Минулого тижня ми писали про запорізького руфера, який восени фотографував місто з висоти тутешніх будівель.
Фотопідбірку можна переглянути тут: Львівські дахи. Фото з-під небес
Руфер Костянтин Енквіст не лише розповів Tvoemisto.tv про свої враження від поїздки до Львова, а й надав кілька зроблених власноруч фото, які ще не були опубліковані в Інтернеті.
1. Приїхав я до Львова перший раз у житті. Це було на початку листопада. Відкладав поїздку давно, але цього разу таки вирішив. Планував провести тут свій день народження. Минулого року цей день я провів на даху нашої Запорізької міськради.
2. У Львові мені кортіло забратись на дивовижне місце – Львівський оперний театр й доторкнутись до статуй. Так сталося, що мене надихає архітектурне мистецтво, а особливо – віденський ренесанс, до скопійованої форми якого належить оперний театр.
3. Залазив по громовідводу. Це було, швидше, ситуативне рішення. Того дня я вже зустрічав сонце. Це один з найкращих світанків. Окрім цього, протягом кількох днів непогано встиг познайомитися з містом. І ззовні, і зсередини мене вразив костел Павла і Петра ордену Єзуїтів.
Читайте також: Словник для туриста: від Донбасу до Львова
4. Руферів в Україні доволі багато, але в останні часи, особливо після подій Майдану, копіювальників та послідовників є стільки, що вже дратує. Течія живе не один рік. Куди менше тих, про кого пишуть ЗМІ та хто має якусь популярність чи авторитет у замкненому урбаністичному колі.
5. Близько трьох років займаюсь «спогляданням урбану» (називають також «urban exploration») із фотографічної точки зору. Однак висоти люблю віддавна. У першу чергу, вбачаю власний авангардний виклик, метод кристалізації сприйняття. Переконаний, що ризиковані речі на висоті не мають жодного права стати звичною буденністю.
Читайте також: Куди можна податися у Львові, маючи в кишені 50 гривень
6. Як мешканець Запоріжжя, присвячую більшу частину життя своєму місту. Авжеж, мрію переїхати. Колись, може, й до Львова. Час від часу відвідую Київ, аби оновити кадри з висот та освіжити пам'ять.
7. Мені є з чим порівняти Львів. І я відповім: він у стократ гарніший, аніж Братислава. Тут трохи присутні шарм Відня та казкова тремтливість слов’янської Праги, адже Львів мав шляхетну історію. Важко описати, як сильно я закохався у Львів, – це є справжнє слов’янське європейське місто. Сподіваюсь, цього року ще не раз завітаю до нього у гості.
Спілкувалася Юлія Сабадишина