«Ми дуже цінуємо історичну забудову, маємо її зберігати і реставрувати. І я вважаю, що Львів – не на останньому місці серед міст України, які пильнують історичне середовище. А от у питанні вкраплення нових забудов у нас багато вибитих зубів. Є такі речі, які потрібно пломбувати.
Читайте також: Бикоко у Львові. Львовознавець про сучасну забудову
Ми не вказуємо, в якому стилі зводити будинки в історичній частині міста. Будівництво у таких випадках починається з роботи з управлінням історичного середовища. Забудовник має зробити містобудівне обґрунтування, звернутися до реставраторів. Всі об’єкти, які будуються в історичному середовищі або розміщуються поряд із пам’ятками архітектури місцевого значення, належать до 4-ї категорії складності. Це означає, що треба затвердити проект у багатьох інстанціях, навіть в Міністерстві культури. Тобто фактично процедура непроста. Але у нас люди обирають інший шлях: спочатку зроблять, а потім через якийсь умовний Печерський суд Києва просувають це питання, аби узаконити будівництво.
Читайте також: Архітектор Чаплінський про осучаснення Львова
Світова спільнота реставраторів-захисників архітектурної спадщини, яка видає рекомендації з приводу того, як мають розвиватися міста, засуджує стилізацію нових забудов під стиль сусідніх. Адже це підриває цінність справжньої забудови. Безперечно, існує таке поняття, як будівництво в контексті забудови: необхідно витримувати пропорції, ознаки Генерального плану. Львову притаманна квартально-периметральна забудова, і бажано це підтримати. Бажано витримувати певні пропорції вікон. Хоча і це не є догма», – вважає головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.