Фото: L N for unsplash
Єдина надія на подолання пандемії. Чи все так просто з вакциною проти Covid-19
Поки суспільства намагаються пристосуватись, а уряди експериментують зі способами стримати вірус, у світових лабораторіях відбувається безперервне змагання за створення дієвої вакцини проти Covid-19. Багато експертів твердять, що лише вона зможе забезпечити колективний імунітет, а отже – зупинити пандемію та її руйнівні наслідки.
Тож варто поглянути, на якому етапі перебуває цей процес і на успіхи України у цій сфері.
Як відбувається розробка будь-якої вакцини?
Все починається із лабораторних досліджень, що дають змогу вивести формулу препарату і виготовити пробні зразки. Після цього настає передклінічна стадія, на якій перевіряють безпечність, дозування препарату, а також випробовують його на тваринах перед тим, як давати першим добровольцям. Клінічні випробування на людях, згідно з інструкцією Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC), зазвичай проходять у три фази.
Читайте також: Початок бізнесу на карантині у світі та в Україні. Чи дала коронакриза поштовх до прогресу
Під час першої вакцинують невелику групу учасників для початкових спостережень, тоді як у другій фазі препарат дають уже ширшому колу добровольців, які за віком та фізичними особливостями є близькими до тих категорій людей, кому вакцина призначена. Нарешті, третя фаза передбачає щеплення тисяч добровольців для перевірки ефективності та безпечності розробки.
Що діється зараз у цій сфері?
За даними Businessinsider, у світі розробляють 176 потенційних вакцин від Covid-19, 32 з яких уже тестують на добровольцях. Проте серед найбільш перспективних National Geographic виділяє декілька потенційних кандидатів у різних частинах світу, що перейшли на 3 етап клінічних випробувань і створюють кардинально різні типи цієї рятівної речовини.
Частина компаній взялися за розробку своїх препаратів на основі особливого протеїну, який утворює «корону» навколо вірусу SARS-CoV-2. Зокрема, до таких належить британська AstraZeneca, що співпрацює з Оксфордським університетом і на яку покладають найбільші надії щодо швидкої появи вакцини. На їхню розробку американський уряд виділив фінансову допомогу в рамках програми Operation Warp Speed у розмірі 1,2 млрд доларів, але за умови, що 300 мільйонів доз будуть призначені для США, причому перші з них очікують вже у жовтні цього року. Проте почавши третю фазу випробувань 31 серпня, компанія змушена була тимчасово призупинити її після виявлення в однієї з учасниць випробувань побічного ефекту – неврологічного розладу, пов’язаного із запальним процесом у хребті. Тим не менш, як повідомляв головний виконавчий директор компанії Паскаль Соріот, стан здоров’я пацієнтки покращився ще до 9 вересня, тому компанія збирається поступово відновити клінічні випробування. До того ж, окрім уряду США, з AstraZeneca уклали контракт про поставку 300 мільйонів доз ще чотири Європейські країни – Німеччина, Франція, Італія та Нідерланди.
Серед інших осередків, які розробляють свої препарати на основі протеїну з «корони», найбільш помітними є компанія CanSino Biologics у Китаї, вакцину якої ще в липні уряд країни дозволив використовувати серед військових, а також російський Національний дослідницький центр епідеміології та мікробіології імені Н.Ф. Гамалеї, який збирається вже скоро почати масову вакцинацію, хоч досі не опублікував жодних офіційних результатів досліджень.
Читайте також: 3D друк, Zoom і нафта. Яким галузям і компаніям дісталась корона, а кому від неї і добряче дісталось
Наступною групою потенційних вакцин проти Covid-19 є ті, що розробляються на основі РНК вірусу і в разі успіху можуть стати першими в історії препаратами такого типу. Зокрема, в цьому напрямку працює американська компанія Moderna Therapeutics, яка ще 16 березня стала першою, що почала клінічні випробування на добровольцях. Всередині квітня вона отримала допомогу 483 доларів млн від програми Operation Warp Speed, 26 липня – додатково 472 млн доларів для закінчення клінічних випробувань, а 11 серпня американський уряд надав їй допомогу 1.5$ млрд на масове виробництво та розповсюдження вакцини. До слова, саме результати першої фази випробувань вакцини від Moderna спричинили появу обнадійливих повідомлень в медіа ще 19 травня та зростання вартості компанії на ринку з уже захмарних 23 до 29 мільярдів доларів, хоч експерти наголошували, що компанія не надала переконливих доказів щодо ефективності свого продукту. Невдовзі після цього, 27 липня, Moderna досягнула 3 фази випробувань, залучивши для неї близько 30 тисяч добровольців.
Іншим піонером в розробці цього типу вакцини стала компанія Pfizer, базована в Нью-Йорку, яка співпрацює з німецькою компанією BioNTech. Ця кооперація обрала особливий підхід для прискорення своїх досліджень, об’єднавши 2 і 3 фази клінічних випробувань і розширивши кількість їх учасників до 44 тисяч. З точки зору бізнесу така новація виявилась успішною, адже 22 липня американський уряд уклав з цими компаніями угоду на цілих 1.95$ млрд для підтримки їхньої розробки, за умови що 100 мільйонів доз належатимуть США.
Ще один тип вакцини, яка може врятувати світ від пандемії – варіант, створений на основі ДНК вірусу. Такою розробкою займається американська компанія Johnson&Johnson, відома також і як виробник засобів гігієни. Ще наприкінці березня уряд США оголосив про 456$ млн на підтримку розробки її вакцини, а 5 серпня – ще 1$ млрд для самого її виробництва, що дало змогу компанії 22 вересня перейти на третю фазу клінічних випробувань із залученням 60 тисяч учасників.
