Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
Нещодавно оприлюднили детальний план території, розроблений ЛКП «Інститут просторового розвитку», згідно з яким на площі Міцкевича хочуть ліквідувати дві смуги руху, зробивши, натомість, одну додаткову перед пам’ятником. Місце, де зараз автостоянка та смітники, стане пішохідним і примикатиме до готелю та вулиці Театральна. Смітники планують розмістити під землею. Під пам’ятником Міцкевичу мають намір збудувати паркінг на 40 місць, який зможе слугувати й укриттям. Заїзди та виїзди з нього зроблять обабіч пам’ятника.
Основна концепція цього проєкту полягає в тому, що на площі Міцкевича є пам’ятник, до якого нема доступу: коли туристи хочуть підійти до нього ближче, то змушені перебігати дорогу, наражаючись на небезпеку потрапити під колеса автомобіля, каже в коментарі Tvoemisto.tv головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
Читайте також: Частину ділянки біля пам'ятника Міцкевичу хочуть зробити двосторонньою
«На звернення компанії, яка будує готель на площі Міцкевича, був відкритий детальний план території. З одного боку, в ініціаторів виникла така думка через те, що під час будівництва готелю підземний паркінг також передбачали, але не змогли цю ідею реалізувати, тому що виявили там історичний мур, який потрібно було зберегти. Що стосується необхідності паркування, то готель розуміє, що, з одного боку, це комфорт гостей, а з другого – ми як місто не бачимо можливості використання спільного громадського простору на поверхні землі як місць для паркування. Через це виникла думка спорудити підземний паркінг. Всі витрати готовий узяти на себе забудовник, і паркомісцями користуватиметься не тільки готель», – запевнив він.
Детальний план території
Важливим для міста з архітектурної точки зору, вважає Антон Коломєйцев, є надання пріоритету пішохідному руху і велосипедному транспорту, а також зменшення кількості індивідуального транспорту в середмісті. Саме через це навколо проєкту виникли дискусії. Для прикладу, голова комісії транспорту, зв’язку та мобільності ЛМР Ігор Зінкевич каже, що цей проєкт неоднозначний, і вважає неправильним перекриття двох смуг для руху транспорту в бік оперного театру:
Візуалізація оновленого простору біля пам'ятника Міцкевичу
«Збільшення паркомісць, зокрема підземних, це добре, але в цьому проєкті мене непокоїть питання перекриття двох смуг у бік оперного театру. Основна гілка транспорту в центральній частині Львова – це проспект Свободи, тому дуже ризиковано з п’яти наявних смуг в обидва боки робити три, одна з яких громадська», – сказав він у коментарі Tvoemisto.tv.
На запитання про те, яку розв’язку варто зробити на цій транспортній гілці, Ігор Зінкевич відповів, що добирання до пам’ятника Міцкевичу можна полегшити через перехід у підземному паркінгу, а смуги для руху залишити. Також можна залишити одну смугу для проїзду, але тоді не буде окремої смуги для громадського транспорту:
«Для того, щоби там був підземний паркінг, потрібно вже розробити об’їзд ділянки. Я не проти підземного паркування, вірю, що там можна його влаштувати. Якщо над цим паркінгом їздитиме транспорт, жодних проблем не виникатиме».
Натомість Антон Коломєйцев стверджує, що реорганізація руху на цій ділянці радикально не вплине на зменшення пропускної здатності проспекту Свободи. Завдяки цим рішенням, навпаки, хочуть зробити рух безпечнішим. На ділянці за площею Міцкевича, від вулиці Коперника до проспекту Свободи, завжди виникає велике транспортне навантаження. Але на самому проспекті Свободи є дві смуги – автобусна й автомобільна. Так само одна автомобільна смуга є на площі Міцкевича, яку хочуть залишити.
Читайте також: Простір біля пам’ятника Міцкевичу можуть зробити пішохідним
«Зміни, які планують провести на площі Міцкевича, мають бути скоординовані з роботою світлофорів, які досить далеко звідти, щоб нормалізувати рух і позбутися заторів на певних відрізках. Наприклад, між вулицями Коперника і Князя Романа є такі ділянки дороги, де машини завжди чекають, а є такі, де буквально пролітають. Це можна нормалізувати, перенісши навантаження з однієї ділянки на другу. Плануємо зробити там низку моделювань, щоби зрозуміти, які заходи повинні здійснити на ділянці при під’їзді до середмістя», – пояснив Антон Коломєйцев.
Що стосується безпеки, веде далі архітектор, то тут варто зробити ще один пішохідний перехід при переході до проспекту Шевченка, бо підземний перехід – не дуже вдале рішення, зважаючи на інвалідів, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми, особливо у візочках.
«Ми, звісно, можемо щоразу збільшувати кількість транспортних смуг, але це не дозволить уникнути заторів. За останні кілька років у Львові проклали багато велодоріжок, люди активно користуються велотранспортом. Основним способом переміщення середмістям є пішохідний рух. Ми ж не сідаємо на тролейбус чи трамвай, щоби дістатися від Франкового університету до площі Ринок. Центр міста історично сформувався як зручний для пішоходів, натомість у межах площі Міцкевича він таким не є. Тому не можна всі питання переміщення зводити до автомобілів, треба подумати і про людей», – вважає головний архітектор Львова.
Реорганізація руху може стати проблемою, але підземний паркінг – хороша ідея
Реорганізація руху на ділянці біля пам’ятника Міцкевичу може ускладнити рух транспорту, вважає архітектор Юрій Столяров. Але спершу потрібно змоделювати на ній рух, пустивши автівки в об’їзд пам’ятника, щоб зрозуміти, як це функціонуватиме.
