Зазвичай виведення вакцини на ринок може зайняти понад десятиліття, а рекорд у цьому плані в 1960-х встановила вакцина проти свинки, для підтоговки якої знадобилося 4 роки. У випадку з коронавірусом час іде на місяці, тому всі наукові процеси набули безпрецедентної швидкості.

Поки суспільства намагаються пристосуватись, а уряди експериментують зі способами стримати вірус, у світових лабораторіях відбувається безперервне змагання за створення дієвої вакцини проти Covid-19. Багато експертів твердять, що лише вона зможе забезпечити колективний імунітет, а отже – зупинити пандемію та її руйнівні наслідки.

Тож варто поглянути, на якому етапі перебуває цей процес і на успіхи України у цій сфері.

Як відбувається розробка будь-якої вакцини?

Все починається із лабораторних досліджень, що дають змогу вивести формулу препарату і виготовити пробні зразки. Після цього настає передклінічна стадія, на якій перевіряють безпечність, дозування препарату, а також випробовують його на тваринах перед тим, як давати першим добровольцям. Клінічні випробування на людях, згідно з інструкцією Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC), зазвичай проходять у три фази.

Читайте також: Початок бізнесу на карантині у світі та в Україні. Чи дала коронакриза поштовх до прогресу

Під час першої вакцинують невелику групу учасників для початкових спостережень, тоді як у другій фазі препарат дають уже ширшому колу добровольців, які за віком та фізичними особливостями є близькими до тих категорій людей, кому вакцина призначена. Нарешті, третя фаза передбачає щеплення тисяч добровольців для перевірки ефективності та безпечності розробки. 

Що діється зараз у цій сфері?

За даними Businessinsider, у світі розробляють 176 потенційних вакцин від Covid-19, 32 з яких уже тестують на добровольцях. Проте серед найбільш перспективних National Geographic виділяє декілька потенційних кандидатів у різних частинах світу, що перейшли на 3 етап клінічних випробувань і створюють кардинально різні типи цієї рятівної речовини. 

Частина компаній взялися за розробку своїх препаратів на основі особливого протеїну, який утворює «корону» навколо вірусу SARS-CoV-2. Зокрема, до таких належить британська AstraZeneca, що співпрацює з Оксфордським університетом і на яку покладають найбільші надії щодо швидкої появи вакцини. На їхню розробку американський уряд виділив фінансову допомогу в рамках програми Operation Warp Speed у розмірі 1,2 млрд доларів, але за умови, що 300 мільйонів доз будуть призначені для США, причому перші з них очікують вже у жовтні цього року. Проте почавши третю фазу випробувань 31 серпня, компанія змушена була тимчасово призупинити її після виявлення в однієї з учасниць випробувань побічного ефекту – неврологічного розладу, пов’язаного із запальним процесом у хребті. Тим не менш, як повідомляв головний виконавчий директор компанії Паскаль Соріот, стан здоров’я пацієнтки покращився ще до 9 вересня, тому компанія збирається поступово відновити клінічні випробування. До того ж, окрім уряду США, з AstraZeneca уклали контракт про поставку 300 мільйонів доз ще чотири Європейські країни – Німеччина, Франція, Італія та Нідерланди.

Серед інших осередків, які розробляють свої препарати на основі протеїну з «корони», найбільш помітними є компанія CanSino Biologics у Китаї, вакцину якої ще в липні уряд країни дозволив використовувати серед військових, а також російський Національний дослідницький центр епідеміології та мікробіології імені Н.Ф. Гамалеї, який збирається вже скоро почати масову вакцинацію, хоч досі не опублікував жодних офіційних результатів досліджень.

Читайте також: 3D друк, Zoom і нафта. Яким галузям і компаніям дісталась корона, а кому від неї і добряче дісталось

Наступною групою потенційних вакцин проти Covid-19 є ті, що розробляються на основі РНК вірусу і в разі успіху можуть стати першими в історії препаратами такого типу. Зокрема, в цьому напрямку працює американська компанія Moderna Therapeutics, яка ще 16 березня стала першою, що почала клінічні випробування на добровольцях. Всередині квітня вона отримала допомогу 483 доларів млн від програми Operation Warp Speed, 26 липня – додатково 472 млн доларів для закінчення клінічних випробувань, а 11 серпня американський уряд надав їй допомогу 1.5$ млрд на масове виробництво та розповсюдження вакцини. До слова, саме результати першої фази випробувань вакцини від Moderna спричинили появу обнадійливих повідомлень в медіа ще 19 травня та зростання вартості компанії на ринку з уже захмарних 23 до 29 мільярдів доларів, хоч експерти наголошували, що компанія не надала переконливих доказів щодо ефективності свого продукту. Невдовзі після цього, 27 липня, Moderna досягнула 3 фази випробувань, залучивши для неї близько 30 тисяч добровольців. 

Іншим піонером в розробці цього типу вакцини стала компанія Pfizer, базована в Нью-Йорку, яка співпрацює з німецькою компанією BioNTech. Ця кооперація обрала особливий підхід для прискорення своїх досліджень, об’єднавши 2 і 3 фази клінічних випробувань і розширивши кількість їх учасників до 44 тисяч. З точки зору бізнесу така новація виявилась успішною, адже 22 липня американський уряд уклав з цими компаніями угоду на цілих 1.95$ млрд для підтримки їхньої розробки, за умови що 100 мільйонів доз належатимуть США.

Ще один тип вакцини, яка може врятувати світ від пандемії – варіант, створений на основі ДНК вірусу. Такою розробкою займається американська компанія Johnson&Johnson, відома також і як виробник засобів гігієни. Ще наприкінці березня уряд США оголосив про 456$ млн на підтримку розробки її вакцини, а 5 серпня – ще 1$ млрд для самого її виробництва, що дало змогу компанії 22 вересня перейти на третю фазу клінічних випробувань із залученням 60 тисяч учасників.

До виходу на ринок готують також і варіант вакцини, що має в основі власне вірус SARS-CoV-2, але деактивований. Роботою над ним вже на останній фазі займаються дві китайські компанії – Sinopharm, яка стала першою, що опублікувала результати ефективності такого типу вакцини на початкових етапах, та Sinovac, продукт якої вже погодили для випробування на 9 тисячах працівниках охорони здоров’я у Бразилії.

Окремим видом вакцини може стати розробка від Дитячого науково-дослідного інституту Мердока в Австралії, призначена проти туберкульозу. Цей препарат уже перейшов на 3 фазу випробувань, хоч ВООЗ не повідомляла про жодні докази дієвості подібних препаратів проти Covid-19.

Читайте також: Світ під час Covid-19 та хто інвестує під час пандемії в економіку України

В Україні ж над розробкою вітчизняної вакцини працює Інститут біології клітини у Львові, розповів його директор Андрій Сибірний в інтерв’ю Tvoemisto.tv. Наші вчені хочуть синтезувати вірусний білок за допомогою клітин дріжджів і взяти його за основу для свого препарату. На ці дослідження Інститут отримав державний грант у розмірі 10 мільйонів гривень, на які планує закупити прилади - біореактор і морозильну камеру ультранизької температури, а також реактиви та інші витратні матеріали. 

Коли очікувати?

Зазвичай виведення вакцини на ринок може зайняти понад десятиліття, а рекорд у цьому плані в 1960-х встановила вакцина проти свинки, для підтоговки якої знадобилося 4 роки. У випадку з коронавірусом час іде на місяці, тому всі наукові процеси набули безпрецедентної швидкості. Згідно огляду National Geographic, найбільш оптимістично наразі налаштований американський уряд, і як можна побачити з його інвестицій у провідні компанії, не лише на словах. У рамках програми Operation Warp Speed він розраховує на 300 мільйонів доз безпечної та дієвої вакцини, готових до січня 2021 року. Подібні настрої у AstraZeneca, яка все ще вважає ймовірною появу свого препарату до кінця року, незважаючи на призупинення випробувань. 

Проте подібні очікування видаються нереалістичними для експертів, зокрема директор Центру з контролю та профілактики захворювань у США Роберт Редфілд заявив, що очікувати на вакцину варто не раніше ніж всередині 2021 року. Тим часом, ВООЗ ставить ціль у більших масштабах, але з розрахунком на довший час, а саме виробити 2 мільярди доз до кінця 2021 року.

Читайте також: Як мутує коронавірус та чи допомагають маски. Що пишуть у світі про Covid-19

Директор Інституту біології клітини НАН України, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України Андрій Сибірний

Що ж стосується українських вчених, то до кінця 2021 року вони планують лише завершити випробування свого препарату на лабораторних тваринах, тому очікувати на вітчизняну вакцину варто не скоро.

Вакцина готова. Що далі?

Читаючи про обнадійливі результати досліджень, багато хто може подумати, що основна робота позаду і до поборення пандемії залишається лише затвердити вакцину і розпочати щеплювати населення Землі. Проте якщо деталізувати ці процеси і врахувати ресурси та зусилля, необхідні для виробництва та розповсюдження вакцини, після того як її ще й офіційно схвалять в уповноважених державних органах, то перед нами відкриється непочатий край роботи. 

Як пояснює у статті The Conversation Брюс Й. Лі, професор з політики та управління охороною здоров’я в університеті Нью-Йорка, першою перешкодою стане брак засобів для широкомасштабного виробництва. Промовистим у цьому сенсі є число біотехнологічних та фармацевтичних компаній у США, задіяних у розробці та продукуванні вакцин, яке протягом 1967-2004 років зменшилося з 26 до всього лиш 5. Зважаючи на дефіцит вакцин проти грипу та дитячих захворювань на початку 2000-х, а також на те, що попри коронавірус інші інфекції не припиняють поширюватись, спрямування всіх виробничих потужностей на вакцину проти Covid-19 є нереалістичним, тому необхідно створювати нові.

Іншою проблемою є те, що наразі невідомо, який саме тип вакцини доведе свою ефективність і готовність до масового виробництва. Адже в той час як одні компанії розробляють РНК- чи ДНК-вакцини, інші створюють свої варіанти на основі ослабленого вірусу SARS-Cov-2 або й просто з використанням його протеїну, що вимагає використання не створених досі технологій. Ба більше, проблема постає також і на рівні інвестицій, адже йдеться про мільярди доларів, які фактично вкладаються навмання в один із видів вакцин, який може спрацювати, а може і ні.

Читайте також: Карантин більше не потрібний? До чого насправді закликала ВООЗ

Не менш важливим викликом є і масштаб самої пандемії, адже за підрахунками експертів, необхідно вакцинувати 70% населення планети для того, щоб забезпечити колективний імунітет від коронавірусу, тобто необхідно близько 5,25 мільярдів доз, або й понад 10 мільярдів, якщо їх знадобиться по дві на людину. Зважаючи на досвід численних затримок у виробництві вакцини від грипу H1N1 у 2009 році зі значно меншим охопленням населення, наявна ситуація може ускладнитися ще більше. 

Віталій Голіч

Матеріал підготовлений у співпраці з Lviv Lab.

Фото: National Cancer Institute Obi Onyeador for unsplash

Проєкт «TvoeMisto.tv відповідає на виклики Covid-19» реалізовується медіахабом «Твоє місто» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.