Інформацію про інклюзивну освіту львівські педагоги отримують найчастіше з інтернету (53,1%) та зі ЗМІ (40,7%). Про це свідчать результати опитування, яке провела громадська організація «Розправлені крила» разом із соціологічною агенцією «Фама».
Опитування показує рівень обізнаності львівських вчителів про інклюзивну освіту, їхній попередній досвід роботи з особливими учнями та ставлення до інклюзії.
«Ми зрозуміли, що, доки ми не почуємо вчителя, ми не зрозуміємо, чи готова школа до інклюзії», – говорить Юлія Аронова, керівниця громадської організації «Розправлені крила». Юлія сама є мамою семирічної дівчинки з синдромом Дауна, яка цього року пішла до загальноосвітньої школи. Вона розповідає, що її особисто вчителі переконували, що дочці Діані буде краще вчитись у спеціалізованій школі.
Читайте також: Чому дорослим не слід боятись інклюзивної освіти
Вчителі знають, що інклюзія передбачає навчання дитини з інвалідністю в загальноосвітній школі (74,7% – у Львівській області та 72,4% – у Львові), але не знають, що є підставою для навчання в інклюзивному класі та не орієнтуються, скільки дітей повинно в ньому навчатись. Переважна більшість вчителів відповіли, що знають, хто має працювати над складанням індивідуальної навчальної програми для особливої дитини. Але тільки 8% в області та 20% з них у Львові вказали, що цим має займатись вчитель, батьки, асистент вчителя і представник адміністрації, як це передбачено законодавством.
«Дуже низький відсоток вчителів, які вказали батьків. Це демонструє тенденцію, що в нас не прийнято сприймати батьків як експертів. Але я як мама є експертом моєї дитини», – говорить Юлія.
Лише 15,6% опитаних вчителів в області та 18,8% у Львові мають досвід роботи в інклюзивних класах. Близько половини з них навчали дітей не за індивідуальною програмою, а за звичайною.
Більшість вчителів зазначили, що проводили виховну годину про людей з інвалідністю. Проте були вчителі, які вважають, що ця тема складна для сприйняття учнів, тому вони її не піднімають.
Вчителі вказують, що потребують більше спеціальних тренінгів, семінарів, щоб отримати спеціальні знання в роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Читайте також: До інклюзивних класів у Львові пішло 150 дітей
«Важливо, щоб вчителі, які вже мають досвід ділились ним з тими, хто тільки починає з цим працювати. Коли ти бачиш, як інші працюють з цим, ти перестаєш боятись нового», – говорить пані Оксана, яка перший рік викладає в інклюзивному класі.
Результати опитування не є абсолютними, вони швидше демонструють тенденції в ставленні вчителів до інклюзивного навчання, говорить Христина Пейчева, менеджер проекту від соціологічної агенції «Фама».
«Вчителі бояться чогось не знати, тому вони дають переважно соціально схвальні відповіді. Коли ми детальніше розпитували про сам процес інклюзивного навчання, вони були менш поінформовані, ніж коли відповідали на закриті запитання», – говорить вона.
Опитування проводили у серпні-вересні 2017 року. За цей період соціологи опитали 276 вчителів, які працюють в загальноосвітніх школах І-ІІ та І-ІІІ ступенів Львівської області. Серед них у Львові опитали 80 респондентів у 40 школах.
Христина Гаврилюк
