Tvoemisto.tv розбиралося, які плюси та мінуси змін до трудового законодавства, що пропонує Міністерство соціальної політики, та кого саме воно торкнеться.

Мінсоцполітики пропонує внести зміни в трудове законодавство і заборонити підприємствам оформляти працівників ФОПами замість укладати з ними трудові договори. В уряді кажуть, що таким чином бізнес мінімізує податки, що має сплатити в державний бюджет. Адже за найманого працівника потрібно сплатити 22% податків, а ФОП платить до бюджету 5% від доходів та 918 грн єдиного соціального внеску на місяць.

Окрім того, у Мінсоцполітики кажуть, що їм часто скаржаться люди, яких роботодавці змушують відкривати ФОПи. Мовляв, працюють вони фактично на умовах трудового договору, але передбачених ним гарантій – відпустки, лікарняного, гарантій збереження робочого місця за певних умов тощо – не мають. В уряді додають, що хочуть привести українське трудове законодавство до європейських норм.

Керівник управління інвестиційної політики ЛОДА Роман Матис каже, що проблема з оформленням трудових відносин справді існує.

«Є тенденція оформлення людей ФОПами замість найманих працівників. І цю проблему треба вирішувати», – каже Роман Матис у коментарі Tvoemisto.tv.

Читайте також: Хто, окрім підприємців, має подати декларацію про доходи. Роз'яснення від ДФС

Отже, Міністерство пропонує встановити принцип презумпції наявності трудових відносин. Для цього буде 7 критеріїв, якими керуватиметься інспекція держпраці для виявлення порушників або для реакції на скарги громадян. Якщо хоча б три із семи критеріїв виявлені, то відносини вважаються трудовими і мають бути оформлені за допомогою трудового договору. Роботодавець також має сплатити штраф за неоформленого працівника, що зараз становить близько 125 тисяч гривень.

Пропонуються такі критерії:

• періодично (два і більше разів) особі надається винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану в інтересах іншої особи;
• особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи або уповноваженої нею особи;
• винагорода за виконувану роботу є єдиним джерелом доходу особи або становить 75 і більше відсотків її доходу протягом 6 календарних місяців;
• робота виконується на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи, або уповноваженою нею особою робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
• особа виконує роботи подібні до робіт, що виконується штатними працівниками роботодавця;
• організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи, або уповноваженою нею особою;

• тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи або уповноваженою нею особою.

Читайте також: Львівські підприємці можуть отримати консультацію у всіх ЦНАПах міста

Проти таких змін у законодавстві виступив Львівський ІТ Кластер. У своєму зверненні його представники наголошують, що ІТ-індустрія має свої особливості, адже працює з клієнтами з усього світу. Тому і використовує найбільш зручні способи співпраці. Ухвалення законопроекту від Мінсоцполітики в тому варіанті, що зараз є, на думку Львівського ІТ Кластеру, призведе до негативного впливу на галузь – аж до відтоку працівників з України. А надходження до бюджету від ІТ-індустрії не зростуть, а навпаки – зменшаться. Якщо зараз вони становлять 21 млрд грн на рік, то впадуть, за прогнозами, до 13 млрд грн.

Окрім працівників ІТ, форму ФОПа часто використовують люди інших творчих професій. Багато з них є фрілансерами і прагнуть хоч якось узаконити свою діяльність, сплачувати податки та подбати про своє страхування на майбутнє.

«Коли ми чуємо критику, вона звучить від тих, кого законопроект не стосується. Хто критикує законопроект? IT-шники. Журналісти-фрілансери. Хочу заспокоїти: про них мова не йде», – прокоментував пропоновані зміни міністр соцполітики Андрій Рева в ефірі телеканалу ICTV.

За його словами, законопроект спрямований на великі компанії, власники яких використовують інструменти, призначені для підтримки малого бізнесу, аби зменшити податкове навантаження на себе. Таким чином, каже Андрій Рева, великі підприємці обкрадають своїх працівників і всіх інших громадян. Він наголошує, що схема оформлення найманих працівників як підприємців поширена всюди – і в торгівлі, наприклад, у супермаркетах, і у сфері надання послуг, наприклад, у спортзалах, і в закладах громадського харчування.

«І зарплати вчителів, і вся наша інфраструктура залежать від того, як сплачуються податки в бюджет», – додає урядовець.

Читайте також: Скільки заробляють та куди подорожують ІТ-фахівці Львова. Результати дослідження

Зараз законопроект оприлюднений для обговорення на сайті Мінсоцполітики. Вносити свої пропозиції можна до 6 березня включно. Як свідчить статистика сайту, із дня опублікування документу – 6 лютого – він зацікавив небагатьох. Чи, принаймні, мало хто захотів запропонувати конкретні речі для того, щоб покращити ініціативу. В обговоренні беруть участь 183 людини, 178 з яких – проти пропонованих змін. Свої пропозиції внесли лише 35 людей.

Економіст, засновник Київської бізнес-школи та колишній міністр економіки Павло Шеремета вважає, що наразі не варто переживати, що стануться різкі зміни, і нервувати з цього приводу.

«Я впевнений, що змін у передвиборний рік не буде. Тому ми поки що можемо спокійно обговорювати це питання. Питання контроверсійне, є плюси і мінуси, треба рахувати, треба думати», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.

Додамо, що в законопроекті пропонуються й інші зміни до трудового законодавства. Наприклад, встановлення правонаступництва трудових відносин у випадку, коли власник продає бізнес, здає в оренду його або майнові комплекси, де працюють робітники, у випадку злиття, перетворення або ліквідації юридичної особи.

Ідеться у проекті закону і про уніфікацію термінології, що, на думку ініціаторів, дозволить більш однозначно, ніж зараз, трактувати умови трудових договорів у разі виникнення суперечок.

Пропонований документ також мають розглянути представники роботодавців та профспілок. Публічне обговорення триватиме на сайті Мінсоцполітики до 6 березня.

Олександра Бодняк