фото: Катерина Москалюк
«Комплексна стратегія озеленення міста Львова» – це своєрідний сценарій впорядкування парків, алей, бульварів, внутрішніх двориків, квітників, газонів та інших зелених насаджень міста. Вона визначає пріоритетні напрямки озеленення міста та передбачає співпрацю з владою, підприємцями та громадськими організаціями. 23 лютого науковці лісотехнічного університету, які є авторами стратегії, розповіли під час презентації про основні проблеми зелених насаджень у Львові та запропонували шляхи їхнього вирішення.
«Стратегія – це не розробка конкретного проекту, вона визначає напрямки та порядок дій у сфері озеленення та враховує розвиток міста загалом. Охорона, збереження та відтворення насаджень, створення нових декоративних форм та їхнє гармонійне поєднання з міською забудовою – пріоритетні напрямки стратегії», – наголошує доцент кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України Роман Дудин.
Окремі розділи Стратегії присвячені певним категоріям насаджень: паркам, алеям, бульварам, газонам, деревам у внутрішніх двориках будинків міста тощо.
«У Львові є багато парків, окремі створені ще на початку дев’ятнадцятого століття. З того часу вони значно змінились, зокрема зменшилась кількість екзотичних дерев та загалом їхній видовий склад. Ми пропонуємо низку заходів щодо відновлення, консервації та реставрації, щоб парк знову був таким, як у період свого найбільшого розквіту», – каже Роман Дудин.
Також науковці пропонують відновити архітектурні елементи, наприклад «руїни замку» у Стрийському парку, створити місця з оглядом панорами та впорядкувати доріжки і стежки.
«Стратегія озеленення» не залишає поза увагою і дворики міста. Старі насадження радять замінити новими, а ще – сформувати окремі паркінги, щоб автомобілі не стояли у дворі, та подбати про належне освітлення й загалом облаштування цих просторів.
«У Львові озеленення вертикальних поверхонь носить стихійний характер, на стінах будинків росте лише виноград. Ми пропонуємо озеленити стінки вздовж трамвайних колій, збільшити кількість видів рослин», – говорить Роман Дудин. Також у Стратегії зазначені заходи догляду за газонами та квітниками.
Читайте також: Найщасливіші львів’яни. Як живе і про що мріє мікрорайон Знесіння
«У Львові є багато дерев у «аварійному» стані, які можуть впасти. На центральних вулицях міста, зокрема на Проспекті Свободи та сквері На Валах є багато таких дерев, майже третина від усіх», – каже Анатолій Івченко, завідувач відділу лісівничо-ботанічних досліджень Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України.
Вчений зазначає, що дерева гинуть через неправильну обрізку гілок, ущільнення ґрунту навколо, недостатній полив та загалом через поганий догляд. Анатолій Івченко каже, що у Львові не вистачає фахівців та пропонує відновити посаду садівників при ЛКП.
Ще однією проблемою міста є насадження каштанів: їхнє листя на початку літа перетворюється на суху коричневу масу – їх нищить міль та грибок. За словами Анатолія Івченка, замінити усі каштани на інший вид, зокрема червоноквітковий американський, надто дорого та невиправдано. Була спроба висадити такі дерева, проте умови Львова для них не сприятливі – листя також жовтіє, обпалюється. Науковці пропонують відбирати стійкі до молі дерева, робити з них розсаду та поступово замінити каштани у Львові.
«Також болюче питання – це омела. Раніше цей паразит був лише на невеликих деревах, а тепер його можна бачити і на тридцятиметрових тополях. Це серйозна проблема, якою ніхто не займається», – каже Анатолій Івченко.
Оскільки насіння омели розноситься швидко, вчений пропонує боротися з омелою не на окремих вулицях, а починати з цілих мікрорайонів. Це складний та фінансово затратний процес, проте, якщо не боротись з омелою, вона знищить усі дерева у місті. Анатолій Івченко пропонує брати приклад міст за кордоном, які обрізають гілки з омелою, переробляють їх у щепки, а відходи використовують у промисловості та для опалення.
Вчені наголосили, що стратегія пропонує напрямки та перелік основних заходів, втілення яких потребує тісної співпраці із іншими структурами міста. «Пропозиції науковців – це добре, проте їх потрібно втілювати в життя. Варто зробити розрахунок ефективності впровадження заходів з озеленення, правильно розподілити час та кошти», – каже Анатолій Івченко.
Катерина Москалюк,
фото авторки
