Колишня журналістка з Львівщини Уляна Воробець майже два роки мешкає у Варшаві, де допомагає українцям шукати роботу в Польщі - легально та безпечно. За цей час жінка встигла допомогти кільком сотням українських заробітчан, які стикаються з нечесними роботодавцями або хочуть зекономити на дозвільних документах. Волонтерка розповіла Tvoemisto.tv про реалії заробітків у Польщі та пояснила, чому українці досі потрапляють у руки аферистів.

Пані Уляно, цього року ви потрапили в номінацію «Громадянське суспільство» премії «Людина року» від Gazeta Wyborcza.

Так, для мене це стало величезним приємним сюрпризом, тому що я майже два роки в Польщі. Я якось непомітно робила свою роботу, яка фактично є благодійною. На моєму рахунку вже є 500 людей, яким ми помогли – юридично підгримували тих, хто потрапив в заробітчанські халепи. Рада, що вдалось попасти в дванадцятку найдостойніших людей Польщі.

Кілька років тому ви переїхали з Львівщини до Польщі. Чим ви зараз займаєтесь?

У Польщі я працюю на сервісі, який безкоштовно допомагає українцям знайти роботу – «Праця для України». Я там адміністратор та журналіст, готую юридичні матеріали для допомоги українцям. Окрім цього, займаюсь інтеграцією, тобто допомагаю краще пізнатись між собою українцям в Польщі та місцевим полякам. Ми організовуємо різні заходи, як от наприклад – незабаром у нас буде спільне святкування від Яна до Івана.

Паралельно ми почали робити на YouTube короткі ролики для українців: де недорого поїсти, чим доїхати, як виглядають різноманітні посвідчення, документи і таке інше. Це такий собі набір перших кроків та лайфхаків для життя в Польщі українською мовою.

Фото: Уляна Воробець/Facebook

Крім цього, я стараюсь допомагати українцям в різних життєвих ситуаціях, які виникають у них під час життя в Польщі. А таких ситуацій є багато: втечі від роботодавців, які тримають їх в жахливих умовах, не виплата заробітної платні. Є випадки з українцями, які потрапили в життєву трагедію – померла близька людина, яка працювала нелегалом і тепер треба їй допомогти.

З чим найчастіше стикаються українські заробітчани у Польщі?

Найчастіше їм не виплачують заробітну плату. Так зване «кидалово». Найцікавіше те, що тим промислом займаються ті самі українці, які допомагають знайти роботу співвітчизникам в так званих «агенціях праці». Вони наперед збирають в них гроші. Коли ж працівники приїжджають в якесь місто на роботу – роботи насправді нема, їх кидають і так починаються заробітчанські пригоди.

Читайте також: Трудова міграція зі Львова: хто їде, куди їдуть, чого шукають і чи повернуться

Скільки коштує таке «працевлаштування» від агенцій праці?

Суми на влаштування на роботу коливаються від 100 доларів і вище. Це, грубо кажучи, торгівля людьми. «Агенції» беруть гроші в людини ще в Україні, вивозять їх бусами до польських міст – Люблін, Варшава, будь-яке інше, та просто залишають на місці висадки. Найчастіше кажуть, що зараз приїде господар і перевезе вас на місце праці. Звичайно, що ніхто не приїжджає. Були ситуації, коли люди залишались ночували на вокзалах.

Як змінилось працевлаштування після введення «безвізу»? Людям стало простіше, збільшився наплив трудових мігрантів?

Кожне нововведення так чи інакше впиває на ринок праці. Наприклад тепер, згідно з чинними законодавством, зникла можливість масово купувати запрошення, адже тепер вони дійсні сім днів.

Що це означає для заробітчан?

Якщо людина, яка нібито мала приїхати на певну дату на роботу в Польщу і не приїхала, то її роботодавець тепер може повідомити у відповідні служби. Тоді, якщо людина з цим запрошенням приїде пізніше, ніж термін дії запрошення, то її можуть затримати чи оголосити в розшук. Депортація таким «схемщикам» гарантована.

Але якщо людина хоче відмовитись від того місця праці, куди вона їхала?

Бувають різкі випадки. Деколи люди впродовж тих семи днів знаходять кращу роботу. Якщо українець отримав офіційне запрошення з нового місця праці, то йому нічого не загрожує. На жаль, українці продовжують використовувати старі схеми, купують запрошення, а потім їх розшукує прикордонна служба.

Фото: Pexels

Як ще можна «легалізуватись» на роботі у Польщі?

Багато працівників-нелегалів приїжджають з біометричним паспортом і працюють той максимально дозволений термін перебування з біометрикою. На запрошення потрібно чекати місяць, а біометрія дійсна 90 днів, очевидно, що багато хто обирає цей легший шлях.

Скільки коштує отримати легальну роботу в Польщі, а скільки доведеться витратити нелегалам?

Легально: страховка на 180 днів – 200 гривень; віза національна Д-05 – 500 гривень; запрошення – 0 гривень, бо за це платить роботодавець. До цього потрібно до плюсувати квитки – від 50 злотих. Тобто все разом, грубо кажучи, до 1500 гривень.

Нелегали, окрім всього цього, платять від 50 доларів так званим посередникам, за якусь міфічну гарантію, що вас візьмуть на роботу.

Чому, маючи можливість влаштуватись легально, до того ж дешевше, українці обирають агенції праці?

По-перше, немає якісної інформаційної кампанії про можливі загрози, які чекають наших заробітчан в Польщі. Так само, це невигідно агенціям праці, які за гроші «працевлаштовують» українців. Нема публікацій в районних газетах, адже більшість заробітчан – це мешканці малих містечок та сіл.

У свій час поляки також зіткнулись з проблемою недобросовісних працедавців і Англії, Німеччині.

Колись і поляки потрапляли в так звані табори праці. Мені вдалось ознайомитись з історією про групу поляків, які поїхали в Італію на заробітки, де їм довелось ночувати в курнику.

У подібні ситуації зараз потрапляють українці в Польщі. Я знала одного такого пана, який 15 років страшив людей, щоб ті не покидали його роботу. Він їм казав, що він колишній поліцейський, людей ображав, а вони його боялись.

З якими ще труднощами стикаються українці, що вперше їдуть на роботу до Польщі?

Є хороший приклад, як працевлаштовують іноземців в Німеччині чи Італії. Там, коли ти приїжджаєш  на роботу, тебе скеровують на безкоштовні курси мови. В Польщі ж, на таких курсах намагаються заробити, і безкоштовних майже немає.

Читайте також: Чому українці їдуть працювати за кордон і що буде через 2 роки

Зараз Польща зіштовхнулась з напливом українських студентів, які через університети намагаються закріпитись в Польщі. Як ще є варіанти для молодих українців?

Зараз в Польщі стали популярні так звані «поліцеальні школи» – щось типу наших ПТУ. Це школа професії, де навчаються два роки. Туди українці можуть поступити на основі атестату про середню освіту. Після їх закінчення та державного екзамену, ти маєш право пожиттєвого доступу до польського ринку праці, без всяких запрошень. Я заохочую до такого вибору українців. По-перше, ви можете легко отримати нову професію, а по-друге: ті, хто планують залишитись в Польщі, отримають до кінця життя вільний доступ до праці. Там навчають всього – від помічників юристів до бухгалтерів.

Чи є якась різниця у оплаті праці українських жінок та чоловіків?

Немає. Якщо праця на продукції, то жінки і чоловіки заробляють однаково. Те саме стосується й будови. Але очевидно, що робота в кондитерській і робота на будівництві оплачуються по-різному. Тому ніякої дискримінації нема. До того ж, тепер українська ставка зрівнялась з польською.

Існує такий стереотип, що найбільше трудових мігрантів у Польщі – мешканці західних областей України. Чи змінилось щось після початку війни?

Така ситуація присутня й до сьогодні. Звичайно, що мешканцям західної України легше виїхати на роботу до Польщі, бо так склалось історично і географічно.

Але не можна заперечити той факт, що після початку війни збільшився притік жителів сходу. Я думаю, що тепер вони бояться. В Росію направду зараз їхати досить небезпечно і мешканці сходу, як місце заробітків, обирають Польщу.

Як змінилась міграція українців до Польщі: до 2013 року і після 2014-го

Говорячи про українці у Польщі, неможливо оминути увагу тему локальних міжнаціональних конфліктів. Як на це реагують у Польщі?  

Я бачу, як болісно на це реагує українська молодь. Але для мене очевидно, що за цим стоять певні політичні кола, яким це вигідно, або яким заплатили за це. Коли ми організовуємо спільні українсько-польські заходи, я бачу, як українці і поляки прекрасно розуміються між собою.

Колись українців сприймали лише в контексті негативних професій. Чи змінилась ця тенденція зараз?

Звичайно, в поляків є певні стереотипи до українців, і зокрема – українок. На щастя, це поволі зникає. Тепер українка – не тільки прибиральниця, а чоловік – будівельник. Тенденція змінилась. Тепер більше виїжджає кваліфікованих працівників з вищою освітою – інженери, перекладачі, фармацевти, медики, ІТ-спеціалісти.

Назар Притула

Головне фото: AFP

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.