фото зі сторінки Наталії Піпи у Фейсбуку

фото зі сторінки Наталії Піпи у Фейсбуку

Гроші для Сихова та фейковий імпічмент. Наталія Піпа про свій голос в Раді

5174 0
Наталія Піпа каже, що не підтримана монобільшістю ідея має мало шансів, що її проголосують, але якісна адвокація і аргументація дають результати.

Колишня керівниця ГО «Кращий Сихів», народна депутатка від 115 округу Львова Наталія Піпа розповіла в інтерв’ю Tvoemisto.tv, які сихівські об'єкти мають шанс отримати фінансування з держбюджету, чому закон про імпічмент не запрацює, а також про першу профільну школу у Львові та роботу на окрузі.

Ви вперше стали народною депутаткою. Чи справдилися ваші очікування? Як оцінюєте нинішній склад Верховної Ради?

Зараз у Парламенті — монобільшість, чого раніше не було в Україні. Це може виглядати для людей добре, бо все відбувається швидко, але з іншого боку, якщо щось робиться погано — в інших депутатів набагато менше можливостей вплинути, щоб це виправити. «Голос» — найменша фракція, але нам вдалося стати голосом здорового глузду, наприклад, відстояти міжнародні закупівлі ліків та вакцин, зробивши якісну адвокацію цього питання.

Маєте на увазі можливість Міністерства охорони здоров’я закуповувати ліки та вакцини через міжнародні організації?

Так, у першому читанні законопроекту цього не було, але нам обіцяли, що це включать. І ми пішли на ризик, підтримали проект у першому читанні і в другому вже голосували зі зміною.

Для мене було відкриттям оце перше і друге читання: у першому ти голосуєш за проект, ідею, а в другому — за сам закон, реалізацію ідеї. І якщо ми бачимо добру ідею, хоч і недопрацьовану, голосуємо «за» — щоб мати моральне право вносити в неї свої правки і з ними підтримати закон. Наприклад, у законопроектах, що передбачали запровадження альтернативи касовим апаратам, наші правки не врахували. Ми не проголосували за них у другому читанні, оскільки вважаємо їх у такому вигляді недобрими. Загалом ідея, щоб податки були прозорими, добра, але її реалізація є неправильною.

Фракцію «Голос» звинувачували в прийнятті цього законопроекту. Навіть листівки розносили по місту.

Завжди будуть ті, хто нас не розумітиме, але наше завдання — працювати професійно і відповідально. І в другому читанні ми цей закон не голосували. Натомість ми домоглися залишення пайового внеску на інфраструктуру для забудовників, який хотіли взагалі скасувати. Я, як економістка, теж за його скасування в перспективі, але поки громади не мають нормального механізму отримання грошей за свою землю, цього не можна робити.

Читайте також: У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину

Раніше цей внесок становив до 4% для житлової і до 10% для комерційної нерухомості від загальної вартості будівництва. На місцях застосовували різні коефіцієнти, які знижувалися за певних домовленостей, і місто в результаті нічого майже не отримувало. Цей внесок можна було ще замінити роботами, дорогою, будівництвом, тому було багато зловживань. Тепер цей внесок є меншим — 2% для житла і 4% для комерції, — але прозорим і фіксованим, і кожен громадянин зможе перевірити, на що цей внесок витратили.

Його скасування аргументували наявністю податку на нерухомість, що платять мешканці, які в результаті платять і пайовий внесок на інфраструктуру, що входить у вартість квартири.

Податок на нерухомість зараз становить «копійки». Забудовники платять більше, і якщо врахувати, що є офіційні і неофіційні платежі, то тепер є ймовірність, що офіційних буде більше, а неофіційних — менше. І серед неофіційних пайового внеску не буде — цей механізм ми вже забрали.

Чи плануєте подавати якісь сихівські об’єкти на дофінаснування з державного бюджету наступного року?

У п’ятницю подала зміни до бюджету на цей рік, які стосуються державних субвенцій для трьох об’єктів, що вже пройшли тендери: парк Івана-Павла ІІ, Open Lab і реконструкція підвалів Центру Довженка. Я звернулася до Андрія Москаленка та голови Сихівської райадміністрації Галини Гладяк, і вони допомогли підготувати документи. Якщо все вдасться, то гроші мають прийти вже в жовтні.

Читайте також: «Ми розраховували на кращий результат». Галина Васильченко про роботу та виклики в Парламенті

Також до 1 жовтня я готую проекти до бюджету на наступний рік. Один з них — відкриття пілотної профільної школи у Львові в межах Нової української школи. За законом про повну загальну середню освіту, що зараз будемо голосувати в другому читанні, передбачено, що з 2027 року діти підуть у профільну школу, і ми хочемо відтестувати цю модель, аби побачити, що в ній добре, а що ще треба змінити. Як членкиня комітету освіти, науки і інновацій мала зустрічі з профільним міністром Анною Новосад та її заступницею, львів'янкою Любомирою Мандзій, яка займається середньою освітою. Ведемо переговори зі Світовим банком про фінансування цього проекту.

Це має бути на базі окремої школи?

За задумом це має бути школа лише зі старшими класами — 10, 11, 12 класи, приблизно 600 учнів. Будуть академічні, базові для всіх предмети, наприклад, математика і українська мова, та профільні — технічні, гуманітарні, прикладні, спорт чи образотворче мистецтво. Рівень вивчення можна визначити для кожного напрямку — початковий, середній чи поглиблений. Будемо обирати школу, опираючись на кількість учнів, щоб була можливість формувати групи з 5-15 учнів на кожен предмет та рівень.

Йдеться про будівництво нової школи чи будете обирати з наявних? І якщо будувати, то де?

Будувати складно, оптимальніше це робити на базі школи, що вже працює. Зараз вивчаємо школи в Сихівському і Личаківському районах за параметрами площі, кількості дітей, успішності по ЗНО. Звичайно, це все не можна робити насильно, тож ведемо перемовини з директорами, хто би був готовий за таке взятися.

Ви працюєте в комітеті освіти, науки та інновацій. Що є в пріоритетних напрямках роботи?

Зараз мені виглядає, що саме середній школі буде приділено основна увага, і є шанси, що ми там побачимо зміни, чого я поки що не бачу щодо інновацій і науки.

Я вивчала попередньо обов’язки депутата, роботу комітетів, але тільки працюючи безпосередньо почала краще розуміти особливості парламентської роботи. Наприклад, ті ж «перше і друге читання». У комітеті це виглядає так: до мене звертаються люди з якимсь питанням, я шукаю закони, які це регулюють, подаю зміни або пишу новий закон, після чого починаю їхню адвокацію. З останніх звернень — прохання розглянути в комітеті заходи, щоб діти не пили газовані напої. Вивчатиму, чи це взагалі в повноваженнях комітету, і, якщо так, шукатиму відповідний закон. Загалом у цьому парламенті, якщо ідея не підтримана монобільшістю, шансів, що її проголосують, мало, але вони є, якщо аргументовано пояснити її доцільність.

Читайте також: Що планує робити «Голос» у Верховній Раді. Аналіз передвиборчої програми

Наскільки монобільшість монолітна? Наприкінці тижня не набралося голосів для внесення змін в законопроект 1009, який передбачав і норми, що мали впровадити реальне скасування депутатської недоторканності.

Якби не реакція Разумкова, результати цього голосування могли б бути інші. Система «Рада» працює дуже цікаво: є 10 секунд на голосування, і якщо ти тримаєш палець на кнопці три секунди — твоє голосування зараховується, якщо менше — ні. Разумков побачив, що є ризик неприйняння закону, спробував зупинити голосування на 7 чи 8 секунді, і дехто міг не дотримати. Точно знаю, що в нашій фракції кілька голосів через те не зарахувалися. Таке могло бути і в «Слузі народу», бо насправді багато людей вагалися.

Монобільшість справді не є аж такою монолітною. Така швидкість у Парламенті розвинута доти, доки вони керовані. Але мені здається, що більшість людей розуміють, що десь є маніпуляції, починають аналізувати, але поки що вони тільки входять у систему.

Ви також шукаєте, де є «зрада» в законопроектах?

Коли працюю з законопроектами, все більше розумію, що в кожному щось є «зашито», і фактично ти дивишся, де ж «запхали» правду, а де «зраду». Наприклад, закон про імпічмент — класний закон ні про що. Взяли чинні норми Конституції і регламенту, об’єднали пункти, не змінюючи тексту, — і вийшов закон про імпічмент. Те, що він новий, — піар. Як було неможливо відкликати президента, так і є надалі, не змінилося нічого — ні по строках, ні по кількості голосів. Навіть парламентарі з досвідом попередніх скликань кажуть, що так важко працювати ще ніколи не було, бо ти не встигаєш все вивчити, проаналізувати, поправити.

Відбуваються перемовини між фракціями і окремими депутатами?

Кожна фракція намагається переконати інших депутатів — не через публічні виступи, а приватно в розмовах. І коли ти не маєш однодумців, яким можеш довіряти на 100%, то часом вагаєшся. Наприклад, розпуск ЦВК — шалене розчарування, не було жодної реальної причини для цього. Найменша фракція голосує «проти», а найбільша — «за». І коли були перемовини, то визначально, що «за» були також і «Опозиційна платформа», і «Батьківщина».

Зустрічалися після виборів з міським головою Львова?

Після виборів — так, а після початку роботи Ради — ще ні, але будемо спілкуватися, шукати точки порозуміння. З Андрієм Москаленком на зв’язку час від часу. Цікаво, якою буде офіційна позиція міського голови по інвестиційному внеску.

Можливо, Андрій Садовий розглядає народних депутатів як лобістів міста?

Є багато речей, які без державної участі в місті не так просто зробити. Я прихильниця пропорційного розподілу бюджету, наприклад, до кількості людей, які є в округах. Депутат у будь-якому випадку має відстоювати інтереси мешканців, але пропорційний розподіл допоможе уникнути ситуації, що хтось має більш говіркого депутата і отримує більше, ніж інші. Тим не менше, я підготувала і подала пропозиції до бюджету щодо свого округу та міста.

Читайте також: Хто більше любить Україну? Як Порошенко і Вакарчук одночасно агітували у Львові. Репортаж

У Верховній Раді створили міжфракційне об’єднання «Львівщина». Уже подавали якісь проєкти в його межах, є якісь загальні напрацювання?

Там немає як такої подачі проектів — радше посилення позицій один одного. Наприклад, я не є в бюджетному комітеті, який найбільше впливає на розподіл, але там є інші представники Львівщини — Орест Саламаха від «Слуги народу», Володимир Цабаль та Леся Василенко від «Голосу». І я маю можливість в них з’ясувати порядок денний засідання, розповісти та обґрунтувати свої пропозиції, і шанс, що їх підтримають, зростає. Саме в цьому і є мета «Львівщини» — підсилювати речі, які можуть бути спільними.

Чи працює ваша громадська приймальня у Львові? Ведете вже роботу на окрузі з виборцями?

Мої помічники працюють у Львові щодня на вул. Костюшка, 18, 2-ий поверх, і ми щодня з ними комінікуємо по усіх зверненнях. Маємо зараз на окрузі проблему цинкового заводу, справу спорткомплексу №95, є і дрібніші звернення. Щовихідних я у Львові, а саме цей тиждень відведено для роботи в окрузі, тому заплановано багато зустрічей. Загалом на окрузі працюю з перших днів, маю розклад на Фейсбук-сторінці. Плануємо також і вуличні зустрічі. Взагалі я вважаю, що допомагати потрібно, даючи не рибу, а вудку. Риби на всіх не вистачить, а от вудкою я готова допомогти — у комункаціях, зверненнях.

Ви були керівницею ГО «Кращий Сихів». Як тепер працює організація?

Ще до мого обрання депутатом керівником ГО «Кращий Сихів» став мій чоловік Андрій Рущак, який є співзасновником організації, працював у ній з самого початку, тому курсі всіх справ. «Кращий Сихів» продовжує працювати, зокрема над змінами в сквері Гідності та іншими на Сихові.

А як відбувається співпраця з Українською Галицькою партією? Ви довший час були її членкинею і вийшли, щоб мати можливість балотуватися від «Голосу».

Я співпрацюю з обома. У Києві більше з «Голосом» — там осередок УГП не дуже дієвий, а по місцевих питаннях більше з УГП — «Голос» тільки починає активніше створювати місцеві осередки. Намагаюся максимально поєднувати роботу у двох командах, але тепер виступаю в іншій ролі. Якщо раніше була головою і заступницею голови міського осередку УГП, відповідала за кадри, програму на місцеві вибори, то тепер більше за комунікацію, реалізацію проєктів на моєму окрузі, акумуляцію роботи.

Сергій Смірнов

Фото зі сторінки Наталії Піпи у Фейсбуку

Інтерв'ю підготовлене за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Прозорі вибори»Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Прозорі вибори

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!