Де сховатися?
Лише декілька із спеціалізованих сховищ розраховані для «простих мешканців». Зокрема, такими є підземні переходи за адресою Гоголя, 1, перехід між пр. Шевченка та площею Міцкевича, сховище у комунальній міській клінічній лікарні на вул. Миколайчука, 9, сховище у будинку побуту «Ювілейний», що на вул. Чорновола, 59, тощо.
Однак, бігти туди здалеку у випадку повідомлення про небезпеку не варто – час буде на вагу золота. Надзвичайники зібрали перелік із близько 4 тисяч 400 підвалів будинків, які формально отримали статус «найпростіших сховищ».
За словами начальника управління з питань надзвичайних ситуацій ЛМР Віктора Іваніцького, за підготовку підвалів для захисту людей відповідальні райадміністрації та ЖЕК-и – вони повинні були визначити необхідну кількість «найпростіших сховищ», перевірити, в якому стані перебуває конкретний підвал, та чи відповідає він нормам для захисту населення (зокрема, його висота, чи він не захаращений, чи є можливість там облаштувати водопостачання та санвузол).
Перелік адрес найпростіших сховищ можна дізнатися у своєму ЖЕК-у, райадміністрації, або ж на сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Для цього на сайті у переліку рубрик зліва оберіть «Дії населення у НС» та закачайте із закладки «Укриття населення» документ із переліком.
Зрештою, сховатися можна буде і в підвалі, якого немає в списку, якщо там достатньо місця та немає сміття. Виключення становлять хіба що підвали панельних будинків – вони не надто безпечні, а також аварійні будинки – там ховатися не варто взагалі.
У переліку також немає багатьох об’єктів, які чудово підходять для порятунку. Однак, офіційно включати їх до «найпростіших укриттів» надзвичайники не можуть – адже, об’єкти у приватній власності. До таких, зокрема, належить приміщення «Криївки» та «Копальні кави» на Площі Ринок, автомобільна парковка на ринку Південний, та інші об’єкти. Утім, у разі, якщо все ж особливий стан буде оголошено, не зважаючи на право власності, ці об’єкти, найімовірніше, таки включать у перелік, адже першочерговою буде безпека людей, наголошує Віктор Іваніцький.
Найбільша проблема із укриттями для населення є на Сихові. Адже, тут підвали здебільшого не мають достатньої висоти, а чимало будинків панельних. Відтак, чимало із тих підвалів, які визначили як «найпростіші укриття» не повністю відповідають вимогами. Втім, кращих варіантів у сихівчан просто немає.
«Свого часу для забудовників не було обов’язково будувати так, щоби підвал можна було використати як укриття. Віднедавна така вимога у Львові знову стала обов’язковою. Тож, сподіваємося, у новобудовах уже будуть приміщення, повністю облаштовані для укриття людей» - каже надзвичайник.
Для кого розраховані спеціалізовані захисні споруди цивільного захисту
У Львові 172 «бомбосховища» - себто спеціалізовані споруди для захисту населення. Якщо Ви живете неподалік однієї із таких споруд, або ж Ви працюєте на одному з підприємств, що має таку споруду – Ви напевно знаєте про її місцезнаходження.
А от те, що зведеної інформації про адреси усіх сховищ міста ніде немає – це не випадковість. Така інформація фактично є таємницею. Адже, такі споруди, здебільшого, розраховані для того, щоби «переховувати» робітників найбільш важливих підприємств, чия праця буде вкрай важливою у випадку небезпеки. Сховища існують для працівників «Львівводоканалу», великих заводів, та для людей, що здійснюватимуть у випадку небезпеки керівництво містом. Зі зрозумілих причин, місце розташування таких споруд та їх перелік не оголошують. Адже, для чого ворогам знати, скажімо, які підприємства вважають стратегічно важливими?
Утім, не усі з них знаходяться в належному стані. Розвал підприємств, зміни власників, банкрутства та відсутність фінансування для їх утримання впродовж останніх десятиліть – це все призвело до того, що деякі із споруд перетворилися на руїни. Із тих 172 «бомбосховищ» на момент написання матеріалу лише 31 було цілком готовими, щоби рятувати людей, 65 – обмежено готовими, та 77 неготовими.
«Свого часу існувала заборона на використання цих споруд для інших потреб. Це було помилкою – адже, вони подекуди перетворилися на руїни. Інша ситуація у тих, хто тоді порушував норми, та облаштував у таких закладах гардероби, душові для працівників, чи використовував за якимось іншим призначенням – туди тепер любо зайти. Там чисто і доглянуто. А от на території Львівського автобусного заводу сховище настільки занедбане, що не підлягає відновленню. До слова, віднедавна приміщення дозволили використовувати для інших потреб, лише за умови, щоби воно, у разі потреби, мого виконувати захисну функцію», - пояснив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій ЛМР Віктор Іваніцький.
Активісти рятують «нічийні» сховища
Не сидіти склавши руки. Такого принципу дотримуються львівські активісти, які взялися організувати розчистку міських «бомбосховищ». Добровольці вже «облагородили» чотири спеціалізованих укриття, які знаходилися у плачевному стані, зокрема, за адресою Шевченка, 66, Некрасова, 37, Каліча Гора, 7, Крушельницьких, 1.
«Для роботи ми обираємо «нічийні об’єкти» - укриття, які не знаходяться на нічиєму балансі. Після цього їх беруть на баланс або комунальні підприємства, або інші бюджетні установи, на території яких вони знаходяться (наприклад, дитячий садок)», - розповів активіст Львівського осередку Демальянсу, один із координаторів акції Святослав Могиляк.
За його словами, організація домовилася із надзвичайниками та комунальниками про співпрацю. В управлінні НС надають інформацію про покинуті та занедбані «нічийні» сховища, комунальники допомагають реманентом та встановлюють двері на відновлених спорудах, а також беруть на баланс споруду. Про чергові об’єкти, які планують відновлювати, активісти повідомляють на своїй сторінці ФБ, а також розклеюють оголошення неподалік бомбосховища, яке потребує відновлення.
Що варто зробити для власної безпеки
Вже незабаром у під’їздах будинків із сховищами мають з’явитися повідомлення із інформацією про сховище, а також ім’я та контактний номер до людини, що має туди ключі. Підвали, у яких треба переховуватися у разі тривожного повідомлення, наразі замкнені. Шукати людину із ключем у разі тривоги - це не надто зручно, але це змушені робити, зважаючи на проблему із безхатченками та браком культури у окремих мешканців.
Віктор Іваніцький рекомендує мешканцям самим звернутися до свого ЖЕК-у чи ОСББ, щоби з’ясувати у кого ключ, та де знаходиться ваше «найпростіше укриття». Адже, вандалів та людей, що розклеюватимуть рекламу поверх оголошення про сховище не бракуватиме, а цілу армію працівників, які регулярно поновлюватимуть таку інформацію місто найняти просто не в силі. Тому, надзвичайник просить не бути байдужими до своєї ж безпеки, та з’ясувати і записати собі таку інформацію заздалегідь.
Можна також домовитися із сусідами та виробити дублікати ключів до підвалу – тоді, кожен матиме можливість за потреби потрапити у сховок. Утім, тут усе залежить від мешканців. До прикладу, більшість мешканців ОСББ мають такі ключі.
Також варто зібратися із сусідами, та організувати толоку для очищення підвалу, навіть, якщо він не внесений до переліку «найпростіших укриттів». Так, у випадку потреби Ви будете мати резервне місце для порятунку.
За правилами, найпростіші укриття у підвалах мають бути обладнані санвузлами та водопостачанням. Однак, цього наразі не зроблено. За словами начальника управління НС у Львові, це мають зробити жеківці у випадку, якщо буде оголошено про «особливий стан» - це буде сигналом до встановлення необхідного обладнання. Поки ж це робити недоцільно, адже, комунальники побоюються, щоби такі «вигоди» у підвалі банально не вкрали.
Наталя Горбань
