«Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
Розробник мобільного додатку «Джура» для військових Віталій Пасіка каже, що зрозумів, яку небезпеку несуть російські додатки після того, як український кіберальянс мав спробув успішного втручання в один з російських додатків. Зокрема, вони опублікували певні скріншоти з інформацією, яку витягують додатки РФ. Тоді й відбулися перші спроби писати схожий український додаток.
Додаток існує вже 2,5 роки і зібрав майже 60 тисяч користувачів. Близько 60% цих користувачів – це ті, хто перейшов з російського додатку, а інші – нові.
Розкажіть детальніше про додаток і в чому полягає його ідея?
Ідея створення додатку виникла ще у 2014 – 2015 році. У той час серед наших військових були поширені схожі додатки, але вони були переважно російського виробництва. Сильне занепокоєння викликало те, що у тих військових частин, які ними користувалися, частко втікали особисті дані військових, доступи до різних поштових скриньок та різних документів.
Активніше ідея створення додатку почали реалізовувати у 2016 році, коли один із волонтерів завітав до мене, ми обговорили проблему, побачили, що наразі близько 150 тисяч українських військових користуються російськими додатками. Крім того, ми перевірили, до чого ті додатки беруть доступ у телефоні кожного користувача, і з’ясували, до вони мали доступ практично до всього. Згодом цей волонтер прийшов до мене з проєктом дизайну і тоді ми вже почали првцювати над розробкою додатку.
В чому особливість та сенс додатку «Джура»?
Сенс додатку полягає в тому, що він має рахувати дні до кінця служби, які виставляє кожен військовий. Це базові таймери, які робили з російської сторони, але ми серйозно розширили наш додаток, адже додали туди дуже багато тактичних довідників. Йдеться про такі довідники, як «тактична медицина», ТТК зброї, звання й погони, соціальні довідники і довідники з рапортами та статутами. Умовно кажучи, це такий «швейцарський ніж» для військового, який може стати в нагоді у будь-який момент.
Розкажіть, у чому небезпека подібних російських додатків?
Ці додатки зчитують вашу геолокацію навіть в офлайн режимі, вони мають доступ до всіх медіафалів на телефоні та навіть мають можливість змінювати файли і записи, видаляти їх, слідкують за телефонною книжкою та вашими повідомленнями. Тобто якщо подивитися на запит прав, які отримує додаток у момент встановлення на телефон, то там максимальний список. Щодо українського додатку «Джура», то він просить лише право на підключення до інтернету, він не зберігає ніякої інформації, не слідкує і не змінює даних користувача.
Чи може Російська Федерація якось використовувати інформацію, яку вона отримує зі своїх додатків?
Насправді там дуже широкий спект застосування: починаючи з логінів та паролів, які користувачі дають на моменті реєстрації, вони ж можуть підійти до поштової скриньки чи інших соцмереж, а також відстежування геолокації, трекінг користувача. Через вкладки новин Росія може подавати свої посилання. Українського військового максимально втягують у «русскій мір», вбиваючи їм у голову, що ніякої війни не існує, а ці всі події відбуваються лише на вищому політичному рівні. РФ також може в онлайн режимі за картою відслідковувати місцерозташування військових і слідкувати за тим, хто куди переміщується. Відтак, можуть бути навіть спроби шантажу чи нападів на українських військових.
Які ще функції виконує додаток «Джура»?
Крім того, що додаток «Джура» віраховує дні, ми значно розширили його функціонал і додали туди різні довідники, які можуть бути цікавими для військових, зробили вкладку новин, куди ми синхронізуємо новини з близько 20 різних сайтів з високим рівнем довіри та авторитетом.
У додатку також є військовий чат, у якому завжди ведеться активне обговорення. Є й вкладка історичних подій, які стосуються українських військових, щоб показати, що у нас чимало славетних сучасних і давніх подій та перемог. Є в додатку і багато українських свят, оскільки російські таймери намагаються показати лише трагічні дати в історії України.
Чи можна завантажувати додаток «Джура» іншим військовим, окрім українських?
Ні, його ставлять не лише українські військові. Ми бачимо карту нашої адміністративної частини і спостерігаємо, що ще від початку створення програми були спроби завантаження користувачами з Москви та з тих регіонів, де є управи ФСБ. Через деякий час почали з’являтися реєстрації з європейських країн та з США, Єгипту і Китаю. Близько через пів року з появи нашого додатку до нас звернувся один з представників міністерства оборони Литви і на основі «Джура» ми зробили додаток для них та повністю передали їм. Вони повністю розуміють небезпеку і також вирішили себе захистити від тих негараздів, які можуть нести російські програми.
Як у вас проходить співпраця з Міністерством оборони?
Ми обговорювали з Міністерством початок розвитку додатку на початку 2019 року, але після деяких кадрових змін домовленості дещо загубилися. З часом ми налагодили інформаційну співпрацю з теперішніми керівниками. Ми маємо домовленості з Міністерством про те, що ми оперативно можемо донести інформацію для всіх користувачів у випадку якоїсь серйозної ситуації.
Ми б хотіли, щоб Міністерство активніше залучало своїх спеціалістів до роботи для того, щоб у чаті в додатку були відповідні користувачі, які б відповідали на постійні питання військових.
Софія Шавранська
Розмовляв Роман Рак
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку