ілюстративне фото: news.lviv-company.in.ua

ілюстративне фото: news.lviv-company.in.ua

За пляшку гроші. Як зменшити у Львові кількість сміття, що йде на утилізацію

1695 0
Як зробити сортування відходів у Львові вигіднішим для містян та перевізників.

Два роки тому у Львові затвердили Стратегію поводження з твердими побутовими відходами на 2017-2019 роки. Під час дискусії «Чи поїде моя пляшка на переробку? Як Львів запроваджує нові правила поводження з відходами» в студії медіа-хабу «Твоє місто», організованої спільно з екоініціативою «Чисте місто» за підтримки ЛКП «Зелене місто», чиновники, перевізники та екоактивісти говорили, чого вдалося досягти у сфері поводження з відходами у Львові, які виклики на нього ще чекають та що допоможе зробити сортування сміття ще популярнішим. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.

Спочатку сортування, потім переробка

Перші контейнери для роздільного збору відходів, а саме для пластику, у Львові встановили ще у 2010 році. Як розповідає директор компанії-перевізника «АВЕ-Львів», а тоді — «Еко Сервіс Львів» Олег Гайовишин, за перший рік вдалося зібрати від 10 до 15 тонн ПЕТ-пляшок на місяць.

«Один контейнер на кубічний метр вміщає приблизно 10 кг. І за майже 10 років наша компанія змогла зібрати у Львові та частково області більше 2 тисяч тонн ПЕТ-пляшки, тобто мешканці відгукнулися на створені умови і почали сортувати», — каже він.

За словами керівника управління розвитку системи поводження з відходами ЛМР Сергія Сала, система постійно вдосконалювалася — збільшувалася кількість таких контейнерів і, відповідно, кількість відсортованого сміття.

«Наприклад, у 2016 році з сміттєвих майданчиків Львова збирали приблизно 450 тонн вторсировини, то у 2018 році — приблизно 800 тонн. У Галицькому районі запроваджено у 2016 році роздільний збір за трьома фракціями — скло, вторсировина, змішані відходи. Це вже часткове виконання концепції сортування ТПВ, у яку внесли зміни в червні 2019 року і яка передбачає збір сміття за чотирма фракціями — мокра, суха, скло, змішані відходи. У Галицькому районі контейнери встановлені для трьох із них і роздільний збір працює з 2017 року», — говорить він.

Читайте також: Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів'ян від сортування сміття

Крім того, каже Сергій Сало, з початку вересня відповідно до Концепції у Львові запровадять збір сухої фракції на території двох ЛКП Залізничного району — це 40 контейнерних майданчиків. Ці відходи збиратимуться окремим сміттєвозом і відправлятимуться на сортувальні комплекси області для сортування і подальшої передачі на переробку.

«З серпня минулого року ми ще запустили перший майданчик на вулиці Жовківській для збору великогабаритних та дрібних будівельних відходів, а на початку вересня запрацює другий такий майданчик на вулиці Льва, 4А. Надалі такі майданчики планують відкрити, як мінімум, у кожному районі», — каже чиновник.

Невдовзі у Львові на вулиці Пластовій має запрацювати і перша компостувальна лінія для органічних відходів. За словами директора ЛКП «Зелене місто», яке займається цим проєктом, Вадима Ноздрі, «мокре» сміття становить приблизно 40-45% усього сміття в місті залежно від сезону, тож компостування дозволить скоротити майже наполовину об’єм побутових відходів, які потрібно вивозити на полігон.

«ЛКП «Зелене місто» вже провело кілька тендерів. Для першого досвіду ми вирішили використовувати зразки вітчизняного обладнання. Немає великих складнощів у самому компостуванні, але це мають робити фахівці, яких наразі в комунальній галузі бракує, адже переважно відходи компостують у сільському господарстві. Перші тестові заїзди робитимуть фахівці з інших міст, хто знають цей процес і можуть нам допомогти сформувати правильну рецептуру для компостування», — каже він.

Потужність майданчика планується 35 тисяч тонн на рік. Вадим Ноздря каже, що він розрахований першочергово на комунальне органічне сміття, але в рецептурі присутні і зелені відходи — наприклад, скошена трава, опале листя. Перевізників, які будуть вивозити такі відходи, місто визначить на конкурсі.

«За кордоном я неодноразово бачив, як мешканці самі привозять зелені відходи на компостування і ще платять за їхню утилізацію. Ми поки що не ставимо собі такої мети — ми хочемо подивитися на сам компост, його придатність для подальшого використання в озелененні, сільському господарстві», — говорить він.

