фото: Микита Гладченко

фото: Микита Гладченко

Знайти відьму та спалити. Як минули слухання про будівництво приватного пологового у Львові

7805 0
Tvoemisto.tv побувало на громадських слуханнях, які стосувалися будівництва першого приватного пологового будинку у Львові.

Громадські слухання про зведення першого у Львові приватного пологового будинку відбулись на вулиці Мазепи: прямо на ділянці, яку планують забудувати. Перед початком слухань, недалеко від основної маси людей, збираються четверо літніх жінок, які обговорюють можливе будівництво.

Наша позиція ­­– не будувати. Ви собі уявіть: будують перед моїми вікнами пологовий. І ні, щоби на дерева дивитися – я буду дивитися, як людина народжує. Мені вже, може, і небагато залишилося. А онуки?

Бабусі кажуть, що сусідні будинки почали зводити у кінці п’ятдесятих років. Мешканці самі висаджували тут дерева, аби облаштувати затишний простір.

Зараз це все поламають, як так можна? – дивується одна з жінок. – Може, пологовий і буде якісним, але чому біля нас? Тут місця мало. Невже не можна збудувати його десь ще?

Тим часом зі сторони інших мешканців, котрі запекло дискутували з представниками Medicover – компанії, що інвестує у будівництво пологового, – починають лунати голосні вигуки. Справа у тому, що про проведення слухань попередили лише за день до них, тож багато хто не зміг прийти, бо дізнався про час та місце проведення надто пізно. Серед таких виявився і адвокат, що представляє інтереси місцевої громади. Через його відсутність було вирішено провести слухання ще раз у майбутньому, а поки що представники громади та компанії ухвалили рішення дочекатися головного архітектора міста Юліана Чаплінського.

Я от підтримую будівництво, бо вважаю, що будь-яка жінка заслуговує народжувати у безпеці та почуватися впевнено. Наші лікарні не забезпечені нормальним обладнанням так, як лікарні Medicover, де працюю я, – ділиться думками молода дівчина доти, поки громада поринула в суперечку, тема якої загубилася серед галасу.

Її слова чує сусідка майбутнього пологового та швидко відповідає:

А ми вважаємо, що не треба тут будувати, бо це маленький клаптик землі, тут є трошки зелені. Це місце, де можна дихати свіжим повітрям. Якби тут щось будувати – то тільки для дітей! Лікарні та пологові так само потрібні. Там, – вказує вона кудись у далечінь, – хороше місце, а тут – маленький клаптик землі.

Тим часом біля людей з’являється Юліан Чаплінський. Головний архітектор Львова одразу починає з промови:

Ця територія – медичне ядро, яких у Львові є два. Відповідно, ми наполягали на тому, щоб тут будувалося щось, що буде приносити економічний прибуток. Для цього був розроблений проект медичного центру.

Ви взагалі СНІПи (Строительные нормы и правила – прим. ред.) читали? – перебиває Чаплінського літній чоловік.

СНІПів не читав, але читав ДБНи.

То почитайте ще!

Будуйте пологовий за містом, – приєднується до розмови жителька одного з сусідніх будинків Марія. – Тут будинок наш в аварійному стані, він стоїть на подушках, не на сваях. Ви зробите комусь добро за рахунок зла іншим!

Але будувати за містом – компетенція губернатора, – відповідає Юліан Чаплінський, і його слова пропадають у черговій порції невдоволеного галасу громади.

Щойно люди заспокоїлися, Юліан Чаплінський продовжує промову. За його словами, за 25 років у Львові жодна будівля не впала через новобудову, тож за житло не варто хвилюватись.

Свою думку починає висловлювати чоловік в окулярах, у якому можна впізнати колишнього ведучого «Концерту вітань» на ТРК Львів Петра Остапишина: «Тут в перспективі збиралися розширювати вулицю. Це єдина зелена зона, яка є поруч. Подумаймо логічно: кожні п’ять-десять хвилин тут їздять швидкі із сиренами, шум, загазованість – невже люди не можуть претендувати на свій клаптик землі? Тут діти відпочивають влітку та взимку, а ви хочете поставити кам’яну шпалу – хіба це логічно? Ви хочете, щоб весь наш простір був заставлений машинами?».

