фото: прес-служба "Народного контролю"
Корупція складається з маленьких (чи не дуже) проблем у конкретному місті чи області України. Тому боротися з цією заразою треба у кожному селі чи місті України. Дмитро Добродомов та «Народний контроль» пропонують антикорупційний план. Це перелік першочергових кроків, які треба зробити, щоб побороти корупцію у будь-якому місті.
Валерій Веремчук: Керівництво міста має формуватися на прозорому конкурсі, а не суб’єктивним рішенням мера.
Останніми роками кадрова політика у львівській владі є провальною. Садовий уже довгий час нікого не призначає на вакантні посади заступників. Практично половина керівників управлінь перебувають у підвішеному стані «виконуючих обов’язки». Фактично, управління містом здійснюється у суб’єктивному – ручному режимі, при якому зростає ціна помилкового рішення. Інформація про призначення чи звільнення з посад, а також результати проходження конкурсу на заміщення вакантних посад, у Львові є таємною.
Ми категорично заперечуємо таку політику Андрія Садового. «Народний контроль» пропонує, щоб усі важливі призначення у львівській міській владі робилися виключно на підставі відкритого, прозорого конкурсу за участю представників громади. Лише за таких умов, важливі для життя міста рішення прийматимуть професіонали, які довіряють мешканці міста, а не наближені до Андрія Садового чиновники.
З антикорупційного плану:
«…на керівні посади у місті призначаються лише обрані у результаті відкритих, прозорих конкурсів люди. Особлива увага до обрання керівників, котрі розпоряджаються значними коштами з бюджету, на посади, де існує великий потенціал до корупційних дій (управління майном та землею міста, ремонтом доріг, утриманням житлового фонду, освітою та медициною)».
Андрій Стецьків: Кожна витрачена копійка з бюджету міста повинна бути серйозно обґрунтована.
Ефективність використання бюджетних коштів повинна перебувати під особливим наглядом громади міста. Адже бюджет – це спільні гроші всіх львів’ян. Ми наповнюємо його своїми сплаченими податками. А ось розпоряджаються ним, фактично, кілька людей. Нещодавно, був випадок коли чиновники львівської міської ради відмовились впустити на засідання тендерного комітету (який визначав яка саме фірма ремонтуватиме одну із львівських вулиць) депутата міськради від «Народного контролю». Такі дії чиновників свідчать, що вони не зацікавлені в прозорості витрачання громадських коштів. І це означає, що львівяни повинні ретельно слідкувати за бюджетом. Саме тому він має бути прозорим – будь-які бюджетні видатки мають бути обґрунтовані, а підрядники всіх робіт, що фінансуються з бюджету міста повинні визначатися виключно на підставі відкритих та прозорих тендерних процедур.
Ще один важливий момент: внаслідок децентралізації бюджети українських міст будуть збільшуватис. Тому, на думку «Народного контролю», визначення використання цих додаткових коштів повинно стати спільною справою львівської громади. Публічні обговорення напрямків інвестування бюджетних коштів має стати пріоритетом для нового міського голови Львова та нової міської ради.
З антикорупційного плану:
«…бюджет міста повинен стати прозорим. Інформація про кожну витрачену гривню громади міста оприлюднюється в Інтернеті. Чиновник, котрий прийняв рішення про перерахування коштів, повинен вказати, на якій підставі це зроблено, обґрунтувати ціну. Формування місцевих бюджетів має відбуватися на підставі вивчення громадської думки — знизу до гори. Для цього плановані параметри бюджету оприлюднюються за три місяці до прийняття остаточного варіанту».
Дмитро Добродомов: Ціна комунальних послуг, які міська влада надає громаді має бути прозорою та обґрунтованою
Станом на сьогоднішній день львів’яни не мають інформації про те, як сформована ціна за ті чи інші послуги, які міська влада надає громаді. Це не припустимо! Міський голова зобов’язаний надати мешканцям міста детальні дані з детальним обґрунтуванням вартості послуги чи платежу. Тільки у такому випадку громада зможе зробити висновок про ефективність роботи влади.
Ще одна важлива річ – якщо послуги надаються монополістами, то контроль за ними має бути особливо ретельним. Наприклад, днями я зареєстрував у парламенті проект змін до Закону «Про теплопостачання» в частині скасування здирницького та непрозорого двоставкового тарифу на теплопостачання. Це дасть змогу споживачеві самому обирати зручну та прозору форму оплати за недешеве теплопостачання. Наразі ж багато українців – наприклад, мешканці Львова – сплачують за двоставковим тарифом ще й так звану сталу його складову навіть влітку, коли тепло не подається. Куди ідуть кошти невідомо – точно не на закупівлю того ж газу для котелень. Радше за все, зникають у корупційних схемах «модернізації» тепломереж, яку уже 25 років ніяк не можуть оновити.
З антикорупційного плану:
«…прозоре ціноутворення усіх послуг. Вартість кожної послуги, що міська рада надає мешканцям міста, повинна бути обґрунтована спеціалістами. Найважливіше — прозоре формування тарифів, комунальних послуг. Кожен мешканець міста повинен знати, чому він платить саме таку ціну».
Уляна Лаврик: За рівнем прозорості міської влади Львів сильно програє іншим містам України
За оцінками авторитетної незалежної громадянської мережі «ОПОРА» в загальноукраїнському рейтингу публічності (за трьома принципами: прозорість, відкритість та підзвітність органів і посадових осіб місцевого самоврядування) у 2015 році Львів знову пасе задніх. Порівнюючи з попередніми роками ситуація ще погіршилась. Наприклад, досі не вирішеними залишаються питання звітності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Андрій Садовий продовжує практику звітування на “Арені-Львів” лише перед вибірково запрошеним колом осіб. Таким чином громадськість не має змоги на відкритій зустрічі послухати звіт про роботу міського голови, про роботу виконавчих органів. Звіту Андрія Садового про його роботу не можливо знайти і на сайті міськради.
Обурює також такий факт: неможливо попередньо ознайомитись з проектами рішень, які виносяться на чергове засідання виконавчого комітету. Саме така, непрозора політика міської влади призводить до скандалів, що виникають пізніше – із незаконними будівництвами, транспортними схемами чи неефективним витрачанням коштів.
З антикорупційного плану:
«…публічність усіх рішень місцевої влади. Попереднє оприлюднення всіх проектів рішень міської ради, виконкому, підрозділів виконавчих структур (департаментів). Вільний он-лайн доступ громадян до інформації про плановані рішення міської влади».
Віталій Загайний: Кожен львів’янин має бути залученим до процесу розпорядження ресурсами міста
Андрій Садовий досить рідко проводить консультації з громадськістю, чи організовує виїзні зустрічі з мешканцями. Потрапити на прийом до Андрія Садового є також досить складно. Мешканців міста ніхто не інформує про детальну процедуру проведення громадських слухань чи інших механізмів громадської участі (місцева ініціатива, загальні збори громадян), адже міська влада не прийняла окремих положень, які б регулювали ці процедури, немає її також у чинному Статуті міста Львів.
Дуже важливим є те, щоб міська влада враховувала думку мешканців міста коли вирішує розпорядитися його майно. Чи то землею, чи нерухомістю. «Народний контроль» вважає, що коли, наприклад, міська рада продає готель чи великий магазин, який належить місту, то треба провести принаймі громадське обговорення, щоб львіяни зрозуміли – вигідно це громаді, чи ні.
З антикорупційного плану:
«…громадські обговорення – основа діяльності. Продаж/оренда міського майна, що має значиму вартість (земля, нерухомість, комунальні підприємства), здійснюється лише після громадського обговорення».
Володимир Саврук: «Якість адміністративних і соціальних послуг підрозділів міськради повинні оцінювати львів’яни».
Суть діяльності місцевої влади зводиться до того, що вона (за наші з вами гроші) надає нам певні адміністративні чи соціальні послуги. Саме тому, якість цих послуг, які нам надають конкретні чиновники з відповідних підрозділів міськради повинні оцінювати ті львів’яни, які ними користуються. Відповідно, якщо мешканці міста задоволені якістю роботи того чи іншого чиновника, він отримує більшу зарплату чи премію. І саме від цього має залежати, чи просувається він у своїй професійній кар’єрі.
З антикорупційного плану:
«…публічна оцінка роботи чиновника. Роботу міських чиновників оцінюють ті, хто користується їхніми послугами, – мешканці міста на підставі визначених критеріїв оцінки. Від цих оцінок залежить зарплата чиновника та його кар’єрний ріст».
Андрій Білоус: Народний контроль за діями влади – вимога часу
Революція Гідності і війна з Росією показали, що українці стали активними громадянами своєї країни. Там, де до справи беруться волонтери та громадські активісти, позитивний результат помітно у першу чергу. На жаль, на міському рівні вплив громадських організацій та активістів є явно не достатнім.
У Львові є багато громадських організацій, які своєю діяльністю довели, що їх досвід повинен використовуватись владою. Це і «Народна самооборона», «Батьківська рада Львівщини», ініціативні групи з Рясне, Левандівки, Брюхович. Саме представники таких та багатьох інших подібних організацій повинні входити у громадські ради при різних структурах влади. Їхня присутність потрібна для того, щоб забезпечити участь громадян у місцевому самоврядуванні. «Народний контроль» буде наполягати на створення таких громадських рад. І перші результати у нас вже є. Наприклад, саме за наполяганням «Народного контролю» при міській Інспекції з архітектурно-будівельного контролю буде створено громадську раду.
З антикорупційного плану:
«…громадський контроль у владі. Контролюючі функції за діями влади, у тому числі через присутність у виконавчих комітетах місцевих рад, мають виконувати представники громади – авторитетні громадські діячі, представники експертного середовища».