Читайте також: Куди скаржитися, якщо сміттєві майданчики встановили з порушенням норм. Відео

Вадим Ноздря каже, що проблему переробки відходів у Львові вирішить майбутній сміттєпереробний комплекс, на будівництво якого оголошують основний тендер. Сам комплекс будуватимуть два роки, проте уже є деяке обладнання, яке на ньому будуть використовувати, наприклад, прес. За словами Ноздрі, за потреби його можна буде запустити в роботу раніше і пресувати сухі відходи.

«Не проблема — забезпечити роздільний збір, але питання — що робити з ними далі. Необхідна відповідна інфраструктура — об’єкти, які забезпечать їхнє сортування, підготовку і передачу на переробку», — додає Сергій Сало.

У свою чергу керівник Держекоінспекції Львівщини Микола Маланич звертає увагу на низькі штрафи за неналежне поводження з відходами, адже адміністративна відповідальність для мешканців за це — 34-85 грн, для юридичних осіб — від 800 до 1700 грн штрафу.

«У 2017 році ухвалили закон про відходи, який почав діяти з 1 січня 2018 року. Він передбачає, зокрема, обов’язкове сортування сміття на всіх майданчиках. Питання: хто має притягувати за порушення — Держекоінспекція чи органи місцевого самоврядування? Як на мене, мали б бути адміністративні управління в кожній ОТГ, які б фіксували порушення, а Держекоінспекція виносила б постанови про накладення адмінштрафу на громадян», — каже він.

За його словами, система штрафів працює з юридичними особами, але з мешканцями вона наразі не діє, і Держекоінспекція розробила законопроєкт щодо збільшення штрафів.

«Наприклад, у поляків штраф за неналежне сортування — 200 євро для юридичних осіб і 130 євро для громадян. Якби ми сортували якісно на початках, то була б значна економія і в частині природоохоронних заходів, і був би заробіток. Кожен має нести відповідальність за сортування ТПВ. Тому треба змінювати свідомість і вести просвітницьку роботу», — вважає він.

Що роблять перевізники

Олег Гайовишин розповідає, що кількість відсортованих ПЕТ-пляшок, які збирає «АВЕ-Львів», постійно збільшується.

«Зараз ми присутні приблизно на 20% ринку Львова і збираємо майже такий самий об’єм пластику, як тоді, коли були на 35% ринку, що свідчить про збільшення активності мешканців», — каже він.

Збільшення кількості відсортованого сміття львів’янами помітили і в компанії-перевізника «ГрінЕра» Тарас Колодій.

«Упродовж останніх двох років різко збільшилися показники збору вторсировини, наприклад, скла приблизно на 20% у 2019 році в порівнянні з 2018. Ми збираємо ще метал, папір та негабаритні відходи. Перед укладанням угоди своїм клієнтам, зокрема керівникам ЛКП, ми надаємо спеціальні флаєри з правилами сортування відходів, користування контейнерами», — розповідає заступник директора «ГрінЕра» Тарас Колодій.

За його словами, чи не найактивнішими в сортуванні є ОСББ.

«Будинки, які мають індивідуальні контейнери, мають договір за фактом накопичення. Тобто вони платять за ту кількість сміття, яку по факту ми вивозимо. Голови ОСББ проводять з мешканцями зустрічі, де показують, як сортувати ті чи інші відходи, щоб економити на їхньому вивозі, адже першочергово змотивувати людей можна тим, що це вдарить по їхніх кишенях», — каже він.

Читайте також: Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху

Заступник директора зі збуту перевізника «Львівспецкомунтранс» Олександр Беднарський також каже, що компанія проводить просвітницьку роботу і роздає клієнтам інформаційні листівки про правильне поводження з відходами. Саме на території перевізника працює перший майданчик для збору будівельних відходів від мешканців.

«Ще ми запровадили європейську альтернативу сіткам — закриті конструкції, у які вміщається більше вторсировини і з яких вона не випадає», — розповідає він.

У Львові також майже три роки працює дільниця ДП «Боднарівка», що збирає від мешканців небезпечне сміття — люмінесцентні лампи, термометри, батарейки. По лампи їздить екобус, графік стоянок якого публікується на сайті «Боднарівки», щомісяця. За словами її директора Олега Ядчишина, за 2017 від львів’ян вдалося зібрати приблизно 4200 ламп, у 2018 — приблизно 16 тисяч, а за 7 місяців 2019 року — 10,5 тисяч ламп. Батарейки ж можна здати у 212 пунктах прийому по всьому місту.

