Чим відрізнялися різдвяні вишиванки від великодніх. Пояснення етнографки

2881 0
Виходиш у вишиванці в місто, наче в музей під відкритим небом, і майже кожного можна розглядати, розповідає про традиції Роксоляна Шимчук.
Фото: Етно-галерея Роксоляни Шимчук

Фото: Етно-галерея Роксоляни Шимчук

Різдвяні сорочки в Україні відрізнялися від великодніх. Різниця полягала у малюнку, а от різниця у кількості вишивки часто була причиною суто прагматичною. Про це Тvoemisto.tv розповіла в інтерв'ю власниця етно-галереї Роксоляна Шимчук.

«У мене в колекції є сорочки з одного села, де на великодніх, літніх сорочках більше вишита пазуха, ніж на різдвяних. Тоді не було опалення, кондиціонерів і погода сильно впливала. Це особливо можна простежити у деяких регіонах Західної України. Кліматичні умови впливали і на крій одягу, і на стилістику», – пояснює Роксоляна Шимчук.

Читайте також: Люди Твого міста: Уляна Явна про старовинні українські строї

До прикладу, під час Великодня на гаївках була більша імовірність, що дівчині стане душно і вона зніме кептар, тож на грудях у такої сорочки було більше вишивки. На Різдво була не менш святочна сорочка, але не було змісту вишивати більше на грудях, адже імовірність того, що людина зніме кептар, була мізерно малою – швидше, вона вдягне зверху кожух і піде колядувати.

Дещо різнився і орнамент на різдвяних і великодніх сорочках, розповідає колекціонерка.

«У моїй колекції можна побачити, що на типових вишивках одного села початку 20-го століття одна сорочка має більш зірковий орнамент, а друга, з того ж села, більш квітково-листяний. Квітковий орнамент міг бути вишитий на Великдень, на Зелені свята. Історії про те, на яку конкретно подію вишивалась сорочка, до нас не дійшло», – говорить Роксоляна Шимчук.

Читайте також: Зараз ознаки свята особливо важливі. Роксоляна Шимчук про великодню вишивку

Вона додає, що раніше, у 19-му столітті, традиційна орнаментика домінувала по всій Україні, лише на початку 20-го століття вишивка відчутніше зазнала зовнішнього впливу.

«У 19-му столітті більше значення мало, чи це сорочка на свято, чи на піст. На піст, наприклад, вдягались сумніші сорочки, більш стримані, у деяких регіонах – вишиті чорним. А вже на свято вдягали пишніші, яскравіші сорочки», – каже Роксоляна Шимчук.

Вона зазначає, що на те, хто яку сорочку вдягав, впливали також вік і статус: молодиця і вдова носили різні сорочки, як і молоді та старші – після 40 років – жінки. Дітям часом робили веселіші сорочки, але часто дитячі були точною копією дорослих.

«Це така глобальна криниця української культури та етнографії. Мали значення крайки, намітки, інші предмети», – каже колекціонерка.

Читайте також: Не буває однакових. Як львів'янка дає нове життя старим вишиванкам

Колись, розповідає Роксоляна Шимчук, найбідніша дівчина мала у середньому 30 сорочок – на піст, до роботи – буденки, на вечорниці, до церкви в неділю, на Різдво, на Великдень, на Зелені свята – бо у тій же сорочці, що на Великдень, вже не піде.

«Будемо відверті, багато людей не ходять до церкви щонеділі, але на Великдень і на Різдво – обов'язково, зокрема на Галичині. І тоді виходиш у місто, наче в музей під відкритим небом, тому що люди носять музейні експонати – майже кожного можна розглядати. Тоді жінки величезну увагу приділяють прикрасам до сорочок. Часто навіть сорочка, яка в тебе вже не новинка, якщо її огранити прикрасою, заграє по-новому», – говорить колекціонерка.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!