До виходу на ринок готують також і варіант вакцини, що має в основі власне вірус SARS-CoV-2, але деактивований. Роботою над ним вже на останній фазі займаються дві китайські компанії – Sinopharm, яка стала першою, що опублікувала результати ефективності такого типу вакцини на початкових етапах, та Sinovac, продукт якої вже погодили для випробування на 9 тисячах працівниках охорони здоров’я у Бразилії.
Окремим видом вакцини може стати розробка від Дитячого науково-дослідного інституту Мердока в Австралії, призначена проти туберкульозу. Цей препарат уже перейшов на 3 фазу випробувань, хоч ВООЗ не повідомляла про жодні докази дієвості подібних препаратів проти Covid-19.
Читайте також: Світ під час Covid-19 та хто інвестує під час пандемії в економіку України
В Україні ж над розробкою вітчизняної вакцини працює Інститут біології клітини у Львові, розповів його директор Андрій Сибірний в інтерв’ю Tvoemisto.tv. Наші вчені хочуть синтезувати вірусний білок за допомогою клітин дріжджів і взяти його за основу для свого препарату. На ці дослідження Інститут отримав державний грант у розмірі 10 мільйонів гривень, на які планує закупити прилади - біореактор і морозильну камеру ультранизької температури, а також реактиви та інші витратні матеріали.
Коли очікувати?
Зазвичай виведення вакцини на ринок може зайняти понад десятиліття, а рекорд у цьому плані в 1960-х встановила вакцина проти свинки, для підтоговки якої знадобилося 4 роки. У випадку з коронавірусом час іде на місяці, тому всі наукові процеси набули безпрецедентної швидкості. Згідно огляду National Geographic, найбільш оптимістично наразі налаштований американський уряд, і як можна побачити з його інвестицій у провідні компанії, не лише на словах. У рамках програми Operation Warp Speed він розраховує на 300 мільйонів доз безпечної та дієвої вакцини, готових до січня 2021 року. Подібні настрої у AstraZeneca, яка все ще вважає ймовірною появу свого препарату до кінця року, незважаючи на призупинення випробувань.
Проте подібні очікування видаються нереалістичними для експертів, зокрема директор Центру з контролю та профілактики захворювань у США Роберт Редфілд заявив, що очікувати на вакцину варто не раніше ніж всередині 2021 року. Тим часом, ВООЗ ставить ціль у більших масштабах, але з розрахунком на довший час, а саме виробити 2 мільярди доз до кінця 2021 року.
Читайте також: Як мутує коронавірус та чи допомагають маски. Що пишуть у світі про Covid-19
Директор Інституту біології клітини НАН України, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України Андрій Сибірний
Що ж стосується українських вчених, то до кінця 2021 року вони планують лише завершити випробування свого препарату на лабораторних тваринах, тому очікувати на вітчизняну вакцину варто не скоро.
Вакцина готова. Що далі?
Читаючи про обнадійливі результати досліджень, багато хто може подумати, що основна робота позаду і до поборення пандемії залишається лише затвердити вакцину і розпочати щеплювати населення Землі. Проте якщо деталізувати ці процеси і врахувати ресурси та зусилля, необхідні для виробництва та розповсюдження вакцини, після того як її ще й офіційно схвалять в уповноважених державних органах, то перед нами відкриється непочатий край роботи.
Як пояснює у статті The Conversation Брюс Й. Лі, професор з політики та управління охороною здоров’я в університеті Нью-Йорка, першою перешкодою стане брак засобів для широкомасштабного виробництва. Промовистим у цьому сенсі є число біотехнологічних та фармацевтичних компаній у США, задіяних у розробці та продукуванні вакцин, яке протягом 1967-2004 років зменшилося з 26 до всього лиш 5. Зважаючи на дефіцит вакцин проти грипу та дитячих захворювань на початку 2000-х, а також на те, що попри коронавірус інші інфекції не припиняють поширюватись, спрямування всіх виробничих потужностей на вакцину проти Covid-19 є нереалістичним, тому необхідно створювати нові.
Іншою проблемою є те, що наразі невідомо, який саме тип вакцини доведе свою ефективність і готовність до масового виробництва. Адже в той час як одні компанії розробляють РНК- чи ДНК-вакцини, інші створюють свої варіанти на основі ослабленого вірусу SARS-Cov-2 або й просто з використанням його протеїну, що вимагає використання не створених досі технологій. Ба більше, проблема постає також і на рівні інвестицій, адже йдеться про мільярди доларів, які фактично вкладаються навмання в один із видів вакцин, який може спрацювати, а може і ні.
Читайте також: Карантин більше не потрібний? До чого насправді закликала ВООЗ
Не менш важливим викликом є і масштаб самої пандемії, адже за підрахунками експертів, необхідно вакцинувати 70% населення планети для того, щоб забезпечити колективний імунітет від коронавірусу, тобто необхідно близько 5,25 мільярдів доз, або й понад 10 мільярдів, якщо їх знадобиться по дві на людину. Зважаючи на досвід численних затримок у виробництві вакцини від грипу H1N1 у 2009 році зі значно меншим охопленням населення, наявна ситуація може ускладнитися ще більше.
Віталій Голіч
Матеріал підготовлений у співпраці з Lviv Lab.
Фото: National Cancer Institute Obi Onyeador for unsplash
Проєкт «TvoeMisto.tv відповідає на виклики Covid-19» реалізовується медіахабом «Твоє місто» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку