Блокування російських соцмереж: шанс відкрити щось більше за «Вконтакті»

4281 0
Прощання з російськими ресурсами – процес правильний і неминучий, хоча для багатьох болючий. Експерти спрогнозували, чи будемо ми користуватися ВК і ОК за три роки.

240 тисяч підписників, із них 94% мешканці Львова. Такою була донедавна аудиторія спільноти «Варта-1» у соціальній мережі «Вконтакті». Спільноту щодня відвідували близько 35 тисяч львів’ян. Здавалося б, після Указу президента, яким доступ до російських соціальних мереж був заборонений, вона мала спорожніти. Проте, за словами координатора «Варти-1», депутата Львівської міської ради Ігоря Зінкевича, щоденна аудиторія зменшилась приблизно на 15%.

«Люди знаходять багато способів, аби далі сидіти в цих соцмережах», – констатує Зінкевич. Він, як і чимало українських активістів, медіаекспертів та правозахисників, не схвалює той спосіб, у який держава перекрила мільйонам українців доступ до звичних засобів комунікації. Проте інші учасники дискусії «Що важливіше: свобода інтернету чи інформаційна безпека держави?», організованої дискусійною платформою «Твоє місто Львів» разом із ГО «Інтерньюз-Україна», називають блокування російських соцмереж не ідеальним, але виправданим кроком, який дасть результат.

Свобода у нас в крові, але час подбати про безпеку

Інтернет був винайдений як територія свободи, й будь-яке перешкоджання вільному доступу до будь-яких ресурсів у ньому є небажаним. «Для будь-якого західного суспільства свобода інтернету є запорукою економічного розвитку країни. Але ми повинні пам’ятати про відповідальність і запитати себе, чи готові обмежити себе у споживанні речей, що можуть бути використані проти нас», – говорить керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз. І наводить результати експертного опитування про прийнятність обмеження свободу інтернету під час збройного конфлікту. 43% опитаних вважають певні обмеження можливими, 35% категорично проти будь-яких обмежень.

За даними квітневого вимірювання, з шести найбільш відвідуваних онлайн-ресурсів в Україні чотири – російські. Й усі чотири – «Вконтакті», «Яндекс», «Однокласники» та Mail.ru– потрапили до санкційного списку та мають бути заблоковані. Віталій Мороз зауважує, що українська інтернет-індустрія занепокоєна тим, що сталося, адже вона «зацікавлена, щоб не було нововведень, а будь-які регуляції є перешкодою для заробляння грошей». Критикують це рішення української влади і правозахисники, які оцінюють його суто з позиції прав і свобод людини.

На думку Віталія Мороза, для «аборигенів мережі» свобода взагалі важливіша за безпеку, й особливо це стосується волелюбних українців: «Принцип забороняти заборонено в нас у крові – ми не любимо, коли нам щось нав’язують. Дискурс безпеки асоціюється з державою, якій суспільство не дуже довіряє». Проте в цьому випадку, на думку експерта, протиставляти інтереси суспільства інтересам влади не слід, адже йдеться про питання національної та персональної безпеки. До того ж, у час війни.

Обмеження як шанс розширити горизонти

Експертка з комунікацій Надія Баловсяк викладає в Українському католицькому університеті авторський курс онлайн-безпеки. «У лютому всі активно писали про так звані групи смерті й синіх китів, коментує вона. – Сплеск інтересу до цієї теми не був пов’язаний із реальними подіями. Думаю, це нас морально готували до блокування російських соцмереж. Мене тоді часто запрошували на батьківські збори, де я, даючи поради схвильованим батькам і вчителям, говорила їм: пора заохочувати дітей до відмови від Вконтакті».

Провівши днями опитування серед 19-20-річних студентів, які є користувачами «Вконтакті», Надія Баловсяк не почула від жодного з них думки, що рішення влади є хибним. Один із них нагадав про принципи свободного доступу, на яких побудований інтернет, проте додав: «але в нас у країні йде війна». «Блокування російських соціальних мереж – нагода для молоді з’ясувати, що в інтернеті є щось окрім Вконтакті. А для бізнесу – знайти альтернативу», – коментує експертка.

Львівський ІТ-фахівець Діма Малєєв, який працює в компанії Agoda, підтримує економічні санкції проти компаній держави-агресора, але не бачить сенсу в блокуванні доступу до сайтів російських соцмереж. На його думку, програми, за допомогою яких користувачі російських сервісів обходитимуть заборону, можуть завдати ще більшої шкоди безпеці: «Дуже багато хто встановив собі VPN. “Яндекс” вислав усім інструкцію для встановлення свого браузера, який дозволяє потрапити на російські сайти. Ми пустили Росію до себе в комп’ютери».

До того ж, на його думку, від блокування постраждають передусім українські компанії, які рекламували свої товари й послуги  російських мережах для українських користувачів. Проблемоюбуде й створення повноцінних аналогів бухгалтерської програми 1С, що потрапила до списку заборонених продуктів.

Лінія розмежування стає ще менш проникною

Ще один аргумент проти блокування – втрата зв’язку з мешканцями окупованих територій. Вони користуються здебільшого «Вконтакті» та «Однокласниками», і споживали чимало контенту українських ЗМІ саме в цих мережах. Тепер, за словами Віталія Мороза, медіа не матимуть змогу інформувати навіть проукраїнських мешканців окупованого Криму й частин Донецької та Луганської областей. «Багато людей на окупованих територіях спілкується з нами,– погоджується Ігор Зінкевич. – А зараз це обрубано».

Медіаексперт Отар Довженко погоджується, що втрата зв’язків між мільйонами українців у спільноті, вибудуваній на російській платформі, є прикрістю. Одначе позитивні наслідки, на які можна сподіватись, усе ж таки переважують. «На світовій мапі соціальних мереж є лише кілька кольорів. Майже весь цивілізований світ синій – це країни, де домінує Facebook. Лише закриті суспільства, такі як Китай, мають власні соцмережі. І велика коричнева пляма “русского мира”, до якої донедавна належала Україна: тут домінують російські мережі».

На думку Отара Довженка, виведення України з цієї зони є хоч і болючим і дискомфортним для багатьох, але правильним рішенням.

Абсолютна свобода – це не тільки добре, а й погано

Лише у «Вконтакті» зареєстровано близько мільйона користувачів, що зазначили місцем свого мешкання Львів. Киянин Віталій Мороз дивується: чому львів’яни, розуміючи, що не слід купувати товари російського виробництва, аби не підтримувати економіку агресора, не застосовують цю саму логіку до користування російськими соцмережами. «Якщо вам пропонують щось безкоштовно, значить, ви самі стаєте товаром», нагадує він відомий афоризм.

Окрім безкоштовного піратського відео та музики, доступних у російській соціальній мережі, присутність у ній багатьох українців – зокрема  тих, що мають патріотичні погляди – могла бути зумовлена тим, що там практично немає модерації. На відміну від Facebook, де за вживання слова «москаль» користувача можуть заблокувати на місяць, у «Вконтакті» вільно діють спільноти «Правого сектора» та полку «Азов» із сотнями тисяч підписників.

«Праві організації використовували російську мережу як платформу для рекрутингу своїх членів, бо на Facebook вони б довго не протримались. “Вконтакті – майже безцензурна платформа. Але повний брак цензури має для нас багато негативних наслідків», – зауважує львівський журналіст Дмитро Борисов. До прикладу, у цій мережі створили фальшиву сторінку української депутатки Надії Савченко, від імені якої поширюється російська пропаганда. Й реальна Савченко нічого не може вдіяти з цією сторінкою.

Що далі: пояснення, просвітництво, чекання

Всі експерти погоджуються: владі варто було краще пояснити, що вона мала на увазі. Чіткий наголос на тому, що йдеться саме про економічні санкції проти Росії, запроваджені на три роки, зменшив би кількість маніпуляцій та недоречних звинувачень у цензурі. Важливо приділяти більше уваги просвітництву та пояснювати громадянам закони, дія яких поширюється на соціальні мережі. Віталій Мороз наводить приклад львів’янина, нещодавно засудженого за комуністичну пропаганду в Facebook. Чи усвідомлював він, що може бути покараний за порушення декомунізаційних законів?

На думку Надії Баловсяк, не тільки дітям, а й дорослим необхідно пояснювати ази цифрової безпеки. «Приватності в інтернеті немає, – застерігає експертка. – Російські сервіси не лише показують нам рекламу, заробляючи на нас гроші: ми ще й розкриваємо їм свої персональні дані. Маючи доступ до вашої сторінки в соціальній мережі, можна витягнути про вас детальну інформацію».

Куди ж мігруватимуть користувачі «Вконтакті» та «Однокласників»? На думку Діми Малєєва, ідея створити українську соціальну мережу на заміну російським не спрацює. «Такі мережі будуть мертвонародженими. Facebookдобрий тим, що в ньому можна спілкуватись із людьми в усьому світі. Не думаю, що мешканці інших країн реєструватимуться іноземці», – пояснює він. На думку Дмитра Борисова, зростатиме популярність передусім тих соціальних мереж, до яких надають безкоштовний доступ мобільні оператори. Донедавна абоненти мали змогу сидіти безкоштовно у «Вконтакті» та «Однокласниках».

«За три-п’ять років завдяки цим указам ми просто забудемо про російські соціальні мережі, – прогнозує Надія Баловсяк. – Навіть якщо зараз частина користувачів обходить блокування, з часом процес прискориться, й ми навчимося обходитись українськими та зарубіжними аналогами». А Отар Довженко пригадує інші кроки держави в напрямку дерусифікації – запровадження україномовного дублювання кінофільмів, квоти на українські пісні на радіо, блокування російських телеканалів тощо. Спершу вони видавались нездійсненними, проте тепер ми вже й не пам’ятаємо про те, якчверть століття тому головним телеканалом України було «Останкино».


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!