Народний депутат України (БПП), колишній міністр фінансів Віктор ПИНЗЕНИК:
«Щойно народившись, закон про Державний бюджет на 2015 рік не має права на життя. І справа навіть не в тому, що в матеріалізованому вигляді ще не скоро депутати парламенту побачать те, що вони з «легкої руки» Уряду «наваяли» в нічному голосуванні. Сутнісні речі набагато проблемніші, - аргументує нардеп свою відмову голосувати за такий бюджет. - В ньому, як мінімум, неадекватно проведено підрахунки. Він визначає, кому і скільки належить дати у 2015 році. Але коли роздавали, «забули» чи просто не захотіли подивитися, а чи є що роздавати. А виявляється: для того, щоб роздати те, що запропонував Уряд, бракує «дрібнички» - близько 200 мільярдів гривень. Професійною мовою це називають дефіцитом бюджету», - зазначає він на сторінках газети «День».
Директор CASE Ukraine Дмитро БОЯРЧУК:
«Бюджетний процес ніколи не був прозорим. Не став винятком і Бюджет 2015. Якщо загалом охарактеризувати, то документ прийнятий, виходячи з вимог МВФ і тих обставин, що країні потрібна фінансова допомога. Дві обставини, які й посприяли такий терміновості. Аналізувати всі його статті не має сенсу, оскільки ані за прибутковою, ані за видатковою частинами Бюджет не можна виконати, так само, як і показник 17 доларів за гривню є нереалістичним. На 2014-й рік закладали курс по 8, і що? Це дуже приблизний орієнтир. Взагалі, курс долара залежить не тільки від політики НБУ в цілому, але, в першу чергу, від політики глави цього відомства. Дуже багато зауважень зараз до однієї людини – до Валерії Гонтарєвої», – розповідає Боярчук.
Читайте також: Кількість податків у 2015-му скоротили. Які залишились?
Економічний і фінансовий експерт Ерік НАЙМАН:
Експерт розповів «слову і Ділу», що не виключає те, що в майбутньому році курс долара може досягти показника в 25 грн: «Стосовно Бюджету, можна виділити основні моменти з цього документа, які були змінені:
1. Норми з «пакету Яценюка» стосовно податків ухвалили не всі.
2. Відклали до березня загальне декларування доходів і майна.
3. Кабмін скоротив доходи деяким категоріям, так би мовити «представникам олігархії в Україні», в тому ж числі і собі.
4. Підняли податки для великого бізнесу».
Голова Комітету економістів України Андрій НОВАК:
«Вся увага в бюджетному процесі була сконцентрована на другорядних питаннях. Статті, які займають невелику долу в бюджетному процесі. Водночас, головне, було замовчано. Насамперед, йдеться про дефіцит державного бюджету – збільшений на 30%, держборг збільшено на 30%.
При цьому оголошена так звана соціальна політика «затягування поясів». В принципі, така політика для кризових країн – цілком нормальне явище. Але «затягування поясів» робиться для, по-перше, – скорочення або ліквідації взагалі дефіциту державного бюджету, по-друге, – зменшення державного боргу. Уряд в бюджеті на наступний рік передбачив і «затягування поясів», і збільшення дефіциту та держборгу. Виникає питання – заради чого тоді нам «затягувати пояси»?
Наступне питання, не менш головне, яке було замовчане – тема децентралізації. Вона залежить від одного єдиного показника – співвідношення центрального та місцевих бюджетів. Для порівняння, в бюджетах уряду Азарова це співвідношення складало 80% на 20%. Тобто, 80% - центральний бюджет, 20% - місцеві. В бюджеті цього уряду співвідношення 82% до 18%. Тобто, доходи в центральний бюджет тільки зростають. Все зробили з точністю навпаки.
Голова Центру ринкових реформ, колишній міністр економіки України Володимир ЛАНОВИЙ:
«По-перше, прийнятий бюджет є дефіцитним. І він буде більш дефіцитним, ніж показано в розрахунках, оскільки падіння виробництва буде продовжуватися і воно не враховане в розрахунках. І це все зменшує відрахування до бюджету та до пенсійного фонду.
Бюджет оподатковує країну новими зборами та поборами. Разом із тим уряд не відміняє інфляційного та девальваційного податків. Тобто, інфляція, яка зростатиме не меншими, ніж цього річ темпами – 30-40% приблизно, буде збільшувати дохідну частину бюджету, «надувати» його і далі, і водночас виймати гроші з кишень практично всіх громадян України».
