Чи варто витрачати гривні? Поради економіста

16410 12
У зв’язку із кризою, люди масово закуповують товари першої необхідності, що мають тривалий термін зберігання:гречку, олію, цукор, алкоголь. Чи варто це робити, чи вигідно це тим, хто таким чином намагається врятувати свої незначні заощадження, та що з того матиме українська економіка, tvoemisto.tv розповів економіст, фінансовий директор Львівської бізнес-школи УКУ Михайло Сало.

Те, що люди масово скуповують товари на ринках та у супермаркетах  має як свої плюси, так і мінуси – як для підприємців, так і для простих громадян, вважає Михайло Сало.

Для української економіки те, що люди масово витрачають гроші, з одного боку добре – адже, таким чином бізнес отримує гроші для подальшого розвитку (хоча, тут багато в чому усе залежить від того, чи буде бізнес вкладати їх у розвиток). З іншого боку, такий шалений ажіотаж призведе до інфляції – адже, цього не уникнути, коли попит перевищує пропозицію.

Про ліквідність баняків та гривні

А от для простих українців бажання потратити якомога більше гривень в якомога коротші строки, навряд чи допоможе зберегти заощадження, а навпаки – призведе до додаткових втрат.

«Дивлячись на ажіотаж, що робиться у наших крамницях, з одного боку шкода людей, з іншого – це трохи смішно. До прикладу, я чув, що люди, боячись знецінення гривні, скуповують не лише продукти, але і баняки і стакани. В будь-якому випадку гривні більш ліквідні, ніж такі товари. Я б волів мати нестабільні гривні, ніж заощадження у баняках», - каже Михайло Сало.

Читайте також: Не дивіться, що долар по 38. Готуйтеся, що буде по сто. Але не це головне

Якщо ж ви вирішили купувати гречку, олію та цукор – це теж важко назвати розумним вкладенням коштів. Адже, такі продукти псуються. Та і ціни на них, незважаючи на ріст цін на паливо та падіння курсу гривні, навряд чи сильно зростуть.

«Коли захочете щось купити, треба задуматися, чи є причини для дефіциту такого товару», - рекомендує економіст. До прикладу, цукор, який виробляється в Україні із української сировини.  Складова палива у виробництві цукру не є такою значною. Відтак, ціна на цукор навряд чи сильно зросте. Ціна може залежати від урожаю. Але цього року урожай, як цукрового буряка, так і гречки та соняшника був хорошим. Тому, передумов для значного росту цін на ці продукти немає.

Інша справа з товарами, аналогів яким не виробляє Україна. Однак, і тут варто добре подумати, чи варто купувати, адже, не можна точно спрогнозувати, що відбуватиметься із гривнею.

«Ті люди, які біжать і купують речі, які їм не потрібні, швидше за все втратять», - підсумовує фінансовий директор Львівської бізнес-школи УКУ.

Що ж стосується купівлі валюти та намагань заробити на спекулюванні – то це надто ризикований бізнес. Адже, не варто намагатися заробити на тому, на що не маєш впливу, і ціну на що не можеш спрогнозувати.

Шукайте можливостей на довготермінову перспективу

Звісно, кожен може сьогодні піти, скупити чимало речей, і спати спокійно, бо в нього вдосталь борошна чи цукру. Але вони закінчаться і тоді що? Думати слід не на короткострокову, а на довгострокову перспективу, радить економіст.

Ми звикли до того, що Україна – ринок дешевої робочої сили. Це треба змінювати і створювати інтелектуальну додану вартість – українці можуть працювати на закордонні фірми як кваліфіковані працівники – створювати бізнес ідеї, розробляти дизайнерські проекти, тощо.

Традиційно в час кризи відбувається перерозподіл ринку, відтак, для декого криза – стане відкриттям нових можливостей та розвитку свого бізнесу. Адже, українські підприємства зможуть більше заробити, продаючи закордон, та стануть більше конкурентоспроможними в межах своєї країни, у порівнянні із іноземними виробниками.

Слід звернути увагу на експортоорієнтований бізнес, вважає  Михайло Сало. При чому важливо виготовляти не дешеві товари, а покращувати їх якості, щоб бути конкурентоздатними закордоном.

«Щоб пережити кризу, українцям слід купувати українське та створювати можливості на довготривалу перспективу», - підсумовує економіст. 


Читайте також:
27 Лютого, 2015 12:40
Ігор Стаття делітанта. Людини відірваної від реальності, яка не розуміє, що коли в гаманці тисяча, або дві гривен, то в такій ситуації вона не думає, що їх треба вложити в нове виробництво, а готується до зубожіння і щоб хоч якось зберегти ті гривні, які зароблені не легкою працею та пережити важкий час запасаються харчами. А взагалі стаття змахує на заказну.
27 Лютого, 2015 01:40
Мусьо Державні мужі х ложили, бо бідьша іх частина не украінці, або проплачена не укр. Стаття Сало це оплачена потуга заспокоіти самих довірчивих, які в 90ті були дітьми, що все буде добре, мука зщіпсується а олія скисне. Коли я в дитинстві жвачку купляв на 5 тисяч то тоді ще війни не було. Діти і [***]и зробили переворот, иди прийшли і ро[***] що ім треба, оплачують всяким патріотам в раді рахунки в швейцаріі, а ті підписують закони, що доводять до ато, паніки і як результат статтей пана Сало.
27 Лютого, 2015 01:26
Марія Фінансовий директор Львівської бізнес-школи УКУ Михайло Сало, я впевнена, не помітив би зростання ціни на цукор і в ри рази, з його прибутками таке зростання - то така маячня!!! Я зневажаю таких людей, які думають, що написавши подібну статтю з претензією (ЛИШЕ З ПРЕТЕНЗІЄЮ) на розум - зробили щось дійсно корисне. Люди скупляли і будуть скупляти, якщо в них є якісь кошти, тому що вони ой як добре розуміють, що срати хотче і держава наша в цілому, і Антімонопольний комітет зокрема на всіх нас оптом та вроздріб. Прості люди, які живуть на 1000-1500 гривень - БОЯТЬСЯ, нешановний Михайло Сало, жити в такій країні та в таких умовах. А вам, пан Сало, хоч цукор по 30 гривень, хоч лосось по 400 - пофіг. Класно сидіти десь в дорогому львівському ресторані та кропати такі жалюгідні опуси, відірвані від реальності простих смертних людей.
26 Лютого, 2015 23:32
жінці ну, не на бензині ж цукор сушать????... але шо зробиш, якшо народ як стадо баранів. не розуміє, шо дикий ажіотаж автоматично тягне за собою ріст цін
26 Лютого, 2015 20:33
жінка автор з ОАЄ??? Це у виробництві цукру паливна складова незначна??? І не потрібно розказувати простим людям. Вони ніколи погоди в державі не робили і зараз не ро[***]. Хай автор пояснить пенсіонеру з 1 тис.грн. пенсії, або працівнику з мін. з/п чому він сьогодні може купити набагато менше ніж вчора, а завтра може і голодним прийдеться сидіти.
26 Лютого, 2015 19:54
Вова Дибильная передача,и также ведущие и (экономист)История нас уже научила как доверять государству.Народ уже не раз поподал на кидалово, и тот кто не дурак уже давно деньги перевёл в валюту А товары с полок были сметены текущеми деньгами Если вспомнить 90-е, то полки в первую очередь опустели в ювелирках и в промтоварах А сегодншняя ситуация это не паника а отчаяние.После оплаты за комунальные платежи, и на еду не хватит не говоря про всё остальное.
26 Лютого, 2015 19:45
Олена В мене єдине питання до автора, а чим був зумовлений стрибок ціни на гречку з 8 грн. до 16 грн. кілька місяців тому. Чи ми перестали її вирощувати, чи урожай зменшився? В один момент ціна скочила в два рази! В нашій країні чудес закони економіки діють вельми специфічно, то чи варто винити простий люд, що намагається хоч якось захиститися?
26 Лютого, 2015 19:34
Запитання до автора Алкоголь -товар першої необхідності?
26 Лютого, 2015 18:55
Сергій На мою думку, якщо вже щось купуєш, то потрібно вкладати кошти в те що можна буде в будь який момент продати(10 днів-10 років) не втративши на цьому. А тут вже кожен сам собі вирішує, що це буде, в залежності від власних можливостей.
26 Лютого, 2015 18:50
Елена Не иронизируйте ситуацию. Пенсионерка и люди на зарплату больше чем на пару месяцев продутции не наберут. А берут и я запаслать и правильно делают. Крупы в упаковках хранятся долго, рафинировное подсолнечное масло -год, мука запакованая тоже держится, мясо в морозилке и масло прекрасно год хранится а о мыле, порошке ит.д. вообще молчу. Да может повезет и товар не пропадет, но цены ростут а пенсии зарплаты нет. Писать научились а мыслить по жизни тупые.
26 Лютого, 2015 18:41
правда Думати слід не на короткострокову, а на довгострокову перспективу, радить економіст Сало,- та біда в тому що так насамперед повинні думати державні мужі які за це отримують зарплату,- от їм би оргаеізуватись економістам і провести лекцію і поставити вимоги до виконання і з визначенням термінів та відповідальності.Бо народу аферисти порошенко-яценюк дали прапор в руки а собі взяли нацбанк та друкарський верстат- от і ро[***] що хочуть
26 Лютого, 2015 18:41
правда Думати слід не на короткострокову, а на довгострокову перспективу, радить економіст Сало,- та біда в тому що так насамперед повинні думати державні мужі які за це отримують зарплату,- от їм би оргаеізуватись економістам і провести лекцію і поставити вимоги до виконання і з визначенням термінів та відповідальності.Бо народу аферисти порошенко-яценюк дали прапор в руки а собі взяли нацбанк та друкарський верстат- от і ро[***] що хочуть
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!