Фото авторки та надані Bright Preschool

Фото авторки та надані Bright Preschool

«Яскрава доШкола». Львівський дитсадок, де не сварять і не карають

4146 0
В інклюзивному дитсадку, заснованому трьома львівськими мамами і одним татом, діти програмують роботів, можуть не спати вдень, якщо не хочуть, та вчаться поважати особливості інших.

Анна Косарєва відома як координаторка «Години коду» у Львові та  в минулому менеджерка Львівської ІТ-школи.   Та також вона – одна з засновниць львівського приватного інклюзивного садочка Bright Preschool, або «Яскрава доШкола». Вона та ще троє її колег рік тому вирішили створити простір для своїх дітей. Разом знайшли приміщення, розробили програму, провели майстер-класи для спеціалістів і набрали дітей. Свою діяльність особливо не рекламували – три групи заповнили ще до офіційного відкриття. 

Сину Анни, Максиму, три з половиною роки. Коли йому було два, ізраїльські спеціалісти діагностували в хлопчика розлад аутичного спектра. Поведінковий аналітик Шонталь Азулай, супервізор освітньої інституції Maasdot Hinukh EIAd, розробила для нього програму корекції, за якою Максим доволі швидко почав прогресувати. Проте коли прийшов час ходити в садочок, Анна зрозуміла: у Львові немає дошкільного закладу, де б її син міг комфортно соціалізуватися. Жінка звернулася до Шонталь по допомогу.

«Шонталь погодилася допомогти. Для неї наш садочок – це важлива справа, щось на кшталт місіонерства. Вона приїздить до Львова навчати наших працівників, а також повсякчас спостерігає за поведінкою дітей через камери спостереження і дає консультації», – розповідає Анна. 

Нині дітей з особливими освітніми потребами в садочку п'ятеро. Шонталь Азулай розробила індивідуальну програму для кожного вихованця.  Решті дітей на іграшках пояснила, наскільки всі можуть бути різними.

«Дитина після завершення нашого садочка не буде боятися ставити запитання. У неї буде розуміння, що всі люди різні, і їх не потрібно боятися», – каже Анна. 

З вихователями ізраїльська спеціалістка мала певні труднощі. Колишнім працівникам державних закладів потрібно було пояснити, що в садочку не забороняють і не карають за погану поведінку. А навпаки, заохочують хорошу.

У «Яскравій доШколі» діти з особливими освітніми потребами перебувають з тьюторами. Вони допомагають їм стати частиною групи та стежать, щоб ті, до прикладу, не порушили своєї дієти або взаємодіяли з іншими одногрупниками та сприймали вихователів.

Ще один особливий хлопчик – Вова. Він не розмовляє. Для зв’язку хлопчик використовує спеціальний комунікатор і картки. Вихователів спеціально навчали, щоб ті могли його розуміти. А ось діти ще до пояснень дорослих зробили висновок – хлопчик багато років жив у Америці і нині не розуміє української. Тому вони мають йому допомогти вивчити мову.

Над загальною навчальною програмою працювали довго  – рік до відкриття закладу. За модель використали «Лицем до дитини» та розписали її майже погодинно. Програми занять для трьох груп – молодшої, середньої та старшої – однакові, лише адаптовані до віку вихованців. До прикладу, у квітні всі мали загальну великодню тему. На заняттях найменші ставили відбитки пальчиків на яйцях, а найстарші розмальовували писанки.

Двічі на тиждень діти займаються англійською, музикою і танцями. Також мають заняття на вулиці, де проводять експерименти або працюють на своїх грядках, та займаються кулінарією. Академічні й творчі завдання чергуються з фізичним навантаженням. Поки діти не мають спортивної зали, всі активності відбуваються на майданчику. Але до зими для них планують відремонтувати ще одну кімнату.

Завдяки тому, що засновники садочка – викладачі Львівської ІТ-школи і мають досвід роботи з дітьми, у закладі навчають програмування. Для наймолодших розробили заняття на логіку «Кубік Рубік», для старших – повноцінні завдання на планшеті.

