Фото: ФК Карпати Львів
Злети і падіння легенди, або Як «Карпати» знову ставали «Карпатами»
Навіть якщо ви не футбольний вболівальник, то про такий клуб як львівські «Карпати» усе одно мали б знати. Флагман західноукраїнського футболу, єдиний клуб за всю історію Кубку СРСР, що виграв кришталевий трофей, виступаючи не у Вищій лізі (1969), двічі фіналіст Кубку України (1993 і 1999), бронзовий призер Вищої ліги України (1997/1998) і учасник групового раунду Ліги Європи (2010/2011).
За останні три десятиліття фани «Карпат» пережили багато моментів: від яскравих перемог і участі в єврокубках – до болючих поразок і пониження в класі (з 2004 до 2006 року команда грала у Першій лізі). Наразі іменитий клуб – учасник найнижчого футбольного дивізіону серед професіоналів – Другої ліги України.
Шлях до занепаду
Злети і падіння легендарного львівського клубу напряму залежали від його власників. Якщо у радянський час, коли «Карпати» виграли кубок СРСР, патроном і спонсором клубу був львівський телевізійний завод «Електрон», то з 1989-го і до сьогодні в команди змінились 10 президентів – здебільшого місцеві бізнесмени та політики. Найдовше, 19 років, посаду президента «Карпат» обіймав мільйонер Петро Димінський.
На фото Олег Смалійчук та Петро Димінський
У 2007-му, на шостий рік володіння клубом, журнал «Форбс» оцінював його статки у 400 мільйонів доларів. Саме у період правління Димінського були два єврокубкові сезони «Карпат», але у внутрішній першості команда зірок з неба не хапала – і вище 5-го місця не піднімалася.
Із кожним роком футбол, як бізнес – дорожчав, зарплати гравців ставали все вищими, і в якийсь момент Петро Димінський вирішив продати 50% акцій «Карпат». Коли саме це сталося – невідомо, хоча українські спортивні ЗМІ про продаж заговорили в квітні 2012-го. Так само достеменно невідомо, хто саме придбав частину «Карпат», хоча преса неофіційно озвучувала прізвище «Коломойський». Офіційно ж Ігор Коломойський ніколи не визнавав причетність до володіння львівською командою. Поділені 50 на 50 «Карпати» із клубу, який два роки поспіль представляв країну у Європі, стають командою, що більшість часу проводить у «підвалі» турнірної таблиці та міняє тренерів один за одним.
У 2017-му кортеж, у якому ймовірно їхав Петро Димінський, стає учасником смертельної ДТП. Бізнесмен переконує, що їхав в іншій машині, однак тікає за кордон і потрапляє у розшук. Через рік він розпродасть свою медіаімперію ZIK, а у 2020-му продасть і свою частку в «Карпатах».
50% акцій «Карпат» у Димінського викупив колишній футбольний агент і функціонер Олег Смалійчук. 9-й президент «Карпат» пообіцяв, що стане тим, хто поверне колись іменитому клубу його колишню славу. Для цього він мав намір придбати й другу половину «Карпат», сліди якої губилися на Кіпрі. Виявилося, що іншими 50% акцій володіє місцева компанія «Крісан Холдінгс» ЛТД – підприємство, формально записане на кіпріотку Катю Парпі. Реальний кінцевий бенефіціар компанії невідомий, проте, нагадаємо, неофіційно таким називали Ігоря Коломойського. Але з Ігорем Валерійовичем, вочевидь, домовитися не вийшло.
Відтак, у невеличкому містечку Галич, що на Прикарпатті і звідки, до слова, родом Олег Смалійчук, створюється інша команда з назвою «Карпати».
План був таким: «Карпати» з Галича заявляються у Другу лігу, через рік підвищуються в класі, але в Першій лізі змінюють прописку на львівську і виступають під брендом місцевих «Карпат». Команду, яку не вдалося вирвати з лап Коломойського, просто закривають. План не вдався, бо «Карпати» (Галич) так і не вийшли у Першу лігу. А через декілька місяців Олег Смалійчук повідомив, що згортає і проєкт, який він декілька місяців безуспішно намагався викупити з кіпрських офшорів. Так зникли «Карпати» (Димінського), але замість них з’явилиcь інші.
14 жовтня минув рівно рік, як у Львові зареєстрували ТОВ «ФК «Карпати». Оскільки на той час команда з назвою «Карпати» у місті вже існувала, то вболівальники, аби не плутати клуби, присвоїли їм альтернативні «народні» назви. Новостворені «Карпати», які стартували в аматорській лізі України, стали «Карпатами Тлумака і Юрчишина» – головних ініціаторів створення команди. Іншим же «Карпатам», які в той час боролися за виживання у Другій лізі України, до назви додали приставку «Смалійчука – Болотнікова», тодішніх президента і стратегічного директора клубу. Через декілька місяців команда останніх припинила існування і у Львові знову залишились лише одні «Карпати».
Хто і за чиї гроші заснував нові «Карпати»
ТОВ «ФК «Карпати» зареєстрували легендарні в минулому футболісти «зелено-білих» Андрій Тлумак і Степан Юрчишин. Перший – зараз головний тренер команди, другий – директор. Створення нових «Карпат», за словами Андрія Тлумака, також підтримали різні покоління «зелено-білих»: від тих, хто вигравав кубок СРСР, здобував бронзу чемпіонату України – до тих, хто грав у Лізі Європи проти «ПСЖ», «Борусії Дортмунд» і «Севільї».
Гроші в нову команду, за даними порталу YouControl, інвестували три різні підприємства Львівщини. Найбільшу частку в клубі має агрофірма «Західний Буг». Це приватне підприємство внесло до статутного фонду «Карпат» 45 500 000 гривень і володіє 91% акцій.
По мільйону в новостворену команду вклали ТзОВ «Унікум Груп», основним видом діяльності якого є транспортне оброблення вантажів, і ТзОВ «Швидкий Світ», яке займається вантажним автомобільним транспортом. Обидві компанії мають по 2% акцій. Ще 5% придбав львівський бізнесмен і цукровий магнат Володимир Матківський, який, за даними того ж YouControl, вніс до статутного фонду клубу 2 500 000 гривень. Цікаво, що ПП «Західний Буг» теж пов’язують із цим бізнесменом, однак офіційно він не є ані засновником, ані кінцевим бенефіціаром компанії. Натомість за тією ж адресою зареєстрована інша фірма – «Радехівський цукор», що належить Матківському. До речі, кінцевою бенефіціаркою ПП «Західний Буг» є Оксана Романівна Друль – директорка «Радехів цукру».
На офіційній презентації команди лунала інформація про те, що інші представники львівського бізнесу теж розглядають можливість долучитися до участі в клубі. Також йшлося про зміну форми правління на акціонерне товариство, але інформація про інших акціонерів із львівською пропискою на аналітичних сайтах відсутня. Можливо, такі з’являться з наступного сезону, який «Карпати» планують розпочати у Першій лізі.
Хто нині грає за «Карпати»
Перш ніж отримати професійний статус, «Карпати», згідно з футбольними законами, мали хоча б сезон провести в аматорській лізі. Асоціація аматорського футболу пішла назустріч новому клубу і допустила його до чемпіонату ААФУ прямо посеред сезону. Почавши з нуля та дограючи пропущені матчі в резервні дні, ТОВ «Карпати» фінішували на четвертому місці.
Після сезону в аматорах і декількох поєдинків у Кубку Львівщини та в Меморіалі Ернеста Юста (колишній тренер «Карпат» – ред.), «Карпати» пройшли атестацію для участі у Другій лізі, де команду вважають одним із головних претендентів на підвищення у Першу лігу від групи А. Це одна з причин повернення до Львова колишніх зірок «Карпат». Якщо для участі в чемпіонаті аматорів Андрій Тлумак збирав команду поспіхом і робив ставку першочергово на вікових футболістів, то нинішні «Карпати» – це сплав досвіду і молодості. Так, до рідного клубу повернулися півзахисники Денис Кожанов та Андрій Ткачук, які останні сезони проводили у складі вищолігового «Минаю», з луцької «Волині» повернувся Амбросій Чачуа, також перейшли досвідчені Сергій Сімінін та Владислав Приймак, а ще Іван Лобай з ФК «Львів» та Євген Будник – із вірменського «Пюніка».
На фото Денис Кожанов
Зі складу, який виступав на аматорському рівні, залишилися лише воротарі Максим Кучинський та Іван Сілецький, а також польові гравці Ігор Богач, Олександр Дударенко і Володимир Заставний.
Команда нова – емблема стара
Попередні «Карпати» – ті, які «Смалійчука – Болотнікова» – свого часу подарували ультрас (активним вболівальникам команди) права на це зелено-біле лого із золотим левом посередині.
Після того як «Карпати» Смалійчука припинили існування, ультрас вирішили передарувати емблему «Карпатам» «Тлумака-Юрчишина». Тим паче, Андрій Тлумак завжди користувався великою повагою серед фанів «Карпат». Ті, хто слідкував за грою команди на живо на стадіоні, пам’ятає знамениту кричалку на весь стадіон «Анд-рі-йко Тлу-мак».
Яка доля стадіону «Україна»?
Легендарній львівській арені наступного року виповниться 59 років, тож реконструкція чи хоча б косметичний ремонт їй точно не завадили б. Тим паче, цього року стадіон втратив 3-ю категорію і був переведений у список арен нижчого рівня. Це означає, що відтепер на ньому не можуть проводити матчі української Прем’єр-Ліги.
У вересні цього року «Карпати» орендували «Україну» ще на 10 років, і якщо команда справді хоче повернутися у найвищий дивізіон українського футболу, то реконструкції арени не уникнути. Декілька років уже тривають розмови про те, що цей стадіон треба реконструювати, однак далі розмов справа не доходить. У міської влади то грошей немає, то «не на часі». Масштабна реконструкція однієї з найстаріших львівських арен мала б розпочатися у 2018 році, але тоді клуб більше думав про те, як не вилетіти з УПЛ, ніж про ремонт стадіону.
Чи є у «Карпат» своя база?
Бази у «Карпат» наразі немає, але така вже будується поблизу села Бартатів, що під Львовом. Перший етап будівництва передбачає спорудження двох футбольних полів з інфраструктурою. Також зведуть побутовий корпус, площею 3000 квадратних метрів.
База «Карпат», яка раніше була у Брюховичах, перейшла до іншого львівського клубу – ФК «Львів», який орендує її у Петра Димінського.
Які перспективи у нових «Карпат»?
За підсумками цього сезону, «Карпати» мали б підвищитися у класі. Команда йде на другому місці в турнірній таблиці, а це дозволяє вийти в Першу лігу без перехідних матчів. «Карпати» Тлумака намагаються грати в атакувальний футбол і це не дивно: більшість суперників в Другій Лізі, через відсутність таких досвідчених, як у «Карпат», виконавців (Кожанов, Чачуа, Ткачук, Сімінін, Заставний, Буднік, Приймак), дозволяють львів’янам грати першим номером. Для атакувальних маневрів «леви» часто залучають фланги, також команда знає, що робити у воротарському майданчику суперника під час кутових і штрафних.
Подальші перспективи залежатимуть від того, яких футболістів Андрій Тлумак зуміє переманити в свою команду. Коли Степан Юрчишин представляв пресі нові «Карпати», він озвучив суму у 578 мільйонів гривень. Це бюджет команди на наступні 3 сезони. Якщо цифра відповідає дійсності, то у наступному сезоні «Карпати» зможуть «пошуміти» на трансферному ринку. Немає певності, що клуб одразу почне запрошувати легіонерів, як це було у попередників, але сильні українці, яким ще є що доводити в УПЛ, цілком можуть підписати з «Карпатами» контракти.
До того ж у «Карпат» серйозні плани на майбутнє. Згідно із завданнями, які керівництво ставить перед командою, у сезоні 2023/24 «зелено-білі» мають стати учасниками УПЛ. Для цього потрібне дуже якісне підсилення, адже рівень команд у Першій і Другій лігах кардинально різний. Імовірно, у наступному році зможемо побачити львівську команду у Першій лізі. Попри те, що український футбол - справа непередбачувана, у львів'ян з'явився шанс отримати футбольну команду у Першій лізі.
Святослав Драбчук
Цим текстом Tvoemisto.tv розпочинає серію матеріалів про львівський спорт. Незабаром проаналізуємо стан і перспективи усіх львівських футбольних клубів. Спробуємо зрозуміти, що таке сьогодні львівський футбол і які шанси, що хоча б одна з львівських команд у найближчій перспективі зможе поборотися за Кубок України або медалі Прем'єр-ліги.Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Аналітика Твого міста
- Бетонні ванни і мох на дахах. Як вберегти місто від потопів
- Тут моляться за патріарха Кирила. Як у Львові живе РПЦвУ
- Самозарадні зароблятимуть більше, або Що чекає львівські медичні заклади
- Така ситуація склалась вперше. Чому у Львові «зависають» проєкти громбюджету
- Депутати поводяться як бізнесмени. Як минув рік роботи у міській раді
- Львів розробляє сектори паркування або Що робити у місті з приватними авто
- «Топольна, Орлика і 8-ма лікарня». Чого чекати від об’єднання найбільших лікарень Львова
- Як від перетягування бюджетної ковдри затріщала більшість Львівської облради
- «Буде кінець світу, ми знаємо, як врятуватись». Хто і навіщо заперечує пандемію
- Відгомін економічної окупації, або Як у Львові досі продають російські товари
- Як і чому частина львів'ян купує сертифікат вакцинації
- Стільці та фішки на дорозі, або Як паркуються львів’яни у місті
- Казино у Львові, або Як ми програли 1500 гривень за півтори години
- Затори на Двірцевій, або Чому не працює правило Kiss&Ride
- Скільки коштують безоплатні пологи або, Чому у Львові не все так просто
- Алярм! У Львові немає ефективної системи оповіщення
- Так нищаться Карпати або Як у гірських заповідниках збирають ісландський мох
- Нова хвиля небезпечного штаму Covid-19 може накрити Львівщину уже за кілька тижнів
- Святкуванням по меморіалу
- Гори та джипінг: Автотрофі по бездоріжжю українських законів
- Як умру, то спопеліте. Або львівський шлях до кремації
- Ваша земля – уже не ваша. Або що робити, щоб не втратити батьківську хату