reporter-ua.com
Заступник міністра: Швидка допомога – робота для суперменів, а не медичне таксі
Олександр Лінчевський, 41-річний заступник міністра охорони здоров’я, неформальну зустріч із журналістами провів у дворику «Копальні кави» за одним із десятків переповнених столиків. Ледь не після кожного питання посадовець витримує дещо драматичну паузу, перш ніж відповісти: чи то втомився повторювати одне й те саме на різні аудиторії, чи то намагається підібрати найвлучніші слова. Для наочності в хід ідуть ложечки і горнятка, з яких викладаються цілі схеми медреформи.
На початку заступник міністра наводить статистику: за рік три тисячі людей можна врятувати, якщо застосовувати невідкладне стентування при інфарктах міокарда, півтори тисячі жертв ДТП можуть вижити, якщо правильно організувати роботу екстреної медицини.
Ключовий законопроект медреформи проголосували в першому читанні, але провалили голосування супутнього законопроекту, що передбачає зміни в бюджетуванні медицини. Tvoemisto.tv розпитало, як тепер просуватиметься реформа, що зміниться в екстреній медицині та стосунках пацієнта з сімейним лікарем, та як пацієнт може впливати на реформу.
Якби я характеризував реформу одним словом, то я би казав, що це реформа якості. Ми досі говоримо про те, є лікар чи його немає. Але ми не говоримо хороший лікар чи поганий. Справжні незворотні зміни почнуться, коли суспільство сприйматиме адекватно і буде підтримувати інвестицію лікарняних грошей в освіту лікаря.
Зараз нас цікавить, чи дадуть безкоштовну таблетку, і скільки буде безкоштовних таблеток у лікарні. Наявність ліків не означає автоматично їхнього якісного і правильного застосування. Пацієнта лікує не таблетка, а лікар, а він не народжується розумним, йому треба вчитися, володіти мовою і їздити закордон.
Я буду щасливий, коли пацієнти питатимуть, скільки лікарів впродовж року лікарня відправила на стажування закордон, скільки передплатили іноземних медичних журналів, скільки міжнародних конференцій відвідали лікарі. Суспільство повинно це не просто сприймати, а вимагати. Ми як наглядова рада лікарні маємо казати: чому це ви вклали кошти в газони і фіранки, а не відправили Іванова і Петрова на стажування.
Коли може почати втілюватися реформа?
Медійність реформи відіграє ключову роль в голосуванні. Зараз іде війна у парламенті за фінансові гарантії.
Не чекаючи голосування законопроектів, ми вже зробили багато непомітного, але дуже відчутного для реформи охорони здоров’я. Так, лікар первинки може отримувати кільканадцять тисяч гривень. Але, щоби отримати право доступу до пацієнта, він зобов’язаний пройти низку курсів, набрати певну кількість балів, як це діє в Європі. Міністерство вимагатиме більше неформального післядипломного навчання. Ми склали перелік таких вимог і ці документи вже на розгляді. Крім того, ми вже домовилися з урядом Швейцарії про багатомільйонні кількарічні проекти освіти для лікарів первинки.
Як відбуватиметься технічне переоснащення лікарень?
Дотепер у протоколі лікування було написано, що треба старатися лікувати якнайкраще, виходячи з можливостей закладу. Тобто, якщо пацієнту з інсультом треба зробити МРТ, але в закладі його немає, то ми постукаємо молоточком по коліну. Це — абсурд.
Тому ми дозволяємо закладам самостійно впроваджувати західні протоколи і вимагати першочергового оснащення відповідно до цих протоколів. Якщо за протоколом для лікування інфаркту потрібні ангіографії і стентування, а в лікарні цього немає, вона пише запит в міністерство. Наказом №1422 (діє від 29 грудня 2016 року, – Ред.) ми вже даємо важіль міністерству пріоритетно закуповувати техніку чи препарати, а не, приміром, бруківку.
Ми хочемо, щоби лікарі хвалилися: ми вас будемо лікувати, як у Великій Британії, а інша клініка, як в Німеччині, тому у нас краще. Лікар починає конкурувати за пацієнта. Лікарня починає конкурувати за лікарів. Щоби лікарня отримувала гроші, потрібно, щоби туди йшли пацієнти. Грошей у системі достатньо. Встановивши справедливі правила їхнього розподілу, можна забезпечити і гідне лікування.
Як зміниться робота швидкої допомоги?
Сучасна світова наука каже, що карета «швидкої», надаючи допомогу, впливає на виживання і на результат тоді, коли вона добирається до пацієнта впродовж восьми хвилин. За чинної в Україні норми – 20 хвилин – це не працює.
Подивимося на Київ і Торонто. В обох містах населення близько трьох мільйонів. Але в Києві 20 підстанцій швидкої допомоги, а в Торонто 42. В Києві вони розташовані ось так (складає ложки в одну купку), а в Торонто — ось так (розкладає рівномірно і рівновіддалено одна від одної, на фото).
Невже це складно? Ми ж знаємо, де затори і як тяжко добратися. Нам потрібно більше карет, більше бригад і зміни в системі диспетчеризацїі. Диспетчер бачить, де сталася біда і яку машину треба скерувати. Це не складно, і все це робиться для 8-хвилинного доїзду.
Якщо складно доїхати в селі, значить, між двома селами має бути один пункт базування: чи стаціонарний, чи на заправці, чи просто карета стоятиме в полі. Але має бути 8-хвилинний доїзд. Тоді така карета рятує життя.
Як будуть взаємодіяти «швидка» та сімейні лікарі?
На превеликий жаль, через те, що первинка не працює так, як мала би, ми викликаємо «швидку», коли треба і коли не треба. Температура – це не екстрений випадок. Диспетчер не має бути покараний за невиїзд «швидкої» на температуру. Тут має бути відповідальність пацієнта подзвонити сімейному лікарю, і вже той каже: або приїжджайте до мене, або я приїду. На сьогодні «швидка» використовується як медичне таксі, спеціалісти екстреної допомоги використовуються для видачі таблеток і збивання тиску.
Але сімейні лікарі не мусять тепер відвідувати пацієнтів вдома...
Ми як міністерство не хочемо це регулювати. Нас цікавить задоволення пацієнта. Ви спілкуєтеся зі своїм сімейним лікарем, і кажете: «Іван Іванович, забіжіть по дорозі». Ми не сміємо його змушувати і карати, якщо він не забіжить. Це ваші стосунки з лікарем. Якщо він може – приходить, або каже – приїдьте самі. Ви в праві вибирати. Приміром, Сидір Опанасович їздить додому, а Іван Іванович не їздить. Вибирайте Сидора Опанасовича. Ми не можемо зарегульовувати це питання. Має бути і така, і така можливість.
Читайте також: Центральна диспетчерська, кол-центр та геолокація: як зміниться «швидка» на Львівщині
І коли ми зменшуємо навантаження непрофільними викликами, тоді у нас з’являються вільні карети. Якщо лікар, фельдшер чи парамедик швидкої цілісінький день їздить від бабці з гіпертонією до бабці з температурою, він втрачає кваліфікацію. А тепер уявіть собі того медичного монстра, який катається від складного випадку до складного постійно. Тоді ми маємо суперспеціаліста, парамедика західного зразка, який є вершиною у невідкладній допомозі – це супермени. Тому допрацьовується курс перенавчання фельдшерів на парамедиків, розробляється окрема парамедична програма – для підготовки вузького фахівця, а не лікаря для всього-всього.
Чи можуть залучатися в екстреній допомозі люди, які пройшли відповідні курси для фронту?
Ми працюємо спільно з Міноборони над програмою долікарської допомоги. Запроваджуємо нові кваліфікаційні характеристики екстреного медичного техніка, парамедика та інструктора і нові навчальні програми. Це навчання відповідає західним стандартам, тим курсам, що мають проходити пожежники, рятувальники та поліцейські. Цей курс уже затверджений міністерством і його можуть викладати для підрозділів МВС і рятувальників. Парамедик або медичний технік може служити у війську на відповідних посадах, і людина, яка стала бойовим медиком, може повернутися в цивільне життя на посаду екстреного медичного техніка, водія швидкої чи парамедика. Ми не швидко це відчуємо, але ці програми є і вони відповідають стандартам НАТО.
Зоя Красовська
Інтерв'ю Твого міста
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити
- Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
- Портрет Шептицького на смітнику. Як священник у Львові рятує пам’ятки
- Двері нашої Церкви відчинені, – владика Димитрій про Томос та Московський Патріархат
- Транспорт, кредити та сміття. Валерій Веремчук назвав основні виклики Львова
- Податок для культури. Юлія Хомчин про стратегії розвитку львівської культури
- Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
- Андрій Садовий: Львів отримає той, хто матиме потенцію керувати
- Ходіть в музеї – там не страшно. Як музеям стати дружніми до дітей
- Богдан Коломійчук: Львів – не лише місто пива та кави, а й кримінальної культури
- Один власник – одна аптека. Чому десятки українських аптек можуть невдозі закритись
- Успішна медреформа – це довше життя. Як зробити охорону здоров’я ефективною
- План по відлову «зайців». Як насправді працюють львівські контролери
- Поява !Fest – це наслідок того, що робило середовище «Дзиґи»
- Тетяна Романовська та її рекорди у львівському аеропорту
- Заробітчанські пригоди. Як волонтерка допомагає українцям у Польщі
- По той бік Личаківської. Яку роль грають Винники у «Великому Львові»