«Таке сміття має менші об’єми, але процес їхнього збору, накопичення і переробки складніший. Часом люди приносять до нас використані лампи чи батарейки і просять взамін нові, бо десь прочитали, що це так працює. З небезпечними відходами складно говорити про фінансову мотивацію, бо за їхню переробку ми маємо ще доплачувати. Часто стикаємося з проблемою, що ті вторинні ресурси, які ми отримуємо після переробки небезпечних відходів, немає, куди здати, або ж є значні витрати на транспортування», — каже він.

Привчати до сортування змалку

Усі учасники дискусії погоджуються, що значну роль у зростанні активності мешканців у сортуванні сміття грає просвітницька робота. Крім міста та самих перевізників, у Львові нею активно займаються громадські активісти, зокрема екоініціва «Чисте місто», що працює з 2018 року.

«Один з наших проєктів — забір макулатури в школах та дитсадках. Спочатку ми проводили тренінги для вчителів та учнів, потім подарували навчальним закладам приблизно дві тисячі контейнерів для сортування. Навесні машина системно забирала макулатуру — приблизно 10 тисяч тонн, і плануємо це продовжувати з вересня. Ми хочемо, щоб щокварталу чи щодва місяці збирати посортовану вторсировину на переробку. У школах діти вже перестали задавати запитання про те, чи поїдуть ці відходи на сміттєзвалище», — каже координатор «Чистого міста» Олег Котис.

Він додає, що за останні роки таких організацій стало більше, а співпраця між місцевою владою, бізнесом та активними мешканцями покращилася, зокрема невдовзі стартує просвітницька кампанія, ухвалена депутатами ЛМР.

На вулиці Заводській, 31 працює громадська сортувальна, організована ініціативою «Зелена коробка». З 17:00 до 20:00 по буднях та з 11:00 до 17:00 у суботу львів’яни можуть принести сюди своє сміття, а консультанти допоможуть їм його посортувати у більш, ніж 20 контейнерів.

Читайте також: Як працює перша у Львові сортувальня сміття. Відео

«Мешканці переконуються на власному досвіді, що сортувати — легко. Ми узгоджуємо нашу діяльність з тими переробниками, які є у Львові чи неподалік, щоб збирати те, що вони реально можуть переробити. Таким чином ми намагаємося показати львів’янам, що та сировина, яка до нас приходить, дійсно йде на переробку. Частину відходів навіть переробляємо самостійно, щоб показати людям фінальний продукт», — розповідає координатор «Зеленої коробки» Ілля Петрик.

За його словами, за літо вдалося охопити приблизно півтори тисячі сімей, які привозять сировину, і кількість охочих постійно збільшується.

«Ми бачимо, що нашої сортувальні вже недостатньо, а в людей є попит на такі території в інших районах міста. Працює особистий підхід — тоді в мешканців є краще розуміння і є подолання страхів. Потрібно пояснити їм, як правильно сортувати, що сировина має бути чистою, помитою, висушеною, зменшеною в об’ємі», — кажу він.

Що далі

Аби сміття львів’яни стали сортувати ще активніше, потрібен економічний ефект як для містян, які б платили менше, так і для перевізників, що заробляли б більше, переконаний Олег Гайовишин.

«На смітті заробляти можна. Ми маємо випросити в нового депутатського корпусу закон про розширену відповідальність виробника, щоб у кожній ПЕТ-пляшці та іншій упаковці, яка може піти на вторинну переробку, вже були закладені кошти на її утилізацію. Це в рази збільшить фінансові вливання у сферу з поводженням з відходами», — каже він і додає, що доходами від забору ПЕТ-пляшок перевізник може покрити тільки оперативні витрати.

Читайте також: У Львові встановили перші підземні контейнери для сміття. Фото

Микола Маланич у свою чергу пропонує запровадити у Львові день екоосвіти, а також перейти до європейського стандарту — поставити приймачі ПЕТ-пляшок, наприклад, у магазинах, а міська влада могла б розробити алгоритм компенсації. Сергій Сало каже, що міська влада готова провести подібний пілотний проєкт — уже проводилися зустрічі з виробниками таких апаратів, і місто зараз очікує на пропозиції співпраці.

Олег Котис пропонує уніфікувати контейнери та наклейки на них, аби містяни не плуталися, яку вторсировину і куди кидати. Сергій Сало каже, що такі заходи передбачені в оновленій Концепції, але, як і всі інші, запроваджуватися вони будуть поступово, аби можна було побачити недоліки та виправити їх.

Головне фото: news.lviv-company.in.ua

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста