Батьки, лікарі, школа. Хто несе відповідальність за здоров’я школярів

1244 0
Учасники дискусії «Кожен третій: чому львівські школярі мають хронічні хвороби?» сперечалися щодо того, хто несе відповідальність за здоров’я школярів — школа чи батьки, та яке харчування потрібне дітям у школі.
Фото: leopolis.news

Фото: leopolis.news

Нещодавно у Львові оприлюднили результати дослідження здоров’я школярів міста: стан їх здоров’я наближається до критичного, кожен третій школяр закінчує школу з хронічними захворюваннями, часто скаржиться на втому та погано спить. Як зазначив модератор дискусії Тарас Яценко, якби цього дослідження не було, то львів’яни і не знали б, що ситуація є настільки критичною.

Представляючи результати дослідження, Сергій Няньковський, професор, завідувач кафедри факультетської та шпитальної педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, пояснив, що воно грунтується на опитуванні: «Ми провели лише аналіз скарг, що характерні для того чи іншого віку. По скаргах лише можна зорієнтуватися, які проблеми зі здоров’ям є у дитини, а батькам можна порадити дообстежити своїх дітей».

За його словами, ситуація є доволі складною. Пріоритетом батьків зараз є заробляння грошей, а не здоров’я дітей. Батьки не усвідомлюють того, що більшість захворювань дорослого віку закладаються ще у дитинстві. Причин проблем зі здоров’ям у дітей шкільного віку є чимало. Дитина, коли йде до школи, починає жити в інших умовах, потрапляє в інше середовище — вона переважно сидить (це гіподинамія), змінюється її харчування, вона переживає величезне навантаження, стреси. Зрештою, значна частина дітей цього не витримує.

В них з’являється синдром шкільної дезадаптації. Його симптомами є головний біль, втома, неуважність, нездатність дитини засвоїти шкільний матеріал. Якщо ж вчитель пресує дитину, то вона взагалі закривається. У другому чи третьому класі у школярів починаються проблеми з травленням, скарги на біль живота, погіршення апетиту та інші близькі симптоми.

Про відповідальність батьків та школи

Речник міністерства охорони здоров’я Олександр Ябчанка заявив, що відповідальність за здоров’я школярів несуть у першу чергу батьки: «Перш за все батькам треба обрати лікаря для своєї дитини — cімейного лікаря чи педіатра. За першої ж потреби батьки повинні звертатися до цього лікаря, і звертатися не лише, коли виникнуть проблеми, а й для того, щоб знати, що робити, щоб проблем не було: чим дитина має харчуватися, який режим дня має бути в дитини, скільки дитина має спати. Це стосується і ранньої діагностики, і профілактики».

Під час дискусії її учасники висловили різні думки щодо необхідності збереження посад лікарів у школах. Олександр Ябчанка висловив думку, що майбутнє шкільних лікарів залежатиме виключно від волі батьків та засновників шкіл — місцевого самоврядування. Шкільний лікар-педіатр Оксана Мороз заявила, що у школах справді потрібні лікарі, адже у школярів бувають складні травми — випадки, з якими медсестра не може впоратися сама, а на швидку треба буде чекати. Голова Батьківської ради Львівщини, активістка Олена Пономарева вважає, що у школах потрібні і лікарі, і періодичні медичні огляді — для того, щоб підстраховувати батьків, які не мають часу, щоб зайнятися здоров’ям дітей.

Натомість, директор школи №8 Михайло Ерстенюк вважає, що здоров’я школярів є передусім у руках батьків: «Я ніколи не чекав, що школа перевірить зір моїм дітям. Коли ми побачили, що є проблема, то пішли до лікаря. Якщо батьки чекатимуть на школу, то нищитимуть здоров’я своїх дітей».

Мирослава Децик, в.о. заступника головного лікаря Медичного центру Medicover, погоджується з Михайлом Ерстенюком: «Ми живемо у час реформ, державі зараз не до проблем з нашими дітьми. Я теж вважаю, що ми повинні запровадити моду на здоровий спосіб життя, на здорове харчування, але діти самі цього без нас не зроблять. Діти дивляться на нас — що ми їмо, як ми займаємося спортом, куди ми ходимо, які книжки читаємо. Наші діти — це наша копія.  Наш медичний центр підтримує профілактичні програми, але здоров’я дітей — це відповідальність самих батьків. Деякі батьки самі до нас приходять та добровільно приводять дітей на медичні огляди перед школою та садком, хоча й їхня обовязковість була скасована міністерством».

Про харчування у школах

Олена Пономарева вважає, що депутати міської ради повинні контролювати, чим та як годують дітей у школах: «Зараз дітей харчують за кошти міського бюджету за ті самі гроші — кошти виділяють однакові усюди, але у деяких школах є скарги на якість харчування — іноді подають переварені макарони без масла і солі. Повністю відсутня сезонність, є проблеми з вітамінізацією, немає ані цитрини, ані шипшини». Тривогу в неї викликають закупівлі для шкіл булок з хімічними розпушувачами, печива за завищеними цінами та нездорових продуктів, як-от Nesquik.

Олена Пономарева нарікає також на те, що деякі пропозиції батьків щодо харчування  у школах не були підтримані владою, наприклад, впровадження фото-меню з яскравими фотографіями здорової їжі та реорганізація їдалень. Батьки пропонували поділити їдальні на зони — наймолодші школярі сиділи б за довгими столами, учні середніх класів — за круглими, а старшокласники стояли б за високими столами та їли стоячи, бо вони замало рухаються.

Михайло Ерстенюк вважає, що гаряче харчування варто замінити овочами та фруктами: «За 12 грн краще забезпечити школярів вітамінами, але рішення має бути за батьками». Заступник директора школи №23 Галина Васюта хвалиться: «В нас батьки та адміністрація контролюють харчування — і ми відмовилися від сардельок та сосисок сумнівної якості. В нас у школі є питна вода — стоять кулери».

Шеф-редактор медіа-хабу «Твоє місто» Світлана Жаб’юк вважає, що привчати дітей до здорового харчування варто ще з дитячого садка — давати дітям яблука замість борошняних виробів (булок та печива), навчити їх там чистити зуби перед сном.

Натомість, Сергій Няньковський вважає, що важливою є якість харчування не лише у школі, але й вдома. Йдеться передусім про дефіцит певних мікроелементів у харчуванні дітей, зокрема кальцію та заліза. «Зараз можна визначити, вивчаючи харчування дитини протягом трьох днів і використовуючи комп’ютерні програми, якість добового споживання дитиною мікроелементів, основних речовин і так далі, пояснює науковець. Після того можна буде сказати, чого тим дітям не вистачає у кожному з класів і робити рекомендації щодо корекції харчування як вдома, так і у школі». До таких досліджень він пропонує залучити студентів ЛНМУ.

Профілактика і саботаж добрих ідей

Мирослава Децик, в.о. заступника головного лікаря Медичного центру Medicover, під час дискусії вказала на ключову роль профілактичних заходів, особливо коли йдеться про уникнення дитячого травматизму: «У 2013 році ми почали збирати статистику про дитячий травматизм від опіків. Його справді можна попередити через впровадження освітніх програм. В цьому нам допомагає Гарвардська медична школа. Ми знаходимося на рівні США 1970-х рр., коли була висока смертність від опіків. Наш проект у Львівській області триває вже два роки».

Валентина Олійник, методист Навчально-методичний центр освіти міста Львова, вважає, що в межах будь-якої програми і уроку вчитель може, якщо хоче та вміє, використовувати методики і технології, що зберігають та формують здоров’я: «Можна проводити пленерні уроки — на відкритому повітрі заняття з хімії та фізики. Але навіть якщо я провела тренінг, то не можу потім проконтролювати, як використав вчитель на уроці ці технології». За її словами, у місті та області проводять вже не перший рік цікаві профілактичні освітні проекти для школярів, зокрема, вже третій рік триває спільний проект освітян та медиків — програма «Дітям Львівщинистоматологічне здоров'я», в межах якої студенти-стоматологи проводять тренінги для дітей із садочків та молодших школярів. Є ще пілотний проект, у межах якого учнів 8-х та 9-х класів возять раз на місяць на ринок «Шувар», де їм розповідають фахівці, як правильно обрати продукти, як потім їх правильно приготувати.

Вчитель Анна Мармуляк, депутат ЛМР, висловила під час дискусії цікаву пропозицію — поставити у школах шафи, в яких діти могли б залишати там свої речі, щоб не носити важкі портфелі.

Психолог Наталія Ільчишин застерегла, проте, що навіть добрі ідеї та ініціативи, що стосуються здорового харчування, руханки, профілактичних освітніх ініціатив можуть саботувати на місцях. Тому за їх виконання конкретні люди у школах (директор, завідувач їдальні, окремі вчителі тощо) повинні нести особисту відповідальність.

Читайте ще більше фахових порад і тематичних матеріалів у новому спецпроекті Tvoemisto.tv «Твоє здоров'я». Щотижня ми публікуємо тексти на актуальні теми, які найбільше цікавлять львів’ян. Генеральний партнер проекту — Медичний центр Medicover.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підготував Дмитро Борисов



Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар