Те, що люди масово скуповують товари на ринках та у супермаркетах має як свої плюси, так і мінуси – як для підприємців, так і для простих громадян, вважає Михайло Сало.
Для української економіки те, що люди масово витрачають гроші, з одного боку добре – адже, таким чином бізнес отримує гроші для подальшого розвитку (хоча, тут багато в чому усе залежить від того, чи буде бізнес вкладати їх у розвиток). З іншого боку, такий шалений ажіотаж призведе до інфляції – адже, цього не уникнути, коли попит перевищує пропозицію.
Про ліквідність баняків та гривні
А от для простих українців бажання потратити якомога більше гривень в якомога коротші строки, навряд чи допоможе зберегти заощадження, а навпаки – призведе до додаткових втрат.
«Дивлячись на ажіотаж, що робиться у наших крамницях, з одного боку шкода людей, з іншого – це трохи смішно. До прикладу, я чув, що люди, боячись знецінення гривні, скуповують не лише продукти, але і баняки і стакани. В будь-якому випадку гривні більш ліквідні, ніж такі товари. Я б волів мати нестабільні гривні, ніж заощадження у баняках», - каже Михайло Сало.
Читайте також: Не дивіться, що долар по 38. Готуйтеся, що буде по сто. Але не це головне
Якщо ж ви вирішили купувати гречку, олію та цукор – це теж важко назвати розумним вкладенням коштів. Адже, такі продукти псуються. Та і ціни на них, незважаючи на ріст цін на паливо та падіння курсу гривні, навряд чи сильно зростуть.
«Коли захочете щось купити, треба задуматися, чи є причини для дефіциту такого товару», - рекомендує економіст. До прикладу, цукор, який виробляється в Україні із української сировини. Складова палива у виробництві цукру не є такою значною. Відтак, ціна на цукор навряд чи сильно зросте. Ціна може залежати від урожаю. Але цього року урожай, як цукрового буряка, так і гречки та соняшника був хорошим. Тому, передумов для значного росту цін на ці продукти немає.
Інша справа з товарами, аналогів яким не виробляє Україна. Однак, і тут варто добре подумати, чи варто купувати, адже, не можна точно спрогнозувати, що відбуватиметься із гривнею.
«Ті люди, які біжать і купують речі, які їм не потрібні, швидше за все втратять», - підсумовує фінансовий директор Львівської бізнес-школи УКУ.
Що ж стосується купівлі валюти та намагань заробити на спекулюванні – то це надто ризикований бізнес. Адже, не варто намагатися заробити на тому, на що не маєш впливу, і ціну на що не можеш спрогнозувати.
Шукайте можливостей на довготермінову перспективу
Звісно, кожен може сьогодні піти, скупити чимало речей, і спати спокійно, бо в нього вдосталь борошна чи цукру. Але вони закінчаться і тоді що? Думати слід не на короткострокову, а на довгострокову перспективу, радить економіст.
Ми звикли до того, що Україна – ринок дешевої робочої сили. Це треба змінювати і створювати інтелектуальну додану вартість – українці можуть працювати на закордонні фірми як кваліфіковані працівники – створювати бізнес ідеї, розробляти дизайнерські проекти, тощо.
Традиційно в час кризи відбувається перерозподіл ринку, відтак, для декого криза – стане відкриттям нових можливостей та розвитку свого бізнесу. Адже, українські підприємства зможуть більше заробити, продаючи закордон, та стануть більше конкурентоспроможними в межах своєї країни, у порівнянні із іноземними виробниками.
Слід звернути увагу на експортоорієнтований бізнес, вважає Михайло Сало. При чому важливо виготовляти не дешеві товари, а покращувати їх якості, щоб бути конкурентоздатними закордоном.
«Щоб пережити кризу, українцям слід купувати українське та створювати можливості на довготривалу перспективу», - підсумовує економіст.