
Фото: УАЛ
Захищати не лише на передовій. Як із маленьких справ будується захист країни
Навіщо це все?
Роман Залога працює ментором з волонтерства у львівському осередку Української академії лідерства. Йому 26, він родом з Миколаєва на Львівщині, із жовтня 2016 до жовтня минулого року він за контрактом проходив службу в 3-му окремому полку спеціального призначення Сил спецоперацій ЗСУ в Кропивницькому. За час служби мав дві ротації на точки в Донецькій та Луганській областях на 3-4 місяці кожна. Там він був санітарним інструктором, тобто польовим медиком, брав участь у розвідці – на цьому спеціалізується 3 полк.
Читайте також: Спілберг за це отримав би Оскар
«Коли потрапив на схід, було відчуття піднесення, бо нарешті з’являлася можливість на ділі проявити себе в тому, чого вчився. Але разом з тим було і відчуття тривоги, тому що ти їдеш не квіти збирати. Змішано – піднесеність і тривога», – ділиться Роман.
Розповідає, що коли повернувся зі служби, було ніяково, бо в один момент все різко обірвалося. Нові люди, нова атмосфера, треба було вчитися жити по-новому: не треба ховати лице від камер, відключати геолокацію на фото, перейматися, що вночі подзвонить телефон і викличуть по тривозі, не треба думати про підготовку обмундирування і важливих розвідних медичних матеріалів.
Часто питав себе, а навіщо це все? Напевно, в цьому і є проблема адаптації (після повернення зі сходу – Ред.). Каже, що і досі в такому стані. Впоратися допомагають розмови з близькими людьми.
Про Українську академію лідерства розповіли знайомі з «Пласту» та Українського католицького університету. Коли після повернення зі служби дізнався про вільну посаду ментора з волонтерства, вирішив спробувати свої сили, бо хотів передати свій досвід, показати, як це – жити не для себе. І вже близько року є наставником для підлітків. Каже, що важливо віддавати свій найцінніший ресурс – досвід та час в тому, що тобі необов’язково приносить задоволення чи користь, а просто тому, що так треба. Також потрібно прищеплювати розуміння волонтерства як важливого явища українського суспільства, адже безкорисні справи можуть робити світ трошки кращим.
Читайте також: Будь справжнім. Як у Львові Українська академія лідерства виховує майбутнє України
Працювати з підлітками в УАЛ Романові незвично, бо це робота на межі між наставником, інструктором і другом. До того в нього був досвід роботи з підлітками в «Пласті», і там це простіше, бо є субординація, багато робив в ролі інструктора. А в УАЛ не є інструктором і начальником, а є наставником, який копає, дає можливість помилитися, піти не в ту сторону в певних межах:
«Буває, що хочеться допомогти студентам, можливо, зробити за них, бо бачиш, як краще, але розумієш, що це буде «ведмежа послуга», бо треба дати студентам зробити самостійно, навіть якщо щось іде не за планом. Але результат від того не стає гіршим».
«Для мене свято Дня захисника України – це про людей і про пам’ять. Само собою, що захищають солдати зі зброєю на передній лінії, але також треба тримати тил, планувати, бо ворог хитрий і не дрімає. Дуже багато ланок в ланцюзі, вони сплітають міцну кольчугу захисту. І якщо якесь колечко десь не так закріплено, то цей весь захист позбавлений смислу і сиплеться. А колечком є кожна людина», – говорить Роман
Він додає, що відзначення Дня захисника – це увага в першу чергу до живих. Увага до внеску у спільну справу дуже приємна людям, які допомагали та досі допомагають тримати захист, латають і підсилюють кольчугу, наш спільний захист держави.
Смаколики на передову
Студенти УАЛ щотижня мають у програмі день для волонтерства. І вже кілька років допомагають на «Львівській волонтерській кухні».
«Львівська волонтерська кухня» – це група волонтерів, що згуртувалися, аби працювати для підтримки наших бійців на передовій лінії фронту», – пише на своїй фейсбук-сторінці Оксана Мазар, засновниця цієї громадської організації.
Для неї волонтерська діяльність вже близько шести років є невіддільною частиною життя. Ця група людей займається виготовленням сушки для пакування в чаї, енергетичні набори, супи, каші для підтримки бійців в зоні ООС. Чимало викликів постає перед «бджілками» (так називають себе самі громадські активісти). Один з найбільших – оплата комунальних послуг, тому що машини для сушки споживають багато електроенергії. Також через специфічні запахи цибулі чи часнику, що є частиною виробництва, волонтери стикаються з нерозумінням зі сторони сусідніх установ.
Олександр Горошкевич, один з активістів «Львівської волонтерської кухні», завжди порівнює ці «незручності» з тим, що відчувають хлопці на передовій. Він сам хотів підписати контракт, але не зміг через стан здоров'я. Тому вважає волонтерську допомогу бійцям своєю власною відповідальністю.
Читайте також: Супергероєм може стати кожен. Як залучити українців до волонтерства
Пані Оксана каже, що продовжувати роботу її надихають вдячні очі молодих хлопців та розуміння, що ти своїми діями рятуєш чиїсь життя. І не лише життя якогось одного солдата – рятуєш всю країну своєю небайдужістю. Вона не кидає цієї справи, тому що надихається людьми, яких зустріла протягом усього волонтерства.
Студентів УАЛ вразив той обсяг роботи, який вони побачили на «Кухні» та відданість цій справі активістів. Своїми враженнями від першого досвіду волонтерства тут ділиться одна зі студенток Вероніка Литвиненко:
«Мене розчулило ставлення ініціаторів ЛВК до нас. Вони були гостинними, щедрими, терплячими та відкритими. Ми почули історії про військових, які чіпляють, та були вражені силою мотивації працівників, деякі з яких невпинно працюють від початку бойових дій на сході. Таке зі мною дійсно трапилось уперше!».
Щоб бути захисником, необов’язково їхати за тисячу кілометрів, брати до рук зброю та рити окопи. Можна долучитися до корисних справ і ними підсилювати тих, хто зараз на передовій: плести сітки, готувати сушку фруктів, заохочувати інших до волонтерства. Це стосується всіх нас, незалежно від того, чи живемо ми за 50 кілометрів від передової, чи на іншому кінці країни. А якщо кожен відчуватиме відповідальність за спільну справу, то з маленьких справ-камінців стіна оборони нашої держави буде міцнішою.
Уляна Мандрика, Надія Гранкіна
Фото надані УАЛ
Головне фото: Українська волонтерська служба
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як зробити громаду успішною. Розмова з керівником Асоціації рад Львівщини
- Ми даруємо не цукерки, а підтримку і любов. Як працює БФ «Рідні» у Львові
- Безпечна сповідь і чистота у серці. Як у Львові на карантині проводять Таїнство сповіді
- За що платить Covid-пацієнт і скільки коштує день у львівських лікарнях
- Жінки в ІТ були завжди. Чому ця професія не має статі
- «Червоні прапорці» аутизму. На що батькам звертати увагу в розвитку дитини
- Якими новими медпослугами з 1 квітня можуть безоплатно користуватись львів'яни
- Що правда, а що – ні. Фактчекінг звернення депутатів щодо Андрія Білого
- «Я вакцинуюсь, бо…». Історії львів’ян, які отримали щеплення від коронавірусу
- Найважче, коли пацієнти помирають від ускладнень. Лікарка про рік роботи з Covid-хворими
- Коронавірус у вагітних. Як захиститися, чи можна вакцинуватися і які є ризики для дитини
- Плани і реальність. Що недоговорює про закупівлю і ремонт транспорту ЛМР
- «Вірус справді змінився». Яким зараз є портрет хворого на Covid-19
- «Це бізнес». Чи вигідно Львову віддати два ринки та що буде із землею
- Без меж. Як дистанційне навчання впливає на психіку дітей і підлітків
- Велич та особливий шарм. Як на вулиці Котлярській у Львові відновили 150-річну браму
- Куди полетіти зі Львова: Луксор – вічне місто фараонів
- «Святкуємо день народження». Спогади львів'янки про період підпілля УГКЦ
- УПівка на псевдо «Домовина». Бо ніколи нікого не зрадила
- Перехрестя шести вулиць. Чому так складно проїхати Сахарова – Вітовського і що з цим робити
- Лікар, якого жартома називали «Мафією». У пам’ять про медика Ігоря Мартинюка
- «Найважче повертатися без результату». Як на Львівщині шукають заблукалих у горах
- Чи допоможе львів'янам щеплення від коронавірусу поїхати за кордон
- Усиновлення крок за кроком. Як у БФ «Рідні» допомагають стати батьками
- Правди не знав ніхто. Історія скульпторки і львівської легенди Теодозії Бриж
- Щороку їду на Майдан. Історія медсестри, чиє фото друкували світові медіа
- Перегони до Марсу і повернення на Місяць. Як Україна освоює космос із іншими
- То мороз, то відлига. Хто такі метеозалежні люди і до чого тут львівська погода
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду «Айболить» та «Юний технік»
- «Я недопильнувала». Батьки онкохворих дітей часто звинувачують себе
- Львів, який хочеться запам'ятати. Атмосферні фото засніженого міста
- Почути і перемогти. Як у львівській лікарні діти долають рак
- (Не) Доглянута старість. Які умови в будинках для літніх у Львові і скільки це коштує
- «Мама викликала швидку і знепритомніла». Історії людей, які отруїлись чадним газом
- Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме Центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
- Робота на випередження. Як Рівне підготувалось до снігопаду і показало приклад іншим
- «Тут ближче до Бога». Розповідь про отця, який високо в горах лікує людей
- Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
- Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень
- Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
- Лікар для всіх. У пам’ять про медика Євгена Марцинішка
- Французька кухня, віденські бали. Як жили львів'яни сто років тому
- Шанс жити. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів
- Родимка, папілома, бородавка – як не пропустити рак шкіри. Поради дерматолога-онколога
- Гайда на лижі! Різноманітні гірськолижні курорти неподалік Львова: умови, ціни
- Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
- Єгипет і Мальдіви. Куди їдуть львів`яни взимку і що вигідніше в час пандемії
- Тюбінг і оригінальні розписи столітньої давності Модеста Сосенка. Подорож Львівщиною на один день
- Менше популізму, більше технологій. Як 2020 рік змінив траєкторію світу
- Гроші є, інвестиції – будуть. Що чекає на економіку України у 2021 році
- Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
- Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від «Романа до Йордана»
- Будьте гнучкими. Як спланувати 2021 рік, коли невідомо, що буде за тиждень
- Подруга президента Франції. Історія львів'янки, яка єдина написала радіодиктант без помилок
- Таємниці княжого храму святого Миколая. Екскурсія найстарішою церквою Львова
- Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
- Коронавірус і Різдво. Із якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
- Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу
- Наші світильники є у Франції та США. Як львівська компанія запалює світло по всьому світу
- «Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
- Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
- Безробітні є, а вакансії? Де і кому можна знайти роботу у Львові
- Ремонт без проблем. Як зробити усе так, щоб не пошкодувати і не втратити гроші
- Чи можуть львів’яни уникнути зростання ціни на доставку газу. Роз’яснення
- «Вийшла в ліс і почала кричати». Історія ВІЛ-позитивної львів’янки
- Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
- Навіть взимку діти цілий день у парку. Як у Львові створили незвичний «дитсадок»
- Карантин добив. У Львові закривають культову «Українську книгарню»
- «Двері відчинені». Як вирішують скандал у Львівській міській раді
- Закон, повага та (не)чинний Садовий. Що відбувається у Львівській міській раді
- Лікували все життя. Історія подружжя медиків, чиє життя забрав коронавірус
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
- Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
- Дебати Андрія Садового і Олега Синютки. Як це було
- Правда чи брехня? Фактчекінг і експертний аналіз дебатів Садового і Синютки
- Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
- Львів – проти. Чи працюватимуть на вихідні у місті кафе, ТРЦ і перукарні
- Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
- Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
- Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
- Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
- Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
- «Осиротілі юрби гуляк». Як ведеться на карантині ресторанам Європи і світу
- Місцеві вибори 2020 у Львові та ОТГ. Найважливіше. Фото, відео. Оновлюється
- Реконструкція Винників. Репортаж з містечка, яке вперше не голосувало за власного мера
- Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
- Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» УГП
- Вибори до Львівської міськради. Перша десятка партії «Варта»
- Що Кошулинський обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Слуга народу»
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Голос»
- Що Рущишин обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Диригент швидкої допомоги. У пам’ять про лікаря і любителя джазу Ігоря Орлова
- Замок, космічна екскурсія і музей людських історій. Мандрівка Золочівщиною
- Місцеві вибори пройдуть за новими правилами. Що змінилось?
- Дзвонила всім підряд у телефонній книзі. Як львівська вчителька поборола рак