Одразу лунає відповідь головного архітектора Львова: «Ми заборонили забудовнику думати про житло та торгівлю, оскільки вони би притягували автомобілі. Оскільки це медичне ядро, що працює в синергії, – тут може з’явитися медичний центр. Але ви не маєте права сказати, що це ваша прибудинкова ділянка, – місто продало її у 2007 році, ця земля не має статусу скверу. Чому так відбулося – я не знаю. Я не знайду відьму, щоб її спалити, – а треба знайти, напевно».

Люди уважно слухають дискусію, що розгортається. У кінці Петро Остапишин спокійно відповідає:

Громада проти.

Я вас почув, – так само спокійно відповідає Юліан Чаплінський.

Тим часом до людей виходить чоловік, якого представляють як архітектора та розробника проекту пологового Ігоря Кузьмака. За його словами, після продажу ділянки землі на аукціоні у 2007 році місто мало отримати новий торговельний центр. Проте плани інвестора не були втілені в реальність, а згодом на ділянку почала претендувати компанія Medicover. Тепер у планах – сучасний пологовий та збереження 60% території під зелені насадження.

Читайте також: Вальдемар Надіжко про приватний пологовий і справу Данкова

Автор проекту пробує заспокоїти людей стосовно аварійності прилеглого будинку. За його словами, результати геологічної перевірки та інспекції спеціалізованого інституту показали, що будинок не перебуває в аварійному стані, а стан землі задовольняє усі вимоги стосовно будівництва.

– Усі негативні явища – це погана організація водовідведення. Я пропоную як інженер: коли буде корегуватися проект пологового – продумати каналізацію, і усі ваші проблеми зникнуть. Ми тут, щоби вас послухати та допомогти. Стосовно зеленого оазису – на цей квартал передбачена зелена зона, парк Замарстинівський, – каже він, і його слова знову перебивають невдоволені вигуки місцевих мешканців.

– Коли ми востаннє планували детальний план кварталу, буквально за декілька десятків метрів від вас, від вулиці Миколайчука до вулиці Орлика, шириною в 60 м зроблений великий рекреаційний променад. Це приблизно у 6 разів більше, ніж те, що є тут, – додає він.

– Ви провокуєте суспільство, ви йдете проти людей, – чутно серед чергового сплеску обурення мешканців.

Це все Садовий, все він, Садовий – падло! – зі сльозами на очах та червоним обличчям тричі поспіль викрикує Марія.

Пані погано, принесіть їй води, – лунає у натовпі.

Поки жінка заспокоювалася, а люди продовжували дискутувати, Tvoemisto.tv вдалося взяти коментар у Юліана Чаплінського та дізнатися його думку стосовно громадських слухань.

– Я би порадив інвестору зробити анімативний ролик, щоб показати мешканцям усі можливості. Я думаю, що виконком не буде готовий голосувати за цей проект наразі, але моя особиста думка полягає у тому, що ця будівля не зашкодила б, а навпаки, збагатила би Львів. У кожній будівлі треба шукати плюси для міста, а не говорити про виключну шкоду, – каже він.

Читайте також: Народити за кордоном: піца в палаті, тато в декреті

На його думку, факт того, що представники влади разом з інвестором прийшли на розмову до людей, свідчить про відкритість, а не приховані плани, яких побоювалися деякі місцеві мешканці. Також він розповів, що у проекті пологового архітектор запропонував паралельно до задимленої вулиці Мазепи облаштувати зелений бульвар, який з’єднався б із Замарстинівським парком.

– Я на місці мешканців говорив би про нові можливості: якщо тут зріжуть два дерева – там висадять п’ять дерев. Тоді це стане конструктивною розмовою. А говорити, що нам нічого не треба, – цього я не розумію. Житло нам не треба, паркінги нам не треба, сміттєпереробний завод не треба, перинатальний центр також не треба – залишається тільки тимчасові споруди на газонах, які влаштовують усіх, – додає він.

Він вважає, що зведення нового пологового має більше плюсів, ніж мінусів.

– Українці їздять у Жешув народжувати, а інвестор хоче збудувати сучасний пологовий, і я би хотів, щоб люди з Києва приїжджали народжувати у Львів. Цю ділянку місто продало ще у 2007 році, місто було бідним та шукало можливості, якусь землю для продажу та інвестицій. Оскільки тут розташовується медичне містечко, його можна було би збагатити. Будівлі, які, на думку мешканців, є аварійними, відверто кажучи, такими не є. А водовідведення робиться за декілька місяців – це не проблема. Якщо ми готові почути одне одного, то я вважаю, що тут є достойні аргументи за. А компенсувати мешканцям цю зелень також можна спокійно. Позиція, де всі проти, лунає шум та гам – це нецивілізована річ. Я в Європі таких громадських слухань не бачив, – каже Юліан Чаплінський.

Читайте також: Перший приватний пологовий будинок у Львові планує обслуговувати до тисячі породіль на рік

Петро Остапишин каже, що територія, яку планують забудувати, єдина в районі зелена прогулянкова зона.

– Тут невеличка територія, хіба діти не можуть тут взимку на санчатах покататися? У цьому районі нема, де відпочити. Архітектор каже про те, що буде зелена променад в іншому місці. Це горбок, ясно, що там росте якась зелень, але це все фікція. Тоді, у 2007-му, хтось взяв гроші за цю землю. Чому протягом 13-ти років тут ніхто нічого не робив? Тому що були якісь «тьорки». Це просто обман людей та замилювання очей, – каже він.

Проте не усі мешканці виступали проти забудови. Наприклад, пан Володимир вважає, що бажання інвестора збудувати сучасний пологовий – це подарунок, від якого не треба відмовлятися.

– Я вважаю, що це позитивно, це розвиток. Тим паче, що ми знаємо, як працює наша медицина в державних пологових, – туди що, гроші не несуть? Не дають лікарю? Я краще піду, заплачу такі гроші в приватну клініку та отримаю результат – моя дружина буде народжувати у комфортних умовах, із сучасним обладнанням, – пояснює він свою позицію.

Поміж людей починає ходити жінка із паперами – каже, що збирає підписи за повернення земельної ділянки у комунальну власність.

– Ми просимо місто, щоб надали забудовнику адекватну ділянку для їхньої забудови. Це вже надцята наша заява. У мене в руках велика тека – у січні ми надсилали звернення і міському голові, і в районну адміністрацію, але нормальних відповідей не отримали, тільки сухі відписки. Якби громада була повідомлена завчасно – може, була б інакша реакція. Щоб не було конфлікту, місто має дослухатися до своїх мешканців, – каже жінка.

Читайте також: Як може виглядати перший приватний пологовий будинок у Львові

За завершенням слухань у стороні спостерігає Вальдемар Надіжко, лікар-гінеколог, що працює у 1 клінічному пологовому будинку та компанії Medicover. На його думку, українці повинні мати можливість вибору між приватними та державними пологовими, тож до ідеї будівництва він ставиться позитивно. За його словами, люди, які їздять у Польщу на пологи, спричиняють значний економічний відтік з міста. Зведення нового пологового, на його думку, могло би змінити ситуацію.

«Цей пологовий буде відповідати найкращим аналогам у Європі за якістю надання послуг та сервісу, в Україні таких будинків немає. Люди, окрім якісної медичної допомоги, прагнуть до сервісу, вони хочуть кращих умов. В умовах обмеженого фінансування, держава не може запропонувати того сервісу та тих побутових умов, яких потребують люди», – каже він та додає: «В якості надання таких медичних послуг наші пологові не поступаються європейським, але якщо казати про сервіс, то тут Європа, на жаль, випередила нас суттєво. Такий сервіс передбачає індивідуальні палати, душ та санвузол у кожній палаті, сніданок, обід та вечерю у ширшому асортименті».

Читайте також: Чи можна у Львові народити безкоштовно?

Tvoemisto.tv вдалося поспілкуватися із виконавчою директоркою Medicover-Україна Мар’яною Свірчук. За її словами, норми компанії передбачають збереження озеленення під час будь-якого будівництва.

– Ми плануємо облаштувати інші території, що не належать нам, – це тротуари та дорога, що йде поруч. Ми також не залишимо питання стічних вод – якщо такі проблеми є у мешканців, то вони будуть і у нас – і ми готові робити усе, щоб вирішити це питання. Ми живемо в одному місті і маємо спілкуватися. Я впевнена, що будь-який конфлікт можна вичерпати, ми готові провести стільки громадських слухань, скільки буде потрібно. Я думаю, мешканці дослухаються до наших пропозицій, приймуть їх, і ми знайдемо компроміс, – каже вона.

Слухання завершились без якогось конкретного результату. Після години суперечок люди почали розходитись та обговорювати наступні зустрічі із забудовниками.

Микита Гладченко

Міські акценти