я чула у новинах, що правило про маски ввели в Австрії. У нас – за бажанням. Я працюю у масці, бо я в групі ризику», – каже Світлана.

Фото: Світлана Єрьоменко

Окрім продуктових магазинів і магазинів з побутовою хімією, все зачинено – магазини техніки, одягу, будівельні, ТРЦ, ресторани тощо. Ще працюють пекарні і невеликі м'ясні крамнички.

Світлана Єрьоменко зазначає, що спочатку була паніка і товари з полиць зникали миттєво – туалетний папір розбирали просто з палет за кілька хвилин.

«Зараз менше незрозумілих покупок. Всі продукти завозимо, все є. Люди трохи бояться брати продукти з Іспанії та Італії, це переважно овочі і фрукти. Але все одно купують, хоч іноді у них смішна реакція на напис «Іспанія» чи «Італія», – говорить Світлана.

Вона додає, що у неділю керівники усіх магазинів мережі були на роботі – ставили захист на каси для працівників. Одноразові рукавички, що раніше були в продажу у магазині, тепер не продають – вони також лише для працівників, які мають змінювати їх щогодини.

Каси у магазинах обладнали захистом. Фото: Світлана Єрьоменко

«Рукавичок маємо багато, але не можемо продати жодної пари. Все тільки для працівників. Учора отримала для них також рукавички без латексу – для тих, у кого алергія», – додає Світлана.

Вона каже, що рукавички можна придбати в аптеці, щоправда, якщо раніше вони коштували 5 євро, то тепер 10.

«Уже тиждень закриті всі дитячі майданчики. На вулицю можна виходити лише по двоє або лише з тими, з ким ви живете разом. І просто так піти погуляти чи посидіти в парку також не можна. Один знайомий поїхав увечері до подруги, його зупинила поліція і оштрафувала на 500 євро. Моя донька зараз у моїх батьків, я її відвезла ще до заборони виходити з дому, бо школу закрили, а я маю ходити на роботу. Це 165 км звідси. Я не можу її навіть відвідати», – розповідає Світлана.

Читайте також: Комфорт і любов. Як британські вчителі організовують перебування дітей у карантині

Громадський транспорт курсує, але його мало, говорить вона. Утім, поїзди продовжують їздити, щоб люди могли добиратись на роботу.

Вона додає, що спочатку карантинні правила були незвичними, але люди швидко адаптувались, тому що розуміють, що це для їхньої безпеки.

«Люди залишаються вдома. Навіть діти дуже слухняні, виконують всі правила, вчаться онлайн, погуляти можуть тільки у дворі і без жодних друзів. У моєї доньки найкраща подружка живе через паркан, але вони спілкуються тільки раціями, а сьогодні вона сказала мені, що минуло два тижні, вони обидвоє не захворіли, тож можуть спілкуватись через паркан на відстані два метри», – говорить Світлана.

Та, зазначає вона, минулої суботи була сонячна погода і багато хто повиходив у парки погуляти – вже у неділю стали більше перевіряти і штрафувати. Про те, аби десь у парку зібратись на шашлики, навіть не йдеться, адже штраф становить 25 тис. євро. Тож гриль – тільки на власному подвір'ї і лише в колі сім'ї.

Щодо тестування людей на коронавірус, то, за словами Світлани, експрес-тести тут вважають невигідними – простіше одразу зробити 180 тестів в лабораторії, ніж один швидкий.

«У знайомого мама контактувала із нібито хворою людиною. Їй подзвонили з лікарні, попросили 14 днів залишатись удома, а якщо будуть підозри, то пообіцяли приїхати зробити тест. Але потім перетелефонували і сказали, що людина, з якою вона контактувала, не хвора. Вони обдзвонюють всіх, із ким контактував хворий на коронавірус останнім часом», – розповідає Світлана.

Наразі карантин у Баварії триватиме до 20 квітня, вже наступного тижня влада і медики зберуться, щоб проаналізувати динаміку захворюваності та ухвалити наступні рішення.

Читайте також: Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн

Карантин, щоб вижити

Пані Христина живе в італійській провінції П'яченца у регіоні Емілія-Романья.

«Правило номер один, щоб вижити – не виходити з дому», – каже вона.

Правила номер два і три – якнайчастіше мити руки і все дезінфікувати.

«Але тут багато старих людей, які не зовсім при пам'яті. Їм поза 90 років і для них немає жодних правил. Є і молоді, які думають, що «проскочуть», тому і висока смертність. Звісно, є і свідомі, які хочуть жити. Не виходити і не контактувати з іншими – дуже важко, але це перше правило, щоб вижити», – каже пані Христина.

За свіжими даними, говорить жінка, в Італії вже помер 71 медик.

Карантинна П'яченца. Фото: Piacenza24

«Моя знайома лежала в лікарні в Бергамо, її роботодавиця приносила їжу їй і своїй старенькій мамі. Так пернесла вірус додому. Її 90-річна мама померла в реанімації, моя знайома теж була в реанімації, але вижила. Та жінка перенесла у легкій формі», – ділиться вона.

