фото: 24tv.ua
Розмір – середній: вибираючи кавун, не женіться за розміром. Ідеально смакують кавуни середньої величини — кілограмів 5-7. Величезні кавуни можуть мати надлишок добрив.
Бойове забарвлення: кавун має бути контрастним. Темні і світлі смуги мають бути максимально чітко позначені. Чим темніші смуги, тим ягода має більше поживних речовин.
Помірно сухий хвостик: хвостик має бути сухим, але не відірваним. Занадто сухий хвостик означає, що кавун відвезли з баштану багато тижнів тому. Але сухим хвостик міг стати і після того, як його насильно відрізали і він висох «по дорозі». Тому дивитися треба на місце його переходу в кавун. Хвостик проростає з так званого «ґудзика». Краї цього ґудзика мають бути сухими. А от мокрий зелений хвіст — гарантія незрілого плода.
Тверда кірка: кірка повинна бути дуже твердою. Якщо кавун стиглий, кірку відколоти нігтем ви не зможете. Якщо ж кірка коричнева і волога — кавун переріс.
Кавун повинен резонувати: стиглий кавун має резонувати. Адже м'якоть зрілого плоду має мікропорожнечі. По кавуну треба постукати: його треба покласти на долоню лівої руки, а правою рукою стукають його у бік. Він повинен віддаватися в лівій руці.
«Хлопчик» чи «дівчинка»: «дівчаток» вважають смачнішими — вони солодші і мають менше кісточок. У «хлопчиків» низ опуклий, а кружечок на ній маленький. У «дівчаток» низ більш плаский, а кружечок широкий.
Пляма має бути не біла: на місці контакту кавуна з землею (утворюється, якщо кавун встиг дозріти на грядці) має бути пляма. Її колір має бути насичено-жовтим або, ще краще, темно-оранжевим, але не білим.
Стиглий кавун не тоне: щоб перевірити кавун на стиглість, його можна кинути у воду, якщо спливе — плід стиглий.
Ніяких жилок: м’якоть смачного кавуна має бути однорідною. Жовтуваті жилки можуть свідчити про не найкращу якість ягоди.
Джерело: 24 канал.
