Фото: tvoemisto.tv

Фото: tvoemisto.tv

Єврейське минуле Львова

7573 0
На вулицях Львова перетинаються сотні різних культур. В кожній з них – свої історії, традиції, та своя атмосфера. Як часто ви, гуляючи містом, думаєте про те, хто проходив бруківкою на цьому ж місці сотню років тому? Ми спробували перенестись у часі і поринули в історію єврейської громади у Львові. Гуляючи Краківським передмістям, дізнались історію лікарні на вулиці Якова Рапопорта, а також побачили речі, які залишили видатні євреї нинішньому Львову.

Єврейське минуле Львова ми вивчали з Ольгою Лідовською – керівником музею «Слідами галицьких євреїв».

ЗУПИНКА № 1. Вулиця Шолом-Алейхема, 12

Фото: tvoemisto.tv

«У цьому місці у 1934 році відкрився перший у Львові єврейський музей. Часто його плутають з колекцією Гольдштейна, але вона зберігалася у його квартирі, по вулиці Новий світ, 15. Максиміліан Гольдштейн був ініціатором створення цього музею у 1910 р., разом з художником Лілієном, вони запропонували ті непостійні виставки, які вже відбувались у Львові, зробити стаціонарними, взявши на депозит предмети єврейського мистецтва у різних збирачів і колекціонерів. І власне у 1934 р. відкрився цей музей, на відкритті тут був губернатор, було велике захоплення, але про Гольдштейна навіть не згадали», – розповідає Ольга.

ЗУПИНКА № 2. Вулиця Якоба Раппопорта

«Вулиця Якоба Раппопорта двічі мала одну й ту ж назву. Спочатку вона була названа в честь знаного у місті юриста. А вулицею Якоба Рапопорта стала вже за часів незалежності. Він був відомим меценатом, лікарем, який на початку ХІХ ст. дуже переймався тим, що дітям обов’язково потрібно робити щеплення», – розповідає пані Ольга.

Зараз уже не видно, але колись на плитці було написано: «Шпиталь ізраелітський» та «Шпиталь Мауріціо Лазаруса».

Фото: tvoemisto.tv

ЛІКАРНЯ

Колишній єврейський шпиталь, який здалеку можна прийняти за синагогу, нині є пологовим будинком. Колись ця лікарня була однією з найкращих у місті.

«Дружина Лазаруса своїм коштом поставила там найкращу європейську техніку. Там працювали лікарі дуже високого рівня, наприклад, Адольф Бек, який був деканом фізіологічного факультету. У 1906 році він проводив фізіологічні дослідження, і побічним ефектом його досліджень стало винайдення енцефалограми мозку», – розповідає гід.

Заступником головного лікаря перед війною тут працювала Луція Фрей, яка закінчила віденський університет. Вона описала нервову хворобу, яка дуже рідко зустрічається. Вона так і називається «синдром Фрей».

Фото: Вікіпедія, Манкурти

Міська влада внесла лікарню у список трьох місць, які будуть впорядковані як «Місця єврейської пам’яті» (крім того, туди входять: площа «Трьох синагог» у центрі на площі Арсенальній, та місце масових розстрілів, яке було на території колишнього Янівського концтабору).

ДРЕВНІ НАДГРОБКИ

Давній єврейський цвинтар був розташований в межах сучасних вулиць Раппопорта, Клепарівської, Броварної та Базарної – на місці сучасного ринку «Краківський». Це був один із найдавніших єврейських цвинтарів у Європі, перша згадка про який сягає 1414 року. Сьогодні його не існує. Цвинтар знищили спочатку німецькі окупанти, а пізніше – радянська влада. Німецька окупаційна влада не тільки заборонила функціонування кладовища, але й почала його планомірно ліквідовувати. У радянський період на місці цвинтаря в 1947 році влаштували продовольчий ринок «Центральний», тепер відомий у Львові як «Краківський». А давні нагробні плити використали для мощення вулиць та спорудження підпірних стін. Наприклад, плитами нагробків з давнього єврейського цвинтаря вимощене подвір’я тюрми на Лонцького (суч. вул. Бандери, 1), пише Центр міської історії.

Фото: lvivcenter.org

Нині в зеленій зоні біля пологового відділення лежить старе надгробне каміння. Колись міська влада перехопила їх у чоловіка, який збирався зробити з нього стежку біля свого дому.

«Міська влада дізналась, що це надгробки з єврейського кладовища і вирішила їх сюди перевезти. Та невідомо, чи саме вони були тут раніше, адже зараз дуже складно розібрати написи на надгробках», – розповідає Ольга Лідовська.

ЗУПИНКА № 3. СОНЯЧНА БІЧНА, ПЕРША ЗЛІВА

Саме таку назву носила колись вулиця Маєра Балабана. А мала вона її тому, що поруч була вул. Сонячна.

«Сонячна вона називалася тому, що на вулиці Медовій, в одному із провулків, знаходилася синагога, що називалася Ор Шемеш – «сонячне світло», – дізнаємось від Ольги Лядовської.

Фото: tvoemisto.tv

«В радянські часи вона теж носила єврейське ім’я – вул. Нафталі Ботвіна (польський комуніст єврейського походження, діяч польського робітничого руху, – ред.). Він був революціонером, і зробив те, що би ми зараз назвали «терактом» – вбив провокатора, члена КПЗУ, який працював на поліцію та здавав інформацію. Теракт був настільки жорстоким, що, не дивлячись на те, що єврейська громада за нього заступилась, і що Нафталі Ботвіну не було 18 років, він був засуджений до смертної кари. Він був з багатодітної сім’ї і був хворим на туберкульоз, тому розумів, що й так швидко помре…».

Зараз могилу Нафталі Ботвіна можна побачити на Янівському цвинтарі.

Фото: Погляд, Вікіпедія

«Перші євреї оселилися у княжому Львові. Але тут, у передмісті, вони мали більше можливостей розселятися. Тут єврейська громада могла і більше веселитися, тут було і більше місця, вони тут мали більше прав, ніж євреї на території самого міста».

Крім того єврейське поселення раніше було за мостом, на вулиці Замарстинівській.

«Не тільки тому, що там було гетто, а, скоріше, гетто там було створено тому, що там проживало багато євреїв», – пояснює Ольга Лідовська.

*Наш маршрут виглядав так: вул. Шпитальна – вул. Шолом-Алейхема – вул. Ляйнберга – вул. Балабана – вул.Куліша –вул. Котлярська. А ще, якщо вас цікавить єврейська історія, можна переглянути експозицію з юдаїки у Львівському історичному музеї за адресою, пл. Ринок, 6.

Додамо, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко вважає, що Львів має думати над тим, аби зберегти давнє єврейське кладовище, на місці якого зараз функціонує ринок: «Це місце має бути меморіалом чи принаймні територією де нема бути торгівлі». Ще 2012 року об’єднання рабинів зі США звернулись із проханням відновити у Львові єврейський цвинтар, перенісши з його території «Краківський ринок».

Підготувала Аліна Швидко