«Ми маємо завдання, коли діти повинні запрограмувати робота, щоб той, наприклад, підійшов до кулера і налив води. І якщо вони закладають неправильний алгоритм дій, то, відповідно, робот не виконає задачу. Ми займаємося з дітьми програмуванням, аби ті розуміли, що алгоритми всюди в нашому житті. І для того, щоб щось виконати, потрібно правильно побудувати послідовність дій», – каже Анна. 

У Bright Preschool діти зі старшої групи можуть не відвідувати підготовчі уроки в школі. Педагоги в садочку готують їх до першого класу: навчають розвитку зв’язного мовлення, вмінню переказувати, повторювати, добирати синоніми, рахувати, перелічувати, категоризувати. Анна вважає, що це не стане перепоною для дітей в адаптації до школи.

«Попри демократію та відсутність заборон, ми маємо певні межі, – розповідає вона. – Наприклад, точно не можна сягати з перил вниз. Так само не можна кидатися їжею. Також ми максимально сприяємо самостійності дітей. Зокрема, заохочуємо їх допомагати прибирати».

І саме за приватними школами та садочками Анна бачить майбутнє. Мовляв, їм легше пристосуватися до змін і потреб часу. Наприклад, для того, щоб провести майстер-клас у Bright Preschool, варто лише попередити вихователя, щоб той звільнив простір. 

Співпрацю з батьками у Bright Preschool вибудовують ретельно. По-перше, до того, як віддати дитину до садочка, усі батьки заповнюють максимально детальну анкету. Там вони вказують усі особливості своєї дитини – від рис характеру до специфіки харчування. За бажанням батьків дитина може не лягати спати в обід: для таких є спеціальна «тиха кімната». По-друге, майже щосуботи батьки збираються всі разом або приходять на сімейні майстер-класи. Керівництво садочка сприяє близькому зв’язку дітей з батьками.

У Bright Preschool немає класичних показових раночків. Єдине свято, яке проводять урочисто – День матері.  «Діти зробили з печива та нутелли по маленькому тістечку для своїх матерів і вивчили пісеньки. Вони сиділи всі разом та співали. Це були сімейні посиденьки радше, а не раночок», – розповідає Анна.  

Більшість батьків – це близьке коло Анни та її колег. Жінка часто пише та розповідає про свого сина. Тому, каже, жодного разу не стикалась із невдоволенням батьків через те, що в групі перебувають діти з аутизмом. «Проте у нас були діти з нормальним розвитком, які мали агресивну поведінку. З цим ми впоратися не змогли. Тому нам довелося попрощатися», – додає вона.

Таких випадків за рік існування садочка було декілька. Причина, каже Анна, в тому, що керівництво закладу і батьки не змогли знайти спільних точок дотику у вихованні дитини. Рішення приймали колегіально з вихователями, помічниками, психологом, засновниками й адміністратором. До того ж усі батьки могли спостерігати за поведінкою дітей з прихованих камер.

«У нас не має виникати ситуації, коли вдома дитині можна все, а в садочку починають обмежувати прояви агресії. Поведінку не можна забрати. Її можна замінити на іншу», – пояснює Анна. 

За комфортне перебування дитини в садочку батьки щомісяця мають платити п’ять тисяч гривень. Дошкільний заклад Bright Preschool – самоокупний бізнес.  А його засновники співпрацюють лише з українськими виробниками. Меблі та все устаткування й приладдя принципово замовляли в них. Навіть їжу для дітей готує львівський «Горіховий дім», а вказівні таблички на дверях закладу малювала художниця-ілюстраторка Надія Кушнір, відома як авторка Гуся

«Ми ведемо бізнес по-українськи. Тобто даємо й іншим українським бізнесовцям заробити на нашій справі. Зокрема, ліжка для дітей ми замовляли зі східної України. Вони їхали до нас довго, але відчувається, що їх для нас робили з душею», – каже Анна.

Зараз до Bright Preschool велика черга. Запис переважно електронний – через сайт або фейсбук-сторінку. Засновники планують відкрити ще один садочок. Але поки що Bright Preschool проходить ліцензування, щоб стати приватним дошкільним закладом, а не дитячим центром. «Ми хочемо задекларувати те, що зробили, – каже Анна Косарєва. – Ми знаємо, наскільки суворі вимоги в Україні до садочків. Але ліцензування для нас – це знак якості».

Олеся Біда

Фото авторки та надані Bright Preschool

Освіта 3.0