Фото: Бюро спадщини

Фото: Бюро спадщини

Знищена пам’ять. Яким було найдавніше єврейське кладовище у центрі Львова

9897 0
Tvoemisto.tv спільно з «Бюро спадщини» дізнавалися історію колишнього цвинтаря біля Краківсього базару від заснування Львова до його знищення під час Другої світової війни.

Днями у центрі Львова почали впорядковувати фрагменти мацев на території колишнього єврейського цвинтаря. Це майже тисяча фрагментів надгробних пам’ятників із кладовища, що існувало на території сучасного Краківського базару.

Впорядкували територію позаду пологового будинку на вул. Раппапорта спільно ЛКП «Бюро спадщини» та львівський осередок всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є».

Перші згадки про єврейські поховання 

Єврейська громада була частиною нашого соціуму від самого заснування Львова. А в Середньовіччі двома основними елементами, які визначали будь-яку міську громаду були культова споруда (церква, синагога, мечеть) та цвинтар. Отже, історія єврейської громади невідривно пов’язана з єврейськими кладовищами, які на Галичині традиційно називали кіркутами.

Найдавнішим єврейським кіркутом у Львові було Старе єврейське кладовище, яке було між сучасними вулицями Раппопорта, Клепарівською, Броварною та Базарною.

Окремі історики вважають, що кладовище існувало з кінця XIII століття. Перша згадка про вже наявне кладовише в міських актах Львова датується 1414 р. У будь-якому випадку воно було найдавнішим на території Галицько-Волинської Русі та однимі з найдавніших у Європі.

Довгий час тут ховали євреїв із усієї Галичини, лише на початку XVII ст. єврейським громадам інших галицьких міст і містечок дозволили мати власні кладовища.

Воно також було спільним для двох єврейських громад Львова: міської і передміської, які не дуже дружили, проте їм доводилося ділити кладовище.

Визначних євреїв ховали в самому центрі кладовища, що становив своєрідний «єврейський пантеон».

Тут поховали найвідоміших людей єврейської громади Львова, до прикладу: першого львівського рабина Леві бен Якуб Кікенеса (помер у 1503 р.); ініціатора будівництва синагоги «Турей Загав» (більш відомої за народною назвою «Золота Роза») Іцхака Нахмановича (помер у 1595 р.); невістку Іцхака Нахмановича – Розу, доньку Якуба (на честь якої синагога й отримала своє друге ім'я – «Золота Роза» (померла у 1637 р.), засновника єшиви, керівника сеймику євреїв Польщі Ізує Фалка (помер у 1614 р.);  Давида бен Шмуеля Галеві – відомого львівського рабина, який склав коментарі до ритуального кодексу «Шульхан Арух», що їх назвав «Турей Загав» («Золоті рядки»). Вони дали офіційну назву львівській синагозі (помер у 1667 р.), першого реформістського рабина Львова Абрагама Кона (помер у 1848 р.).

На території кладовища була також стара цвинтарна синагога «Бет Алмін Яшан».

Вхід на кладовище був колись із вул. Шпитальної, де і розташовувалась синагога «Бет Алмін Яшан». Її можна бачити внизу теперішньої вул. Шолом-Алейхема на довоєнному фото

Мацеви – свідки минулого

Кожен, хто хоч раз бачив єврейські мацеви, знають, що майже кожна з них – це витвір мистецтва, «поема в камені». Так як євреям заборонено зображати людей, то в зображеннях на надгробках розвинулась дуже глибока символіка, яка зовсім невідома сторонньому глядачу. Зокрема, корона Тори символізувала видатного рабина, книга – вченого, лев був символом нащадків коліна Юди, свічник – жінки, а миска і дзбанок – Левіта (представника коліна Леві, який поливав руки коенів перед спеціальним благословенням під час богослужіння). Були також сімейні символи: ворон – у Раппопортів, олень – в Ашкеназі, голуб – у Кікінесів.

У 1855 році після епідемії холери Австрійська влада закрила Старий цвинтар. Для нового цвинтаря Єврейська громада отримала ділянку, де тепер розташоване Янівське кладовище.

Мало хто знає, що у Львові були ще декілька невеликих єврейських цвинтарів – на Знесінні, Кульпаркові (при психіатричній лікарні) та на Замарстинові. Жоден із них до нашого часу не зберігся.

Простір, що потребує вшанування пам’яті

Нині Старого єврейського кладовища не існує. За 500-річну історію там, згідно з оцінкою фахівців, на території близько 3 гектарів, поховали від 25 до 30 тисяч людей. Збереглися опис кладовища та альбом фотографій багатьох його надгробків, зроблений на початку ХХ сторіччя Львівським товариством опіки єврейських пам'яток старовини (австрійська влада надала єврейському цвинтарю статус пам’ятки).

Цвинтар знищили спочатку німецькі окупанти, а пізніше – радянська влада. Як історико-культурна пам’ятка цвинтар проіснував під опікою єврейської громади до 1942 року.

У радянський період (у 1947 р.) на місці цвинтаря облаштували продовольчий ринок «Центральний», відомий у Львові як «Краківський», а давні нагробні плити використали для мощення вулиць та спорудження підпірних стін. Плитами нагробків із давнього єврейського цвинтаря вимощене також подвір’я тюрми на Лонцького.

Сьогодні на частині території давнього єврейського цвинтаря розміщені колишній єврейський шпиталь фундації Мавриція Лазаруса (тепер Третя міська клінічна лікарня, вул. Раппапорта, 8).

У саду за цією лікарнею зібрані мацеви, що їх звозили сюди з усього міста волонтерами львівського осередку ВЄБФ «Хесед-Ар’є».

ЛКП «Бюро Спадщини» виступило з ініціативою впорядкувати це місце – викласти уламки мацев вздовж доріжок. Майже тисяча мацев опинилися розкиданими по великій площі та потребували елементарного впорядкування. Наразі – це базова підготовка до подальших кроків із метою акуратно зібрати усі надгробки з цього місця в одне впорядковане місце.

Денис Булавін, 

керівник проєктів вшанування єврейської спадщини 

ЛКП «Бюро спадщини»

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

...

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!