Колаж: ZAXID.NET

Колаж: ZAXID.NET

Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову

1558 0
Напередодні 100-річчя ЗУНР у Львові вирішили встановити аж два пам'ятники. Один від ЛМР – на розі вулиць Бенедиктовича та Городоцької за 3,5 млн грн, другий від ЛОДА – на перетині Листопадового Чину та Огієнка за 2 млн грн. Під час дискусії медіа-хабу «Твоє місто» разом з експертами та представники влади з’ясували, чи потрібні Львову два пам’ятники, присвячені одній події.

Хто був перший?

На право першості увічнити 100-річчя ЗУНР наразі претендує Львівська облдержадміністрація.

«У ЛОДА рішення про спорудження пам’ятника героям ЗУНР було ухвалено ще на початку року. Міська рада вже була після нас. Ми довго вибирали територію і зупинилися на перетині вулиці Листопадового Чину та Огієнка через те, що це земля державної власності, ми на це взяли погодження в Укрзалізниці. Після того ми оголосили конкурс, який проходив з широким громадським обговоренням. Переможцем став Василь Ярич, автором – художник Любомир Ведмідь. Пам’ятник символізує боротьбу за нашу незалежність», розповіла Оксана Ткачук, представниця департаменту архітектури та містобудування ЛОДА.  

Також чиновниця додала, що краще все таки мати два пам’ятники, аніж жодного.

Чому не домовились місто та область?

Роботи зі спорудження «обласного» пам’ятника мають розпочатись вже 24 вересня, адже тендер уже проведений і містобудівні умови отримані.

«Комунікації між містом та областю не бракує, тому що при підготовці до спорудження цього пам’ятника в нас вже є проведений тендер. В понеділок починаємо роботи зі спорудження пам’ятника. І міська рада нам видала містобудівні умови. Переможцем є фірма «Необуд», яка розпочинає будівництво», сказала Оксана Ткачук.

Антон Коломійцев, представник управління архітектури ЛМР, вважає, що у цьому питанні недооцінили роль міської ради. За його словами, проект ЛМР кращий, оскільки враховує не лише скульптуру, але й створення скверу довкола неї.

«Пам’ятник не має виглядати випадковим у міському середовищі. Міська рада впродовж кількох років намагається вшановувати пам’ять, при цьому надаючи міському середовищу нові якості. Це комфортний простір для людей, а не лише пам’ятник і площа навколо нього. Половина коштів, які передбачені для пам’ятника підуть на середовище навколо нього. На мою думку, варіант на Огієнка не має таких самих якостей. В рамках містобудівної ради ці дві ділянки розглядалися. Але врешті дійшли висновку обрати ділянку на Городоцькій, де зараз є пустка. Ми ж хочемо зробити мальовничий сквер для львів’ян», каже Антон Коломійцев.

Чиновник додав, що вважає прецедент з цими пам’ятниками небезпечним, оскільки згодом «в рамках якогось самопіару» у Львові можуть встановлювати інші пам’ятники.

Проте в ЛОДА вважають, що рішення міської ради є наслідком того, що вони запізнилися з ініціативою. Принаймні так стверджує Оксана Ткачук.

«На Огієнка цей пам’ятник сприйматиметься велично. Він не є закритий якимось простором, він не є обабіч хідника. Він буде на території скверу, біля лікарні Залізниці»,  вважає чиновниця.

Третій пам’ятник і несправжній герб

Голова фракції Української Галицької Партії у ЛМР, член конкурсної комісії з визначення переможця мистецько-архітектурного проекту пам’ятника ЗУНР і УГА, Тарас Чолій, нагадав, що 22 червня було єдине засідання конкурсної комісії, де розглядали роботи, які прийшли на конкурс.

«Ми розглядали роботи без авторів і я вважаю, що вони були жахливі. Я би не хотів їх бачити у Львові. Я пропонував звернутися до міністерства оборони, яке має у власності будівлі колишніх касарень Фердинанда, щоб зробити там музей. Були пропозиції ще й стосовно місця. Виглядає так, що згори була настанова зробити пам’ятник до дати, навіть якщо він не зовсім цікавий та якісний. Я ж пропонував оголосити ще раз конкурс і тоді вже обрати нові роботи. Краще не робити ніякі пам’ятники, ніж погані. Нам з ними жити. Українська державність не стане краща чи сильніша після чергового бронзового лева»,  вважає депутат.

Андрій Гречило, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства, згадав ще про третій імовірний пам’ятник.

«Раніше на площі Петрушевича поставили камінь з написом, що тут збудують пам’ятник ЗУНР. Мене щиро дивують ці теплі взаємини між областю та містом. Замість того, щоб вирішити одну проблему і реалізувати цей план, на площі Петрушевича поставити пам’ятник до 100-ліття ЗУНР і її лідеру,  тепер маємо три проблеми: два різні пам’ятники і ще каменюка на Петрушевича. Я не уявляю, як це відбуватиметься 1 листопада. Міськрада відкриватиме свій, а ОДА свій?», – каже історик.

Камінь на площі Петрушевича

Він також додав, що герба ЗУНР, про який йшлося, взагалі де-факто не було.

«Мене особливо зачепило питання міського пам’ятника, який нібито зроблений за мотивами герба ЗУНР. Хочу сказати, що для герба ЗУНР був затверджений лише текстовий опис. Тому де-факто одного герба не існувало. А наші міські чиновники цього не знали і банально взяли малюнок-реконструкцію з Вікіпедії. Цей пам’ятник присвячений меморіалізації конкретної дати. І не можна з цього робити комедію, як це в результаті і вийшло. Мало бути спільне рішення міста і області. Можна облаштувати той громадський простір, про який йшлося, але не ставити того пародійного знака», – вважає голова Українського геральдичного товариства.

Проте на думку Антона Коломійцева, скульптор може ставити акценти, як він це бачить. Це геральдична інтерпретація, а з роками люди зрозуміють мистецьку роль.

Звірюка в короні

Недоліки є в обох пам’ятників, погоджується Антон Коломійцев. Проте його турбує і те, як область може проводити конкурси в місті, не залучаючи міську раду.

«Вшанування пам’яті – це завжди питання консенсусу. Є люди, яким важливо мати скульптуру. Іншим це не так важливо. Але потрібно врахувати думку всіх»,  каже він.

Кандидат історичних наук, доцент, Андрій Сова, заявив, що ми надто спішимо до ювілеїв.

«В нас лише одна конференція запланована до 100-річчя ЗУНР. Нема і видання літератури відповідної. Ще варто додати, що лев мав би бути в короні. А тут ми цього не бачимо. Мене дивує, що витрачаючи такі гроші не було порозуміння. Очільник Львова Андрій Садовий сказав: «Має бути високе мистецтво, що має надихати». Я вважаю, що це місце львів’яни будуть обходити. Ця звірюка, схожа на лева, не може надихати. Краще провести новий конкурс»,  каже історик.

Степан Кость, завідувач кафедри української преси факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка, який приєднався до дискусії, запропонував долучати до обговорення встановлення майбутніх пам'ятників більше знаних архітекторів та скульпторів.

Окрім того, щоби провести новий конкурс та обрати зрештою один пам'ятник, від Тараса Чолія пролунала пропозиція звернути увагу на інші місця у Львові, які справді мають відношення до ЗУНР (як площа Петрушевича чи колишні казарми).

Соня Сабала

Фото: Твоє місто, колаж на головному зображенні - ZAXID.NET

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Міські акценти