Фото з соцмереж. Акт самосуду над крадійками біля Галицького перехрестя у Львові
Що повинні зробити люди, які затримали злодія
В українському законодавстві, а саме у кримінально-процесуальному кодексі щодо цього є стаття 207 «Законне затримання». У ній вказано:
«Кожен має право затримати без ухвали слідчого будь-яку особу при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, а також безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення. Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою і затримав відповідну особу, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення».
Тобто, злодія мають право затримати і після цього негайно передати уповноваженій службовій особі чи принаймні повідомити її. Яким чином утримувати правопорушника в законі не вказано – але однозначно над ним не можна знущатися. «Зв’язати злодія скруткою за руки і, наприклад, такою ж скруткою прив’язати до плоту, щоб він не втік, поки не прибуде поліція, законодавством не заборонено. Знущальний характер, прив’язування до стовпа, екзекуція над цією людиною і таке інше не відповідає законодавству», – пояснює Олег Мицик.
Чому публічні розправи заважають роботі поліції
Отже, злодія спіймали «на гарячому» і утримують, поки не прибуде поліція. Саме в цю хвилину зв’язати йому руки і прив’язати до гілки дерева, поки не прибуде викликана поліція – можливо. Однак тільки в умовах, поки слово «негайно» діє.
Правник наголошує, що публічні розправи над особою недопустимі, оскільки це завдасть шкоди розслідуванню кримінального провадження проти злодія. Коли люди затримують і тривалий час демонструють злодія (не повідомивши уповноважених осіб), то поліція в цей час не оглядає місце події, не фіксує обставини злочину. Отже, докази при цьому втрачаються і засудження злодія буде неможливим.
Як не перейти межу під час затримання злодія
У законодавстві України окремо передбачена кримінальна відповідальність за перевищення меж, необхідних для затримання правопорушника. Власне кримінальна відповідальність настає у разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження. «Іншими словами, якщо ви затримуєте правопорушника, то ви повинні йому спричинити шкоду, яка є співрозмірна з його діями, з тим, що він вчинив», – говорить Олег Мицик.
Про це говориться у статті 124 кримінального кодексу «Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця». Правник пояснює, що під час затримання не може бути заподіяне тяжке тілесне ушкодження чи смерть особи. В іншому разі настає кримінальна відповідальність для того, хто перевищив межі.
«Ми пам’ятаємо випадок, який був десь на Волині. Коли злочинця прив’язали і він з невідомих мені причин загинув. Чи то від обмороження, може він був побитий. Треба розуміти, що такі речі недопустимі», – наголошує експерт.
Яку відповідальність несуть ті, хто вчиняє розправу
За словами Олега Мицика, прив’язування людини до дерева чи стовпа, роздягання її та інша подібна поведінка є класичним катуванням. За неї передбачене покарання від 2 до 5 років (позбавлення волі). В кримінальному кодексі такі ситуації регулює стаття 127, у якій йдеться:
«Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб».
Якщо такі дії вчиняють повторно або вони стосуються, наприклад, ромів, відповідальність є іншою. У статті зазначено: «Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років».
На які наслідки чекати злодіям і тим, хто над ними знущається
На початку березня законодавець різко посилив кримінальну відповідальність за вчинення злочинів під час воєнного стану. В тому числі, за таємне викрадення майна покарання тепер можуть призначити від 5 до 8 років позбавлення волі. «Дуже сильно посилена відповідальність за вчинення грабежів та розбоїв, вчинених у період воєнного часу», – наголошує Олег Мицик. Тож і без народного суду злочинці отримують достатнє покарання.
Тим, хто прагне вчинити самосуд, юрист нагадує, що воєнний стан рано чи пізно закінчиться. Якщо держава не встановить осіб, які знущалися, катували і прив’язували, то злодій матиме право звернутись до Європейського суду з прав людини і держава буде зобов’язана відшкодувати йому те, що не затримала винних. «Правоохоронці знають цих осіб, які здійснюють «затримання» таких злодіїв. Просто зараз на це закривають очі у зв’язку з тим, що це нібито сприяє боротьбі зі злочинністю», – коментує Олег Мицик.
У більш глобальному контексті такі дії очевидно негативно впливають на репутацію України серед інших держав. Про цю відповідальність також слід пам’ятати, бажаючи привселюдно покарати злодія та надати таким діям розголосу.
Нагадаємо, що мешканців Львівщини просять не плутати мародерство з крадіжками і не чинити самосуд. Зокрема, у Дрогобичі на Львівщині зафіксували два випадки, коли місцеві мешканці самотужки затримали дрібних грабіжників та піддали їх самосуду. В обох випадках чоловіків, які за попередньою інформацією вкрали у місцевому маркеті шоколад, прив'язали до стовпа на загальний огляд із застосуванням фізичної сили. Також у Львові місцеві мешканці покарали злодія: прив’язали його до дерева біля площі Кропивницького. А на днях крадійок прив'язали до стовпа у районі Галицького перехрестя.
Надія Жила
