За океан і назад. Як книгозбірні з діаспори повертаються в Україну
Група ентузіастів у Північній Америці та в Україні не дає розпорошувати бібліотеки, зібрані українською діаспорою, і повертає їх до Львова. Низка книг має історичну цінність не лише через рік видання, а й тому, що їхніми власниками були відомі постаті. Tvoemisto.tv подивилось на ці раритети та поспілкувалось із людьми, які ними опікуються.
На Україну повернусь через роки…
У травні цього року у виданні «Mіст онлайн» та газеті «Свобода» з’явився допис Петра-Ярослава П’ясецького про ситуацію з приватними бібліотеками старшого покоління української діаспори в США. З публікації випливало, що українські американці залишають по собі свої бібліотеки, які можуть викинути на сміття.
«Діти й онуки померлого не знають, що робити з успадкованою книгозбірнею. Вони не можуть оцінити ті залишені скарби! Водночас є інша група зацікавлених українських американців, котрі люблять свої книги, але старіють і хочуть знайти багатозначне сховища для своїх скарбів. Вони хочуть, щоб книги активно читали й ними опікувалися. В обох випадках існує одне рішення, доступне нині: надіслати свої книги в бібліотеку в Україні», – написав пан П’ясецький.
Для нього це була болюча проблема. Він усе життя збирав книги і йому було боляче бачити, як цінні видання залишаються без господарів і можуть перетворитися на макулатуру.
Він запропонував розв’язання проблеми. Незадовго перед тим П’ясецький зустрівся з головою ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрієм Салюком. Із їхньої розмови народилася ідея пересилати бібліотеки зі США до Львова, яка незабаром переросла в проект ««Порятунок друкованої (книжкової) культурної спадщини». Допомогти викликалася компанія Мeesт-America, яка погодилася пересилати книги в Україну із суттєвими знижками.
Андрій Салюк та його колега з Товариства Лева Іван Радковець при нас розпаковують коробки з книгами, що надійшли з-за океану. Усередині видання різних років – від творів Шевченка та Франка з початку ХХ століття до фахових праць з біології англійською мовою. Також часто трапляються книги, видані уже в незалежній Україні, яким за короткий час довелося перетнути Атлантичний океан двічі, як от класичній праці про Османську імперію турецького ученого Галіля Іналджика, що побачила світ у видавництві «Основи».
«Це книги, які везли з собою до США представники політичної діаспори з різних частин України у першій половині ХХ століття», – розповідає Андрій Салюк. За його словами, переважно це були люди з вищою освітою, які і за океаном давали собі раду, знаходили добру роботу чи опановували нові спеціальності і, як освічені люди, збирали книги упродовж всього життя.
«Маємо не тільки діаспорні видання української класики чи письменників, заборонених в СРСР. Наприклад, запропонували нам повну збірку відомого американського геологічного журналу за багато років, яку збирав один інженер. Вона й тепер не втратила своєї актуальності. Часописами можуть користуватися як студенти, так і поважні науковці», – каже Андрій Салюк.
За його словами, нещодавно прибули дві посилки з книгами від Петра П’ясецького, який започаткував цей рух. Крім того, до проекту приєдналися представники української діаспори з Канади.
Іван Радковець оповідає, що чимало книг мають цінність ще й тому, що належали відомим діячам діаспори, й на сторінках є дарчі записи чи примітки власників, які можуть стати добрим джерелом для потенційних дослідників.
«Наприклад, до нас потрапило видання Господарської академії, і у книзі знайшли оригінал диплома Олексія Козловського, офіцера УНР. Це справді музейна річ», – каже бібліотекар.
Також в одній із пачок прислали прижиттєве видання Ернеста Гемінґвея, одне з перших видань англо-українського словника з Австралії, чимало історичних праць американських істориків та дитячу літературу.
Поки що учасники проекту описують надходження та оцінюють їхню бібліографічну та історичну цінність. Все вноситься у каталог – опис самого видання, особливі примітки та прізвище особи, яка подарувала книги. Також учасники проекту хочуть зробити окремий екслібрис, який ставитимуть на кожну передану в інші установи книгу, щоби таким чином запобігти «витокам» на чорний ринок.
«Ми розглядаємо кілька варіантів, що ж робити далі з цими виданнями, бо створювати окрему бібліотеку поки немає можливості», – каже Андрій Салюк. Зокрема, є ідея передавати книги на депозит різним бібліотекам залежно від спеціалізації. Раритети та цінні книги передадуть на зберігання у спеціалізовані книгозбірні, щоби вони були доступні фахівцям для дослідження; фахові видання можна буде розіслати по різних бібліотеках країни, зокрема, університетських; популярну літературу можна буде переслати в звичайні бібліотеки.
«Цінність цього проекту в тому, що ми зберігаємо не лише книги чи журнали. Ми бережемо пам’ять про людей, які змушені були залишити батьківщину, але й на чужині про неї не забували та залишалися українцями», – каже Іван Радковець.
Він також розповідає, що зараз учасники проекту задумуються над тим, аби деякі книгозбірні не розпорошувати, а залишати вкупі з огляду на власників бібліотек, серед яких відомі діячі діаспори з-за океану.
Текст і фото Тарас Базюк
Вибір Твого міста
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса