Глинянська (Глинська) дорога (від напрямку на містечко Глиняни) називалась так ще від XV сторіччя. Вже у XVI столітті, за частиною дороги, закріпилась паралельна назва – Личаківська. 1787 року Глинянська вулиця стала головною артерією Личакова. Нею простягалися цісарський гостинець на Золочів, де він розгалужувався на Броди (далі на Волинь до російського кордону) й на Тернопіль, а звідти через Чортків на Поділля й до Чорного моря.
Верхній Личаків, неподалік першої рогатки. Поштівка поч. XX сторіччя
Ця дільниця завжди була особливою. Протягом ХVIII-ХІХ сторіч мешканці Личакова займалися переробкою зерна на муку і крупу. Звідси досить дивні на наш час назви двох бічних вулиць – Мучна та Круп’ярська. Восени личаківці йшли до міста квасити капусту, наймаючись до окремих господинь. Виготовляли вони цей продукт за власним рецептом, і капуста зберігала свої якості аж до весни… Личаків давав значну кількість візників для міста. Взимку вони працювали на санях, влітку – на возах. Тому поява першого трамвая на Личакові була зустрінута з неприхованою ворожістю. На водія трамваю якось напали жінки та закидали його помідорами і тухлими яйцями.
Личаківська рогатка на початку XX сторіччя
Через стратегічність напрямку та близкість львівського середмістя (бл. 4 км.), вулиця була свідком багатьох історичних подій. У 1648 році по ній ішли полки Богдана Хмельницького, а у вересні 1914 вступали до Львова війська 42-ї дивізії російської армії, 1941 – Личаківська – артерія подальшого бліцкригу на схід.
Рогатка на верхньому Личакові із трамвайним роз'їздом біля станції. Фото поч. XX сторіччя
Там, де закінчується підйом і вулиця стає рівною, віддавна була розташована Личаківська рогатка. Згодом, напередодні I Світової війни у цьому місці було облаштовано трамвайний роз’їзд.
«Передача» Львова росіянам у вересні 1914 року на новій Личаківській рогатці
Із початком ХХ сторіччя Личаківську рогатку перенесли до меж нинішньої вулиці Пасічної. Її штат урядував у будинку при Личаківській, 148. Навпроти, близько 1910 року, збудували триповерховий будинок під № 179 з готичною вежею, у якому зараз розміщено початкову школу. Біля цього будинку 3 вересня 1914 року віце-президент Львова Тадеуш Рутовський вручав символічні ключі від міста російському генералові Роде.
Польські військові на Личаківській рогатці під час польсько-радянської війни 1920 року
Після I Світової війни значення львівських рогаток поступово занепадає. Вони перетворились на звичайні, історико-географічні орієнтири для мешканців та гостей міста.
За інформацією: Фотографії Старого Львова.