"Міліція, місто Львів, чим можу вам допомогти?" – цю фразу оператори служби 102 повторюють сотні разів. Із навушниками та мікрофонами перед монітором сидять троє осіб у міліцейській формі - двоє молодих жінок та чоловік. Цього для міста замало, зізнаються правоохоронці. Операторів має бути щонайменше п'ятеро.
Саме браком людей, що відповідають на дзвінки у міліції, пояснюють те, що іноді важко з першого разу додзвонитися за номером 102. Збільшення кількості робочих місць для операторів та штату працівників мало б вирішити проблему.
В овальній кімнаті, де приймають виклики 102 - ніби у вулику: приміщення Львівського оперативного центру миттєвого адміністрування нарядів (скорочено - ЛОЦМАН) невелике, а працює тут вісім осіб. Серед працівників центру, зокрема інспектори, що відповідають за скерування нарядів (саме вони визначають, кого із правоохоронців відправити на кожен окремий виклик, зареєстрований операторами), а також міліціонер, в чиї обов'язки входить робота із групою «Варта-1» на мобільній рації Zello.
Міліція на андроїді
Групу «Варта-1» у Львові створили активні громадяни, задля координації спільної роботи минулої зими – організовували спільні патрулювання, ділилися інформацією про події, та передавали куди у Львові під час блокування військової частини потрібно було приносити гарячий чай та канапки. Щоби долучитися до групи досить мати андроїдний гаджет із доступом до Інтернету. Революція закінчилася, а от група і надалі доволі активно працює. Сьогодні завдяки цьому каналу львів'яни координують свої зусилля не лише між собою, але і з міліцією. Зокрема - діляться інформацією про злочини у місті та прикмети порушників, яких розшукують.
"Громадськість досить активно допомагає нам. Наприклад, нещодавно завдяки повідомленню у групі «Варта-1» вдалося оперативно знайти викрадений автомобіль", - розповідає в.о. начальника штабу Львівського міського управління міліції Петро Шаркадій.
Доки ми розмовляємо, міліціонер, що "працює із Zello" підносить телефон і повідомляє про крадія "у чорній куртці та чорній шапці, вік близько 30 років", що тікає неподалік від ринку Шувар. "Вас зрозумів" - каже хтось із мережі. У день у групі кілька десятків людей, а от вечорами ця кількість зростає до більше ніж сотні.
"Активно співпрацювати із громадськістю міліція почала із минулого року" – каже в.о. начальника штабу Львівського міського управління міліції.
Дорогі 10 хвилин
З літа система, за якою приймають дзвінки львів'ян на 102, змінилася. Якщо раніше оператор повідомляв про надзвичайну подію у райвідділ відповідного району, а лише звідти скеровували наряд, то зараз реагують відразу із центру, куди надходить дзвінок. Це пришвидшило реагування в середньому на 5-10 хвилин.
"Окрім реагування на виклики та скеровування нарядів, у обов'язки працівника чергової частини входила відповідальність за відбирання заяв, видавання та приймання зброї, працівник чергової частини також зобов'язаний слідкувати за затриманими, тощо. З таким об'ємом роботи важко було оперативно відповідати на повідомлення про порушення. Окрім того, не завжди у цьому районі був вільний наряд" - зазначає міліціонер. Відколи запрацювала нова система оперативного реагування на дзвінки, середня тривалість від виклику до появи міліціонерів становить 6-10 хв.
Ще одним нововведенням, яке львівська міліція запровадила влітку стало те, що усі дзвінки громадян на службу 102, не залежно від змісту, записуються. Із цього часу кількість зареєстрованих викликів збільшилося втричі - якщо раніше реєстрували всього 1500 дзвінків у місяць, то тепер втричі більше - реєструють в середньому 4,5 тис.
Львів'яни стали більш пильними
Лише третина із повідомлень, що надходять до міліції - повідомлення про кримінальні злочини. Чимало мешканців та гостей міста набирають 102, щоби поскаржитися на шум від сусідів, запитати номер райвідділку, чи навіть поскаржитися на неввічливого водія маршрутки. Згідно закону, на усі виклики міліція повинна реагувати, кажуть правоохоронці.
"Якщо хтось телефонує вночі і скаржиться на собаку, яка гавкає у нього під вікнами, створюючи шум, чи на неввічливого водія, або, скажімо, телефонує п'яний і каже, що він не може добратися додому" - у кожному випадку міліція зобов'язана відреагувати.
Навіть, якщо людина телефонує, і, повідомляючи про злочин сміється в слухавку, - ігнорувати такі виклики міліціонери не мають права. Щоправда, неправдиве повідомлення про кримінальний злочин тягне за собою кримінальну відповідальність.
Читайте також: Як це працює: скільки треба чекати на львівську міліцію. Експеримент
До слова, за останній рік значно побільшало неправдивих повідомлень про замінування – у 2014 їх було близько 100. Разом із тим, побільшало і повідомлень від свідомих львів’ян про підозрілі предмети на вулицях міста. Серед останніх – повідомлення про дитячий наплічник, залишений посеред вулиці. Як згодом з’ясувалося, міліції, піротехнікам, рятувальникам та іншим службам довелося виїздити на місце події через портфель, який забув неуважний школяр.
Дитяча мрія
"Міліція, місто Львів, чим можу вам допомогти?" – вкотре за день запитує 25-річний оператор лінії 102 Лілія Єрмакова.
"Телефонують різні люди. Буває, що бавляться діти. Іноді дзвонять люди у сильному стресі, що не можуть навіть пояснити, що сталося і куди потрібно направити міліцію. Іноді щоб трохи заспокоїтись, їм потрібно почути чийсь спокійний голос."
Розповідь Лілія Єрмакова перериває, щоби відповісти на виклик. На 102 повторно телефонують із вул. Чернігівської. Там люди помітили старого чоловіка, очевидно хворого на склероз. Чоловік стверджує, що приїхав із Тернополя до рідних, однак, куди йому іти – не знає. Як з’ясовується, на місце події вже приїздили міліціонери, однак, дідуся за вказаною адресою не знайшли. На місце події наряд міліціонерів відправляють повторно.
Відразу після цього телефонує жінка – просить відправити наряд міліції до приміщення одного із судів Львова. Каже, тут їй відмовляються надати копію матеріалів, на які вона має право згідно закону. На місце події також відправляють правоохоронців.
"Ніколи не знаєш, наскільки серйозною є ситуація. Іноді людину штовхнуть, а вона кричить, що її ріжуть. А в деяких випадках усе ніби під контролем – люди просто сваряться. Але ніколи не знаєш, у що це може перерости", – каже Лілія Єрмакова. Її робота їй подобається. Каже, мріяла бути міліціонером з дитинства.
Підготувала Наталія Горбань