Після хвороби українку, яка хворіла, відправили на 21 день на реабілітацію – для тих, кого виписали з лікарні, місцевий підприємець у Бергамо віддав свій готель. Оскільки лікарні переповнені, то тих, хто у не дуже важкому стані, просять залишатись вдома. Бракує медикаментів та апаратів ШВЛ.

«Після такої кількості смертей люди стали більше дотримуватись правил, але все одно страшно», – говорить пані Христина.

Вона додає, що мала можливість повернутись в Україну останніми рейсами допоки не закрили кордони, але вирішила, що краще залишиться, аби раптом не привезти вірус із собою і не заразити рідних. Тепер водночас і шкодує, що залишилась, і ні.

«Щойно відкриють кордони, я одразу поїду додому. Ми всі молимось, щоб все було добре», – говорить вона.

Читайте також: Urbi et Orbi. Папа Франциск прочитав особливу молитву

Місто живе і живе нормально

У Гонконгу, розповідає Омер Курт, директор приватної міжнародної школи, заборонено збиратись у групи більше 4-х людей. Утім, міська влада зробила винятки. Зібратись у групу з понад 4-х людей можуть урядовці, працівники у випадку, якщо це необхідно для виконання роботи, судді та деякі інші категорії. Також дозволено збиратись на весілля чи похорони, група із членів однієї сім'ї теж звільняється від покарання.

Якщо ж група із понад 4-х людей збирається у громадському місці, то кожен заплатить штраф – організатор та власник місця (якщо це бар, наприклад) – 25 тис. гонконзьких доларів, учасники – по 2 тисячі (майже 250 американських доларів), без суду. Також організатора і власника можуть посадити до в'язниці на пів року. Водночас можуть працювати масажні салони та караоке-клуби, але за умови дотримання правил, дистанціювання та дезінфекції. Це ж стосується і релігійних місць та установ.

Карантин у Гонконгу. Фото: FT.com

Ресторани продовжують працювати, але у половину потужності. Працівники мають стежити, аби за одним столиком не було більше 4-х людей, а дистанція між групами має становити не менше, ніж 1,5 метри. Спочатку ішлося про те, щоб заборонити продавати у барах і ресторанах алкоголь, але влада вирішила, що це сильно вдарить по економіці, тож від ідеї відмовились. Водночас кінотеатри, спортзали, геймерські клуби зачинені з 28 березня, наразі на два тижні.

Читайте також: Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди

«Продуктові ринки працюють, і там досить багато людей ходить. Загалом, місто живе і дуже навіть добре. Гонконг, дивлячись на Китай, добре підготувався. Але школи, мабуть, цього року вже навчання не продовжать. Днями сказали, що карантин у навчальних закладах продовжили на невизначений час», – розповідає Омер Курт.

У місті скрізь є дезінфектори – у кожному підїзді в житлових будинках, дезінфекцію проводять щогодини. Так само максимально захищають усі контактні місця.

Ліфт у багатоповерхівці Гонконгу. Фото: Омер Курт

Водночас на материковому Китаї, каже Омер Курт, якщо все буде добре, то школи відкриють із 8 квітня, а промисловість в усіх регіонах розпочала роботу вже два тижні тому.

Щоденний звіт владі

Андрій Лапін з дружиною і дочкою живе і працює в Китаї, біля Шанхаю. Наприкінці січня – у лютому він приїхав в Україну, адже в Китаї були новорічні канікули.

«Коли це все почалось, ми вирішили все ж таки вертатись в Китай. Там ми, принаймні ,будемо під контролем сучасної медицини у разі чого. Встигли в останній момент перед закриттям кордонів», – розповідає Андрій.

Після прильоту сім'ю поселили в готелі в селі, кожного в окремому номері, окрім дитини з мамою. Протягом двох тижнів було заборонено виходити з номеру і навіть відкривати двері можна було лише в масці і в рукавичках, переконавшись, що у коридорі нікого немає. Щодня потрібно було вимірювати температуру та звітувати онлайн лікарю.

«Триразове харчування, вай-фай, всі зручності. Загалом добре. Покарання для іноземця за залишення номеру – однозначна депортація. На всіх входах у готелях, окрім одного, висіли амбарні замки», – розповідає Андрій.

Обід на обсервації і карантинний готель. Фото: Андрій Лапін

Він додає, що за два тижні на повному забезпеченні із них не взяли жодної копійки.

Зараз же у Китаї, розповідає Андрій, обмеження мають цільовий характер, уже навіть відкрили провінцію, де був епіцентр епідемії. Наразі зачинені лише дитячі навчальні заклади у провінціях, де була найгірша ситуація.

«Але кожна людина на території Китаю зобов'язана щоденно звітувати про своє здоров'я у спеціальному додатку, що також автоматично фіксує переміщення країною. Інакше обмежать ті пересування», – розповідає Андрій.

Якщо ж десь виявляють хворого, то у найкоротші терміни ізолюють усіх, з ким він спілкувався.

Олександра Бодняк

Головне фото: The New York Times

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.