фото: wz.lviv.ua, facebook.com/photo.php
Фасад будинку на вулиці Фредра, 7
Що трапилося: зі сторони вулиці Герцена власники нежитлового приміщення зруйнували фасад будинку початку минулого століття, який є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Фото: Маркіяна Барана
Що відповіли у міськраді: «Тут дуже високий цоколь, власники вибили два віконні прорізи, зруйнували кам’яні перемички, кам’яний карниз, камінь вивезли у невідомому напрямку. Зараз ставлять двері.
Ми викликали поліцію, яка у свою чергу, викликала слідчу групу. Ми написали заяву. Також ми викликали представників Інспекції держархбудконтролю, які, однак, не вчиняють жодних дій, щоб зупинити самовільні роботи», – розповіла Лілія Онищенко.
Нині ж, як повідомляє кореспондент Tvoemisto.tv, двері за вказаною адресою вставили. Ознак буль-яких інших ремонтних робіт немає.
Лілія Онищенко наголосила, що власники не мають жодних дозволів на перепланування приміщення.
Фасад будівлі на вулиці Вірменській, 13
Що трапилося: на місці старовинної брами у фасад будівлі вмонтували скляне вікно. Там зараз працює сувенірний магазин. Кудись зникла чавунна охоронна таблиця з інформацією про історію будинку. У Львівській міській раді пояснили: якщо таблиця була з чавуну – її, вочевидь, поцупили «колекціонери» металу.
Фото: Юлії Ліщенко
Що відповіли у міськраді: як повідомила «Високому замку» начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, власник сувенірного магазину має усі необхідні дозволи на переобладнання. Адже будівля на Вірменській, 13, – архітектурна пам’ятка національного значення. Добро дали не лише профільні управління Львівської міської ради, зокрема управління охорони історичного середовища мерії та інспекція держархбудконтролю, а й Міністерство культури України.
«У цьому будинку, як і у багатьох будівлях на Вірменській, був широкий заїзд для коней, – каже пані Лілія. – Вірмени тримали коней. Тому вхідні брами до кам’яниць були широкі, з арками. У радянські часи багато таких воріт замурували і перетворили на квартири. На Вірменській, 13, – саме такий випадок. Там була квартира, власники викупили приміщення і облаштували там магазин сувенірів. Було кілька варіантів, як зробити браму. До справи залучили німецьких партнерів з проекту GIZ. Дерев’яна рама цих воріт не збереглася до наших днів. Не можна було її відтворити, бо ніхто не знає, як вона виглядала. А скло – нейтральний матеріал, який показує, що у давнину це був прохід, а не закрите приміщення. Тому такий варіант – цілком допустимий в історичному середовищі. Це використовується у багатьох європейських країнах».
Читайте також: Коли у Львові відреставрують Музей Пінзеля
Президент благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова», віце-президент українського комітету «ICOMOS» Андрій Салюк, у свою чергу, проти такого агресивного вручання в історичну кам’яницю. «Багато речей можна робити, багато – ні, – каже він. – Роботи в історичному середовищі повинні бути ретельно продуманими, а рішення – обґрунтованими. Двері мають вписуватися в архітектуру споруди. Мені не імпонують такі втручання в історичне середовище, коли у кам’яницю «включають» скло».
Опублікувала Наталія Середюк
