фото: www.volynnews.com
У середньому у вартості хліба сировина займає 38%, 15 відсотків складають витрати на збут, 11% – газ і електроенергія, 8% – накладні витрати, 7% – податки в бюджет, 6% – прибуток, 5% – ФОП, 5% – націнка магазина і 4% – фінансові витрати, пояснили в «Концерні Хлібпром». Майже всі ці складові постійно зростали в ціні. В результаті, за словами хлібовиробників, вони отримали світові ціни на всі компоненти, тоді як ціна на хліб в Україні одна з найнижчих в світі. Виняток з переліку – зарплата, яку сьогодні потрібно підвищувати, бо вона внаслідок стримувань ціни на 20% нижча, ніж в інших секторах харчпрому.
Отож, з чим в основному пов’язане зростання ціни за хлібобулочні вироби?
1. Ціна на хліб наразі є цілком обґрунтованою, запевнили в асоціації. Тільки з початку року до березня борошно подорожчало на 90% (з 4200 грн / т. до 8000 грн / т.), а більшість складових хліба – енергоносії, газ, ПММ, зросли на понад 50%. При цьому ціна на хліб за два місяці, згідно з даними Мінекономіки, зросла на 42%.
«Протягом січня-лютого 2015 року та у 2014 році постійно відбувались стрибки долара, внаслідок чого ціни на сировину змінювались щомісяця двічі, – пояснив керівник хлібного департаменту «Формули смаку» Василь Гаврилюк. – А процедура у хлібопекарів така: ми отримали вхідну сировину на 30-50% дорожче, треба порахувати, звернутись в АМКУ, до адміністрації, рітейлу, і тільки через півмісяця або навіть місяць можемо реально підвищити ціни».
2. За словами хлібопекарів, вимиває оборотні кошти з підприємств і неврегульованість взаємовідносин з крупними рітейлерами. За хлібну продукцію, яка має термін реалізації до 3 діб, доводиться чекати на кошти в середньому 24 дні. Голова «Укрхлібпрому» Олександр Васильченко вважає, що таким чином хлібники безпроцентно кредитують торгівлю. Натомість, єдині, хто несе відповідальність за соціальний хліб, промислові виробники, повинні здійснювати попередню оплату за сировину і енергоносії. Так утворюється розрив між витратами і доходами хлібопекарських підприємств.
3. Третій фактор, який також впливає на ціноутворення, полягає у тому, що ціни в хлібній галузі досі регламентує Постанова №1548 від 1996 року, яка дозволяє місцевим органам влади контролювати рентабельність соціально значимих продуктів. «Але якщо говорити про практику останніх років, то все зводилось до заборони підвищувати ціни. До чого це призводить в свою чергу? За даними Міністерства економіки, минулий рік 46% хлібопекарських підприємств закінчили зі збитком», – констатує Олександр Васильченко.
Позитивну роль держави у стабілізації ситуації виробники вбачають у наданні їм дешевшого борошна з Аграрного фонду для випікання соціального хлібу. За їхніми словами, у 2014 році Аграрний фонд добре спрацював, бо вчасно на третину забезпечував підприємства борошном за нижчими, ніж ринкові цінами. Але в 2015 році були скасовані договори за фіксованими цінами і поставки у деякі регіони значно скоротились.
Заступник директора з адміністративних питань ПАТ «Концерн Хлібпром» Віталій Яструбецький пояснює, що Аграрний фонд допомагає, але вони – теж не благодійна організація і тому особливих чудес від нього не варто очікувати.
«Це підприємство – власність держави, і якщо в них будуть збитки через те, що вони будуть продавати борошно надто дешево, ці збитки треба буде перекривати державі. А збитки держави покриваються за рахунок платників податків. Тому, не доплативши за хліб на початку, це обернеться тим, що ми переплатимо за нього у вигляді податків», – каже експерт.
В березні в Україні намітилась тенденція до зниження цін на борошно (до 6800 грн за тонну), в квітні – на газ, зазначають в асоціації. Тож хлібопекарі відзначають , що ситуація на ринку дещо стабілізувалася .
В подальшому розвиток галузі, на думку експертів, має визначати відмова від адміністративного регулювання. Таким чином в хлібну галузь, яка потребує підтримки та модернізації, можна буде залучити інвесторів. Конкуренція на ринку жорстка, тож хлібопекарні не встановлять невмотивованої ціни без втрати для себе покупців і частини ринку. Малозабезпечені верстви населення підприємці пропонують підтримувати адресними дотаціями, так як це відбувається в країнах з ринковою економікою.
Опублікувала Олена Марченко
