фото: we.kyiv.ua
Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
Перший використаний підгузок досі десь на полігоні
Одноразові дитячі підгузки, які складаються з пластику, потрапляють до сміття, зазвичай, одразу після першого використання. І якщо раніше те, що хтось кілька разів користувався одним підгузком для маляти, свідчило про бідність, то нині з цим стереотипом пробують боротися. Експерти та батьки, які вже мають в цьому досвід, говорять, що навіть один невикористаний одноразовий підгузок – це вже перемога, оскільки такі відходи не переробляються і становлять 1/5 сміття.
Так, саме у Львові найперше з всіх українських міст започаткували та реалізовують проєкт «Підгузки – зайві!». За словами виконавчої директорки ГО Zero Waste Lviv Ірини Миронової, одноразові підгузки з’явились ще в 60-х роках минулого століття. Розкладаються вони близько 400-500 років, тому, швидше за все, перший досі є десь на полігоні. Вони не мають ні матеріального способу переробки, ані роздільного збору. Сьогодні з’являється все більше досліджень про те, що діти насправді не потребують довго носити одноразовий підгузок. Більше того, є багаторазові засоби дитячої гігієни, і це не про марлі, які використовували колись. Йдеться про сучасні, які можуть не лише зменшити шкідливий вплив на довкілля, а й привчити дитину до самостійності.
«Дуже часто у селах України підгузки просто вивозять в ліс, де вони не розкладаються, лежать по 500 років. Із іншого боку, коли вони потрапляють на полігони твердих побутових відходів (ТПВ), то теж там залишаються», – каже вона.
І ця проблема має не лише екологічний контекст. Приміром, ще однією причиною для відмови від одноразових підгузків є турбота про здоров’я самих немовлят. Як додає Ірина Миронова, у європейських країнах зростає занепокоєння щодо використання різних хімічних речовин для одноразових підгузків, які можуть викликати захворювання у дітей, включно з онкологічними. Так, нещодавно Франція звернулася до Європейської комісії із запитом покращити систему контролю за використанням таких речовин. Наразі такі додаткові заходи тільки обговорюють, однак спростувати те, що підгузки не є абсолютно безпечні для дітей не можуть.
Експертка додає, є ще й економічний фактор. Батьки, які ледь не від народження дитини перейшли на багаторазові засоби, зекономили десятки тисяч гривень.
Важлива взаємодія лікарів з батьками
«Ми у Львові, розуміючи, що підгузки становлять 1/5 твердих побутових відходів, які не переробляються і потребують захоронення, починаємо працювати з лікарською та батьківською спільнотами для того, аби в нашій країні теж почали застосовувати кращі практики дитячої гігієни з меншою шкодою природі», – пояснює експертка.
Тому у межах кампанії «Підгузки – зайві!» ГО Zero Waste Lviv спільно з управлінням з питань поводження з відходами ЛМР проводять спільні зустрічі для батьків, сімейних лікарів, педіатрів. Також створили інформаційний розділ на сайті, де аналізують та перекладають міжнародні дослідження. Важливо, аби матері, які вже використовують багаторазові підгузки і привчають діток до горщиків, ділилися своїм досвідом. А лікарі розповідали батькам про таку екопрактику.
Багаторазові підгузки / Раннє привчання до горщика / Висаджування немовлят (авторка Ліда Чир)
«Нещодавно ми вже провели дві такі зустрічі, де питали, чи медичні протоколи взагалі передбачають розмову з батьками про дитячу гігієну. Виявилось, що від лікарів мами і тати такої інформації не отримують, натомість основне їхнє джерело – це рекламні матеріали виробників. Тепер, сподіваємося, що лікарі стануть головним каналом інформації для батьків», – додає Ірина Миронова.
Надалі у Львові планують розширити інформаційну кампанію, видати книгу про способи зменшення використання одноразових засобів. Окрім цього, хочуть створити умови, за якими у пакунках малюка були б багаторазові підгузки.
«Львів взяв вектор на нуль відходів – це програма, яка буде запобігати утворенню сміття. Розуміючи, що підгузки становлять достатньо великий відсоток відходів у світі, зважаючи на позитивний досвід інших міст, у 2021 році у Львові підтримали ініціативу, аби зменшити кількість викинутих одноразових підгузків», – каже керівниця управління з питань поводження з відходами ЛМР Оксана Кошак.
Вона зауважує, що найбільша проблема – від необізнаності. Орієнтовно 4% у складі відходів – підгузки, а це близько тисячі тонн, які вивозять для захоронення на полігони на рік. Для бюджету і для містян це обходиться в середньому у 1,5 млн грн. Тому нині всі зусилля управління та команда Zero Waste Lviv покладають на комунікаційну роботу. Ця активна просвітницька кампанія, на думку керівниці управління, – те, що дасть свій результат.
«Ми добре розуміємо, що одноразові підгузки – комфорт, який отримують мами, і відмовитися від них на 100% неможливо, але, якщо скоротимо хоча би на 10-15% продукування цих відходів, швидше привчатимемо дітей до горщиків, а потім білизни, то менше потратимо коштів на вивезення відходів і збережемо наше довкілля», – додає Оксана Кошак.
Як перейти на багаторазовий підгузок і наскільки він доступний
Мама 2-річної дитини та аналітикиня ГО Zero Waste Lviv Любов Бокало разом із чоловіком частково відмовилися від одноразових підгузків для донечки, коли їй виповнилося 5 місяців. За освітою мама – біолог, і каже, що завжди була співчутлива до того, що відбувається в довкіллі. Коли завагітніла, то почала більше цікавитися екотемою. Зокрема, з соцмереж та форумів, де досвідом ділилися інші матері, дізналася про багаторазові підгузки, але тоді ще не була певна, що вони підійдуть її сім’ї.
«У пологовий я поїхала зі звичайними одноразовими та використовувала їх до 5 місяців малечі. Так трапилося, бо я не могла швидко відійти від пологів і не відчувала себе в силі. Також наклався переїзд до іншої квартири. Уже коли донечці було 5 місяців, ми перейшли на багаторазовий підгузок удень, а вночі залишали одноразовий. Із 7 місяців цей одноразовий з ночі теж забрали і почали садити її на горщик орієнтовно в ті моменти, коли вона мала точно захотіти (після сну, наприклад), і нам виходило», – розповідає вона.
Із 9 місяців доньки в сім’ї не залишилося одноразових підгузків, а багаторазові брали навіть на прогулянки, у недалекі подорожі автомобілем. Із 1 року і 3 місяців дитина перейшла на звичайну білизну. Негативних відгуків від чоловіка, батьків чи друзів не було. Каже, що хіба сімейний педіатр на огляді дитини попросив начебто «не мучити маля та купити одноразовий підгузок».
Натомість Любов Бокало пояснює, що одноразовий підгузок виготовляють із нафтопродуктів, пластику і всередину накладають суперпоглинаючі полімери, у дешевших варіантів можуть бути повністю целюлозні волокна, тобто з деревини. Він створює найбільше навантаження в момент свого виготовлення, бо вимагає багато ресурсів, а також після використання, коли йде на полігон, а в гіршому випадку – у яр, стихійне сміттєзвалище.
Багаторазовий підгузок створює найбільше навантаження в ході свого використання. Тут ви користуєтеся електроенергією для роботи пральної машини, водою і пральним засобом. Він виготовлений з тканини, має мембрану і вкладки, що поглинають рідину. Ба більше, його можна залишити для другої дитини, віддати знайомим або придбати уже вживаний, тобто такий підгузок не створює навантаження на довкілля після свого використання.
Як перейти на багаторазові підгузки
Мама Люба Бокало радить купити багаторазовий підгузок, можливо, одразу декілька, якщо плануєте використовувати постійно. Починати можна з того, що використовувати їх вдома на день для дитини і спостерігати за нею.
Не боятися того, що підгузок протече і доведеться його прати. Зазвичай, ми всі маємо пральні машини. Треба бути готовими до випорожнення дитини, що змивається, зазвичай, сильним потоком води з-під крану.
Треба пам’ятати, що такий підгузок, як і одноразовий, розрахований на одне випорожнення дитини. Іноді в батьків складається хибне враження, нібито одноразовий треба «добити» до кінця, але це не так.
Наскільки це доступно
Багаторазові підгузки є різної якості, навіть від українських виробників, щоправда, вони не наскільки популярні. Такі підгузки продаються, в основному, в онлайн-магазинах. У звичайних супермаркетах їх фактично немає, і лише іноді їх в обмеженій кількості можна придбати в спеціалізованих дитячих магазинах.
ГО Zero Waste Lviv у співпраці з містом хочуть зробити їх доступними, оскільки це буде корисно для батьків, дітей та довкілля.
Як це працює за кордоном
Щодо світового досвіду, то, наприклад, маленька острівна країна Вануату першою планує повністю заборонити використання одноразових підгузків. Напередодні, у 2018-2019 роках, там також першими відмовилися від пластику.
«Суть в тому, що країна – маленька за площею та є острівною. Їхнє сміття або буде осідати на полігонах, які і так нема де розміщувати, або може стати океанічним. В цій країні нині активно готуються до того, щоби впровадити використання багаторазових підгузків і ввести повну заборону на одноразові», – пояснює аналітикиня.
Держава субсидіюватиме виробництво багаторазових, а кожне маля при народженні отримуватиме подарунок – багаторазові підгузки, які мають покрити його першочергові потреби.
Також в одному з муніципалітетів Італії планують заборонити використання в дитсадках одноразових підгузків. Якщо дитина ще в підгузку, то вона має бути в багаторазовому. Садок, у свою чергу, стаціонарно замовлятиме прання цих підгузків у пральні.
Фото Богдана Ємця, Андріани Сиванич та медіа-хабу Твоє місто
Матеріал написаний в межах інформаційно-просвітницької кампанії «Підгузки – зайві!» за підтримки управління з питань поводження з відходами та Львівської міської радив межах конкурсу «Зробимо Львів кращим».
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку