Як у Львові втілюватимуть План сталої мобільності та яких першочергових заходів цього року вживатиме місто, аби покращити пересування ним, з’ясовувало Tvoemisto.tv в межах дискусії з представниками міськради, активістами, фахівцями з мобільності та проєктування вулиць.

Півтора року тому аудиторія Тvoemisto.tv визначила мобільність та транспорт у місті як найбільшу проблему Львова. З того часу медіа-хаб провів низку дискусій на цю тему, зокрема про паркування, запуск міської електрички тощо. Торік у місті затвердили пріоритетні завдання з реалізації Плану сталої міської мобільності, і нещодавно у Львові створили спеціальний департамент міської мобільності, який відповідатиме за цей напрямок. Tvoemisto.tv з’ясувало, як можна вирішити основні проблеми із мобільністю у місті і що можна зробити уже цього року.

У плані сталої мобільності виокремили сім викликів і окреслили основні цілі для реагування на них: безпека руху; комфортне середовище для руху пішоходів; якісний громадський транспорт; зростання автомобілізації; велосипед як міський транспорт; розвиток територій і транспортна інфраструктура; слабка інституційна спроможність міської ради.

Під час дискусії керівник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Олег Забарило розповів, що цього року місто планує почати запровадження е-квитка. Першими зміни відчують пільговики, які уже можуть валідувати свої транспортні картки. Наприкінці року система запрацює повноцінно, задля цього змінять транспортну мережу.

Також місто планує впорядкувати паркування в центрі – облаштувати нові платні паркінги, диференціювати вартість години паркування у нічний і денний час. Наразі у Львові працюють над облаштуванням першого перехоплювального паркінгу, що має бути поблизу іподрому.

«Ми говоримо в першу чергу про е-квиток і розробку нової транспортної мережі. Вона передбачає малі інтервали руху маршруток – до семи хвилин. Людина має знати, що чекати на громадський транспорт потрібно не довше ніж 7 хвилин. У бюджеті міста передбачили кошти на нові табло, які показуватимуть розклад руху громадського транспорту. Основний критерій нової мережі – маршрути мають бути короткими, прямими, щоб не було дублювання», – зазначив він.

Із запровадженням е-квитка зміниться підхід до фінансування всього громадського транспорту. Дотації для комунальних підприємств «Львівелектротрансу» і АТП-1 розраховували за показниками, які вони надавали. Після запровадження е-квитка місто оплачуватиме послуги з перевезення. Плату будуть розраховувати за кілометр дороги.

Так, каже Олег Забарило, місто контролюватиме якість наданих послуг, а перевізник буде вмотивований виконувати маршрути, дотримуватися графіка руху. У ціну, яку платитиме місто за кілометр виконаної роботи, уже включена інвестиційна складова, запевняє чиновник.

Покращення у сфері громадських перевезень стимулюватиме львів’ян користуватися громадським транспортом, а не приватною автівкою. «У Львові високий рівень автомобілізації. Інститут міста проводив дослідження і з’ясував, що 80% власників автівок щодня ними користуються», – каже Олег Забарило.

Від рішення не їхати до центру машиною львів’ян стримуватимуть, зокрема, і більша плата за паркування, і штрафи за порушення правил паркування. Це контролюватимуть 120 інспекторів.

«Зараз ми інвентаризуємо місця в центрі Львова для того, щоб облаштувати платні паркінги. На Валовій, поблизу» Вернісажу» на паркінгах місць немає, тож доречно облаштовувати нові. Хочемо підвищити плату за паркування і диференціювати її, щоб заохотити мешканців паркуватися там лише у нічні та вечірні години», – пояснює чиновник.

Диференціація вартості паркування – один зі способів демотивувати людину їхати власною автівкою до центру міста. Адже коли людина обирає вид транспорту, то керується тим, скільки їй потрібно буде витратити часу і грошей на це.

Зі слів Олега Забарила, місто планує нові закупівлі громадського транспорту. Зокрема, оголошений тендер на 100 нових автобусів. Також упродовж першого півріччя цього року Львів має отримати ще сім п’ятисекційних трамваїв «Електрон».

Керівник управління транспорту Львівської міської ради Орест Олеськів розказав про ключові зміни у транспортній мережі після запровадження е-квитка. Їх запровадять повністю наприкінці цього року.

«Є сенс змінити транспортну мережу. Це відбуватиметься поетапно. Львів має негативний досвід 2011 року, коли була змінена відразу вся мережа. І це може змусити пасажира відмовитися від наміру користування громадським транспортом. Тому зміни мають бути майже невідчутними. Першим етапом буде надання можливості безкоштовної пересадки в межах 40 хвилин. Також передбачається зміна низки маршрутів для зменшення дублювання та покращення доїзду до віддалених районів. Маршрути будуть короткими і забезпечать довіз містян до магістральних маршрутів. Це будемо впроваджувати вже цього року», – запевняє він.

Експерт проєкту UUPTP компанії EGIS Ігор Могила пояснив філософію плану сталої мобільності, зокрема, щодо трьох категорій учасників руху – пішоходів, водіїв і велосипедистів. А також пояснив, що означає теза документа про те, що авто – ознака статусу, та чим загрожує «відкладений попит на авто» Львову.

«В Україні рівень автомобілізації нижчий, аніж у деяких країнах Європи. Це обумовлене нижчим рівнем зарплати та іншими чинниками. Але виглядає так, що є відкладений попит на купівлю, тобто якщо раптом зараз львів’яни стануть трошки багатшими, то більшість із них одразу придбають автомобілі. Однак проблема не в тому, що люди купують автівки, а в користуванні ними: кожен, хто купив авто, користується ним щодня, а не їздить громадським транспортом, велосипедом, не ходить пішки. У межах міста масове використання автомобілів призводить до проблем із використанням простору», – пояснив він.

Отож, на думку експерта, план сталої мобільності – це маніфест, як розвивати свою транспортну систему. Якщо порахувати сумарні витрати на одного водія, пасажира і пішохода, то виходить, що один автомобіліст сумарно займає у п’ять-сім разів більше простору в місті, аніж пішохід.

«Інфраструктуру для автомобілів створюють коштом міста. Вулиці виводять із зелених зон і не будують там культурні, торгові центри. З точки зору управління містом, володіння автомобілем є дорогим задоволенням. Щодо мобільності ми проаналізували заходи з генплану, влаштування розв’язок, нових вулиць, але більшість із них не реалізовані, бо це надто дорого. Оптимальнішим способом забезпечення можливості людей пересуватися містом є заохочення до користування громадським транспортом», – наголошує він.

Голова постійної депутатської комісії транспорту, зв’язку та міської мобільності ЛМР Ігор Зінкевич каже, що хоч у Львові й створили департамент, який має відповідати за мобільність, але як депутат він не бачить чіткої стратегії у його роботі. Торік комісія спільно з управлінням транспорту пропрацювала найпроблемніші ділянки в місті, утім рух на них за рік так і не покращився. Також Ігор Зінкевич зауважив, що ЛКП «Львівелектротранс» не звертається з приводу виділення коштів на ремонт трамваїв, тому деякі з них простоюють у депо, не виїжджаючи на маршрути.

«Мобільність – один із чинників того,що інвестору буде цікаво розвинути свій бізнес у місті. Якщо ж місто в заторах, це відштовхне інвестора, бо йому буде складно будувати свою логістику. У нас є проблеми із заторами. Ми опрацювали 52 ділянки, де рух ускладнений або ж часто трапляються ДТП, але проблеми так і не розв’язали. За рік всього лиш дві ділянки поправили. Наступне – громадський транспорт. «Львівелектротранс» подав некоректну інформацію на запит Тvoemisto.tv. Підприємство не зверталося з приводу виділення коштів, тому цього року передбачені лише 30 мільйонів на відшкодування ПДВ», – веде далі Ігор Зінкевич.

Проте Олег Забарило додав, що цього року ЛЕТ отримає 10 мільйонів гривень з бюджету міста, які скерують на ремонт трамваїв «Електрон».

Щодо підвищення вартості паркування депутат зазначив, що робити цього не варто. Мовляв, людина ставитиме авто у не відведеному для цього місці, і якщо воно не перешкоджатиме руху, то її оштрафують, авто не забере евакуатор, і  штраф цей буде меншим, аніж вартість місця на платній парковці.

Інженер Філіп Шухевич каже, що місто не може не зважати на збільшення попиту на автівки, і мусить вживати заходів для розбудови транспортної інфраструктури, бо інакше за 50 років буде колапс.

Філіп Шухевич більш ніж десять років проживає у Львові, до того жив і працював у США, займався проєктуванням транспортних розв’язок. Також працював у Бельгії – у новому пішохідному місті Лювен.

«У нашому місті є великі проблеми з мобільністю. Тож якщо маємо на меті розв’язати транспортні проблеми, то потрібно змінити сам підхід до планування районів. Коли місто планує велику «спальну» забудову, то, очевидно, що люди звідти добиратимуться транспортом на роботу, до школи, в інших справах. Збалансований підхід – це коли людина із Сихова може мати роботу, школу, лікарню, спортивну інфраструктуру та інше в цьому ж районі», – вважає він.

Член правління ГО «Лінія 102.ua» Віктор Гальчинський згадав про проєкт City Express, до якого долучили Львів. Він переконаний, що запровадження міської електрички значно покращить пересування містом, утім необхідно інтенсивно працювати, щоби його втілити.

Читайте також: Перетворити колії на дороги або Як Укрзалізниця впливає на трафік у центрі Львова

«Львів еволюціонував із промислового до постпромислового міста. Колись залізнична колія пролягала через промзони, а тепер через бізнес-центри, тож розгалужену залізничну мережу гріх не використати. Львів усе ж таки включили у проєкт City Express, і місто може отримати 10 нових поїздів. Питання, як їх будуть використовувати. Потрібно інтегрувати цей проєкт у систему е-квитка. Однак це непросто, бо залізниця при розрахунку вартості послуг керується своїми документами, і не завжди ефективно. Потрібно налагоджувати контакт із Міністерством інфраструктури. У нас є шанс покращити добирання до Малоголосківської, Рясного, Кривчиць, Личакова. І це може розвантажити винниківський напрямок, якщо реанімувати колію Львів – Личаків, добудувавши її до Винників», – пояснює Віктор Гальчинський.

Читайте також: Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка

Орест Олеськів каже, що в 2019 році були зустрічі щодо запуску міської електрички. Мовилося про трасування маршруту від Сихова до Рясного-2, але, як з’ясувалося, це дуже дорого.

«Були розрахунки вартості обслуговування рухомого складу, інфраструктури. Ми вийшли на такі суми, що є занадто великі як для залізниці,так і для міста. На нашому залізничному вузлі величезна кількість вантажного транспорту. Через це складно запровадити зручний для пасажирів графік. Є проблема і з різним типом струму: маємо його стик у межах залізничного вокзалу, частина мережі не має електрифікації», – каже він.

Ігор Зінкевич зауважив, що міська електричка – чи не єдиний вихід для покращення мобільності. Натомість місто оголошує закупівлю сотні великогабаритних автобусів із двигуном внутрішнього згорання, які стоятимуть у заторах.

Керівник Львівської асоціації велосипедистів Матвій Шкотняр зазначив, що міська мобільність – це про переміщення, про рух загалом, а не лише про транспорт. І хоча місто запевняє, що розвиток велоінфраструктури у Львові пріоритетний, утім велосипед часто залишається на маргінесі.

«Велосипедна інфраструктура у Львові порівняно з іншими українськими містами розвинена найкраще, але ми відстаємо від поляків, для прикладу. Зараз на велосипеді доїхати куди-небудь найшвидше. Я завжди об’їжджаю затори. Хто цінує час, міг би їхати велосипедом чи іншим легким персональним транспортом, бо це все одна інфраструктура. Але цей аспект щодо мобільності у нас розглядається за залишковим принципом, хоча у всіх планах поданий як пріоритетний», – наголосив він.   

Матвій Шкотняр дивується, що в місті говорять про транспорт, але не говорять про переміщення.

«Що стосується доступності, то я останній місяць на милицях і трохи «перевірив» місто. Це також чомусь розглядають за залишковим принципом. Підземні переходи не всі продубльовані наземними, будь-які сходи, навіть деякі пандуси – проблема для маломобільної людини. Міський простір має бути максимально пласким. Бруківка, особливо чорна, базальтова, страшенно слизька. У Львові майже третина людей із обмеженими можливостями. Тож якщо ми для них робимо простір зручним, то і для всіх інших він також стане таким. У центрі міста багато слизької плитки, навіть тої, яку поклали відносно недавно. В деяких місцях тротуари зайняті літніми терасами, як-от біля готелю «Жорж», стоянкою навпроти «Гранд Готелю», а на вулиці Січових Стрільців велодоріжка і літні майданчики взагалі «конфліктують», – підсумував він.   

Нагадаємо, Тvoemisto.tv розмовляло про Піраміду мобільності з координаторкою проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія GIZ, Мартою Пастух. Хто у Львові серед учасників руху в пріоритеті, читайте тут.

Над проблемами міської мобільності у Львові тепер працює новий департамент міськради. Нині він займається впровадженням е-квитка. Також у місті оптимізують транспортну систему, планують зробити більш безпечними приблизно два десятки ділянок доріг і напрацювати концепції для облаштування автовокзалів і перехоплювальних паркінгів. Про це читайте в ексклюзивному інтерв’ю з керівником департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Олегом Забарилом.

Вікторія Савіцька

Фото Анни Чистякової

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.