фото: litac.org
На тематичному форумі «Освіта», який проходив 15-18 вересня в межах Форуму видавців у Львові, прозвучало питання і про перспективи української вищої освіти. «Якою має бути освіта в Україні, аби працездатна частина суспільства відчувала її корисність. Хто має відповідати за освіту? Держава? Людина? Бізнес?» – відповідь намагалися дати освітяни та представники влади та бізнесу.
Вищу освіту в Україні нерідко звинувачують у її непрактичності в майбутньому. Відтак на освітянському форумі своїм досвідом подолання цієї проблеми поділилися викладачі Українського католицького університету, а також представники ІТ-компаній, які безпосередньо відчувають ефективність тієї чи іншої освіти.
Опираючись на успішний приклад УКУ, спікери виділили кілька основних факторів у підході до університетської системи навчання, що якісно змінюють освіту, а отже і кількість фахових кадрів опісля.
Глобальна конкуренція та «змішана» освіта
Координатор проекту і старший викладач програми комп’ютерних наук УКУ Олексій Молчановський вважає, що перш за все, варто нагадувати студентам, що їхня конкуренція має міжнародний, а не локальний характер, адже «Україна не виключена з глобального контексту». До того ж, українські студенти сьогодні мають доступ до різноманітних онлайн-курсів від закордонних університетів, які можуть пришвидшити розвиток української вищої освіти.
Читайте також: Чому звільняються працівники: що варто знати роботодавцю
Як його засновник, Молчановський певен: «Змішане навчання, доступ до якісної американської, європейської освіти за допомогою того, що пропонують онлайн-курси, дозволяє бути таким каталізатором [в освіті]». До прикладу, курс навчання «Prometheus» вже планують включити в програму одного з тутешніх університетів. Зважаючи на позитивні відгуки викладачів щодо використання онлайн-курсів у своїй програмі, Молчановський також вбачає в цьому користь для самих викладачів, бо вони «бачать, як можна викладати по-іншому, змінюються самі, змінюють своїх колег, кафедри та й університет». І це, на його думку, дещо вирішує проблему закритості викладачів та кафедр, які «часто конкурують між собою, а не кооперуються».
Бізнес & університет
Першими, хто має мати слово в тому, якою має бути освіта, є бізнес та роботодавці, вважає Ярослав Притула – професор з кількісних методів прийняття бізнес-рішень та економіки, викладач Львівської бізнес-школи УКУ.
«Досить часто освітяни думають про освіту, виходячи з потреб та проблем освіти. Але якщо подивитися, як працює бізнес та успішні організації, вони працюють на клієнта», - і освітню стратегію, мовляв, треба формувати на основі потреб роботодавців. Останні ж як ніхто знають, які фахівці їм потрібні.
Як пригадує викладач Ярослав Притула, програму бізнес-школи УКУ створювали виходячи з цих вимог, обговорюючи кожен курс із компанією. «Це досить довгий процес, але результати студентів вже впродовж першого року навчання нас вражають». Окрім цього, додає він, «важлива віра в програму, в те, що університет може бути прогресивним».
Читайте також: Дисонанс на ринку праці: що вимагають працедавці та чого хочуть працівники
За словами Тараса Вервеги, співзасновника та члена ради директорів компанії SoftServe, в Україні «освіта сфокусована на знаннях, а не на навиках», тому більшість випускників вишів не готові працювати за поставленими працедавцями вимогами. «Їм не вистачає навиків того, як працювати в команді, комунікувати, вести за собою команду, шукати компроміси. Через це наші компанії беруть на себе цей обов'язок, і в рамках університетів та шкіл намагаються це наздогнати», – додає співзасновник SoftServe. На його переконання, освіту можна вважати успішною, якщо опісля випускники легко знаходять роботу за фахом.
Однак Тарас Вервега має й інше пояснення успіху програм від УКУ, зокрема ІТ-напряму. На його думку, важливу роль зіграло те, що цей університет стартував «з нуля»: «Вони не обтяжені тим старим багажем знань, проблем, які тягнуть донизу інші вищі школи, не обтяжені багатьма умовностями, а навпаки – беруть все найкраще з-за кордону».
Підготувала Ірина Матвіїшин
