Фото: firtka.if.ua
Гуцульська коляда Верховинщини може стати нематеріальним надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО, повідомляє Суспільне.
Читайте також: Опісля були арешти. Як Василь Стус та Ігор Калинець ходили з вертепом у Львові. Фото
За словами настоятеля церкви Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України, що в Криворівні на Івано-Франківщині, отця Івана Рибарука, це питання вже розглядають.
«Зараз стоїть питання, щоб внести її до всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Бо минулого року таким надбанням стала косівська кераміка. Тому це вже говорить про себе. Я думаю, що з Божою поміччю ми це допровадимо до успішного завершення, і весь світ буде знати нашу коляду. Це буде офіційне визнання», – каже отець Іван Рибарук.
Як зазначає священник, колядувати починають після закінчення Різдвяної літургії. Тоді із церкви виходять чоловіки у кептарях та шикуються у ряд. У декого в руках – гуцульські топірці, трембіти, роги чи скрипки. Після цього починається святковий урочистий обхід довкола церкви. Навколо храму утворюється кільце. Коляда лунає по-різному: то стихає, то знову набирає сили. Потім із церкви виходить священник, який благословляє колядників.
Читайте також: З неї сипеться каміння і прогнив дах. У Львові руйнується символ міста вежа Корнякта
Загалом, за словами отця Івана Рибарука, святкування Різдва Христового відрізняється від того, як відзначають цей день в Україні. Найкраще, каже священник, приїхати та почути гуцульську верховинську коляду на власні вуха.
Раніше гуцульська коляда і плєс увійшли у національний реєстр нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