«Цей проєкт, як на мене, є певною провокацією, – сказав він у коментарі Tvoemisto.tv. Але не думаю, що він поганий. Можливо, ламається порядок речей, до якого ми звикли,однак у Європі погоджуються на таке. Для прикладу, у Відні є паркінг на площі біля костелу Святого Стефана. Це так, якби у нас створили паркінг на площі перед Домініканським собором. І нічого, там усе чудово функціонує».
З одного боку, в місті утвориться громадський простір, з’явиться підземний паркінг, буде можливість забрати смітники, які псують вигляд площі. Але, з другого боку, зміниться рух автомобілів, і це може стати проблемою, зауважив Юрій Столяров.
«Ми маємо досвід спілкування з німецьким Ляйпцигом, де, виходячи з таких самих міркувань, відмовилися від будівництва паркінгу. Однак там мовилося про паркінг на тисячу чи дві тисячі автомобілів. Були побоювання, якщо в середмісті побудують такий великий паркінг, то буде величезна кількість охочих залишити там автомобілі», – пояснив він.
Однак підземний паркінг на 40 місць не мав би створити таку проблему:
«Я зробив би там експеримент: поставив автофішки, пустив у об’їзд транспорт, тобто не створював би площу як таку, а відгородив її та пустив автомобілі. І це мало б тривати не день-два, а кілька місяців. Тоді ми побачили б реальну картину. Всі розуміють, що підземний паркінг збудують насамперед для гостей, які поселятимуться в готелі, як-от той, що під готелем «Ріус». Так, він досить дорогий, але люди, які мають нагальну потребу поставити десь автомобіль, можуть заплатити за годину 40, 50, а то й 100 гривень» – додав архітектор,
На його думку, починати втілювати цей проєкт потрібно з огляду на рух транспорту: спочатку братися за роботи на поверхні, а потім переходити до тих, що треба виконати під землею.
Натомість Антон Коломєйцев стверджує, що готелю належатиме лише частина паркомісць, тож паркінгом зможуть користуватися і львів’яни. Фінансування робіт з побудови паркінгу відбуватиметься коштом забудовника. Це ж стосується і громадського простору, тобто місто апелюватиме до того, щоби проєкт комплексно реалізував ініціатор.
Євген Зінов’єв, директор компанії-забудовника ТзОВ «Центр розвитку нерухомості», в коментарі Tvoemisto.tv сказав, що компанія має зобов’язання перед містом збудувати підземний паркінгу власним коштом:
«Що стосується громадського простору, то я впевнений, що в якісному його виконанні зацікавлені всі сторони, тому ми готові брати участь в розробці концепції та співфінансувати її реалізацію».
Щодо паркомісць, то, на думку Євгена Зінов’єва, готель мусить бути забезпечений ними для зручності своїх гостей та й самих львів’ян. Із 40 запроєктованих місць 10 передадуть Львівській міській територіальній громаді.
Зі слів забудовника, плани щодо реалізації цього проєкту змінювалися кілька разів. Як говорив на початку Антон Коломєйцев, усе впиралося в той виявлений під час розкопок мур, який обов’язково збережуть: у планах влаштування спеціальної експозиції, яку зможуть побачити львів’яни та гості міста.
Про Полтву та геологічні ризики
У межах Львова в каналізаційному підземному колекторі «ув’язнена» річка Полтва, яка починається біля пам’ятника Михайлові Грушевському і тече під землею на глибині 5-6 метрів через усе місто, не минаючи його центральну частину. Архітектор Ігор Кузьмак вказує на важливість геологічних досліджень, адже потрібно врахувати глибоке залягання торф’яних ґрунтів.
Водночас, як сказав архітектор Юрій Столяров, геологія ґрунтів за кількадесят років не змінюється, а формується сотні років. Єдине, що може статися, це просідання фундаменту якогось будинку, утворення тріщин. Але це вже інший вид досліджень.
Читайте також: 25-метровий готель на площі Міцкевича проєктуватимуть поляки
Директор компанії-забудовника ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» на питання про те, на основі яких геологічних досліджень розробляли проєкт, відповів, що на ділянці біля пам’ятника Міцкевичу в зоні розробки детального плану території проводили археологічні, інженерні й геологічні вишукування.
«За погодження проєкту ДПТ та подальшого проєктування підземного паркінгу будуть проводити ретельні інженерно-геологічні дослідження. Саме вони мають стати основою конструктивних рішень із влаштування підземного паркінгу. Але на все свій час», – пояснив Євген Зінов’єв.
Візуалізація 25-метрового готелю на пл.Міцкевича, 9
Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев уже розповідав Tvoemisto.tv, що рішення про розробку детального плану території ухвалили на сесії міськради в червні 2022 року. Прохання про розробку ДПТ отримало ТзОВ «Центр розвитку нерухомості». За даними Youcontrol, ця компанія зареєстрована в 2004 році за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72. Керівником організації є Євген Зінов’єв, кінцевими бенефіціарними власниками – Віталій Антонов (власник ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (заправки «ОККО») та Василь Даниляк.
Також будівництво готелю на площі Міцкевича, 9 було погоджене виконкомом у лютому 2020 року. У цій будівлі планують розмістити готель із адміністративно-торговими приміщеннями та підземним паркінгом. Це вже другі містобудівні умови на забудову цієї ділянки. Перші видали в грудні 2018 року. Тоді максимальна висота будівель не мала перевищувати 22,4 метра, цього разу – 25 метрів із максимальним відсотком забудови земельної ділянки. Зазначимо, що готель будують на місці розібраної кам’яниці, яка була пам’яткою національного значення. Проєктантом готелю є польська архітектурна студія Kuryłowicz & Associates, що має офіси у Варшаві та Вроцлаві.
Софія Шавранська
Фото: Твоє місто/Візуалізація: Інститут просторового розвитку
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори