Фото: Facebook
«Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
Я із штату Пенсільванія. Мої прадід і прабабуся з Карпатських гір: Турки та Славського. Вони приїхали в Америку у 1915-1916 роках, тому я третє покоління україно-американців. Після рідного краю переїхав до Чикаго, де провів шість років і працював в українській громаді. Я працював у кількох школах у Пенсільванії та у Чикаго. Здебільшого це були приватні школи та коледжі, хоч займався і репетиторством.
Я вирішив приїхати до Львова після розмови з митрополитом Борисом Ґудзяком у США. Він сказав мені, що якщо я хочу, то можу приїхати в Україну вивчати українську мову. Відтоді пройшло три роки, як я переїхав до Львова. Я ніколи не шкодував про моє рішення. Я об’їздив всю Україну: був у Тернополі, Умані, Києві, Чорнобилі, двічі був у Чернівцях, Івано-Франківську, Дніпрі. Планую також поїхати на батьківщину моїх пращурів – у гори в Славське, у Воловець. Можливість перебувати тут та подорожувати країною – це справді чудовий досвід. Мені подобається, що у Львові і в Україні дуже відкриті і привітні до мене.
Більшість людей не осягають справжніх розмірів України. Два тижні тому я повернувся із Дніпра, і коли говорив про мою подорож із сім’єю, то вони були шоковані і питали, чи зі мною все добре. Для них лінія фронту і Дніпро були тотожними поняттями.
У моїй місцевості у США невід’ємними щоденними атрибутами українця вбачають похід до церкви, одягання вишиванки та обід варениками. Так американські українці проводять своє повсякденне життя у Штатах та з подивом дізнаються, що щоденне буття в Україні ширше.
Коли моя бабуся і дідусь приїхали до Пенсильванії, то оселилися у місті, де були вугільні шахти. Його більше не існує через те, що на шахтах почалася пожежа у 1963 році, яка триває досі. Все місто евакуювали. Це ідентично сюжету Сайлент Хілл. Тож коли я поїхав у Чорнобиль, я всім єством відчув зв’язок із катастрофою. Звісно, катастрофу у моєму рідному місті не можна порівнювати із Чорнобилем. Проте коли я дивився на ті будинки та місто, яке заросло деревами, то я дивно відчувався. Було щось дуже схоже із моїм рідним містом.
Про те, чому він вирішив залишитися в Україні попри загрозу вторгнення Росії
Це гарне запитання. Мій телефон не переставав дзвонити після того, як Президент США Джо Байден закликав всіх американців виїхати з України. Всі мої друзі та близькі в Америці не припиняли телефонувати. Вони змушують мене відчувати мене винним за те, що вони хвилюються за мене. Це дійсно важке рішення. Я говорив про це зі своїм директором із попередньої роботи у США. У нас були дуже теплі стосунки із нею та я поважаю її. За її словами, якщо щось станеться, то є вихід.
Я веду свою особисту боротьбу, тому що я розмовляю зі своєю родиною в Америці. Вони дивляться американські ЗМІ і хочуть, щоб я поїхав. Вони говорять це у кожній телефонній розмові, а якщо я не відповідаю, то вони думають, що росіяни вже мене схопили. Зараз я відчуваю, що я частина Львова та є складовою частиною України. Моє серце тут, моє життя тут, я не хочу все це лишати.
Зараз ЗМІ багато пишуть про можливе російське вторгнення, але коли Росія анексувала Крим у 2014 році, де вони були тоді, де тоді була їхня увага? У Луганську та Донецьку війна триває вже понад вісім років, загинуло 12 тисяч українських воїнів. Тож це не нова війна, вона триває, і досі це особливо нікого не хвилювало. Тому я схильний думати про політичні мотиви роздмухування паніки та цього конфлікту загалом. Ніхто не знає, що станеться. Все може статися в будь-який день. Ми можемо прокинутися, вийти на вулицю і нас зіб’є автобус.
Тому я відчуваю, що замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути тут, бути стовпом сили та мудрості для своїх студентів. Я думаю, що це дуже важливо. Є люди, які мають суперечливі почуття, які хвилюються, мають психологічний стрес. Вони цього не показують, але є багато людей, з якими я працюю, і вони поділяють ці проблеми. Тому я вважаю, що якби я був в Америці, я б зійшов з розуму від хвилювання за Україну будучи за океаном. Я тут саме тому, що тут моє єство, цілісність моєї особистості. Я чи не вперше за три роки відчув це так сильно. Мене покликали бути тут, і я прийшов у потрібне місце.
Нагадаємо, США закликали американців покинути Україну упродовж 48 годин та евакуюють своїх дипломатів. У Міністерстві закордонних справ України просять зберігати спокій та не панікувати.
За даними розвідки, Росія поступово нарощує війська біля кордонів з Україною. Газета The Washington Post, посилаючись на джерела з числа офіційних осіб і співробітників американської розвідки, поширила твердження про те, що Росія «стягнула до кордонів України близько 70% сил та засобів, необхідних для великомасштабного вторгнення».
Напередодні міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що його місто готове прийняти тих, хто шукатиме безпеки та притулку, зокрема і його сім’я. Про те, що робить Львів та Львівщина для того, аби підготуватися до можливого вторгнення Росії, як розгортають тероборону у місті та області, чи є належні укриття та дієва система оповіщення населення, Тvoemisto.tv розпитало у голови Львівської МТГ Андрія Садового та керівника Львівської ОДА Максима Козицького. Читайте матеріал за посиланням.
Роман Тищенко-Ламанський, Віталій Голіч
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку