фото: Мелісса Жаботинська
Центр керування рухом розташований на вулиці Коновальця, 109 (кінцева зупинка трамвайного маршруту №2). Він функціонує більше 4-ох років. Його обслуговуванням займаються 16 фахівців: диспетчери, які працюють цілодобово, та інженери. Переважно це випускники Львівської політехніки, які навчалися на спеціальностях «Організація дорожнього руху» або «Організація перевезень».
Що саме тут відбувається
Основна функція – робота зі світлофорами. Центр відповідає за 150 світлофорів у місті, 29 із яких – «розумні». «Ми опікуємося ними та плануємо режим роботи: змінюємо чи корегуємо графік, залежно від інтенсивності руху, – розповідає Ігор Могила. – Звісно, ми не фізично їздимо і налаштовуємо світлофори, а робимо це за допомогою програмного забезпечення».
Працівники Центру слідкують за роботою адаптивних («розумних») світлофорів на 29-ти регульованих перехрестях. Такі світлофори за допомогою відеодетекторів підлаштовують тривалість дозвільних сигналів під транспортні потоки. Окрім того, вони забезпечують пріоритетний рух трамваїв на маршрутах №2 та №6 (під час наближення трамвая до перехрестя – для нього вмикається зелений сигнал). Також на цих перехрестях є система відеонагляду, що є інструментом для оператора, який відслідковує утворення заторів, ДТП та інші події й повідомляє про них диспетчерів громадського транспорту.
Також Центр займається диспетчеризацією громадського транспорту. Працівники спостерігають за тим, як їздять маршрутки, трамваї і тролейбуси Львова. Щодня тут формують звіт про роботу перевізників: кількість машин на маршрутах, дотримання графіку руху тощо. «Ми не впливаємо на перевізника і на те, як їздять маршрутки. Але наприкінці дня надсилаємо їм звіт, де вказано, який маршрут працював добре, а який погано, – каже Ігор Могила. – У подальшому, коли з’явиться електронний квиток, ми матимемо на перевізників більший вплив».
Приклад звіту, які працівники Центру керування рухом щодня надсилають перевізникам
Фахівці Центру слідкують за роботою електронних табло. На цих дисплеях львів’яни можуть бачити прогнозований час прибуття трамвая на конкретну зупинку. Як раніше інформувало Tvoemisto.tv, у 2014 році, у рамках співпраці з ЄБРР, уздовж трамвайних маршрутів №2 та №6 встановили 24 інформаційні дисплеї. Ці табло ще досі функціонують лише уздовж трамвайного маршруту №2. (Електронні дисплеї біля Ратуші та на вулиці Саксаганського належать ЛКП «Львівелектротранс», – ред.) У майбутньому мережу планують розширювати, попередньо вирішивши низку проблем передачі даних із трамваїв інших маршрутів, – зазначає Ігор Могила.
Яке обладнання використовують
Працює програма для налаштування роботи світлофорів. Фахівці Центру отримують оперативну інформацію про несправні світлофори: такі об’єкти мають на карті червоний колір. Справні світлофори позначені зеленим, а ті, які дистанційно регулюються диспетчерами «вручну», – жовтим кольором.
Є програма для збору статистичних даних про інтенсивність руху («Анна»). Для кожного перехрестя передбачені кілька базових сценаріїв: під малу інтенсивність, середню і велику. Програма «Іннес» в автоматичному режимі на основі підрахунку інтенсивності обирає, за яким сценарієм працювати світлофору на конкретному перехресті: у короткому циклі, в середньому чи в довгому. Працівники Центру не втручаються у цей процес. Вони лише попередньо програмують, а потім відслідковують, чи все функціонує коректно.
Програма для моніторингу громадського транспорту показує наявність автобусів на маршрутах та відповідність графіку. Як додає Ігор Могила, у щоденних звітах працівники Центру зазначають час відхилення маршрутки від графіку, номер автобуса та прізвище водія. За його словами, у кожного львівського перевізника є «хороший» маршрут і «поганий» маршрут.
Камери відеоспостереження
Центр обслуговує 20 камер на перехрестях. «Вони здатні повертатися на 360 градусів, а також збільшувати зображення так, щоб можна було розгледіти риси людини, яка потрапила в кадр», – пояснює Ігор Могила.
Якщо на одному з контрольованих перехресть стається ДТП, яка значно ускладнює рух, то диспетчер Центру зв’язується з диспетчером перевізника (чиї маршрути там проходять) і повідомляє про аварію. Тоді в компанії перевізника самостійно вирішують: коригувати рух маршрутів чи ні.
За словами Ігоря Могили, наявні камери здатні реагувати навіть у випадках, коли хтось, наприклад, лишає сумку, в якій може бути вибухівка. «Вони вміють аналізувати такі конфліктні ситуації й одразу ж автоматично надавати тривожний сигнал диспетчеру», – каже він.
Пульт керування камерами. Джойстиком можна повертати камеру, а кнопками – перемикати
Що львів’яни не знають про світлофори з ручним регулюванням
Ігор Могила розповідає, що такі світлофори мають сенсорні кнопки, до яких треба обов’язково доторкнутися. Якщо загоряється червоний маячок, це означає, що пристрій отримав інформацію і намагається увімкнути зелений сигнал для пішохода. Є переходи, де зелений сигнал умикається упродовж двох-трьох секунд. Проте, на великих перехрестях світлофори працюють у координації з іншими, тому процес увімкнення зеленого світла може зайняти більше часу.
Світлофори з ручним регулюванням пристосовані для людей із вадами зору. Під жовтим блоком є кнопка, яка також активізує зелене світло. Там же є стрілка, яка дає незрячій людині тактильні орієнтири, де саме розташований перехід. Коли вмикається зелений сигнал, ця кнопка починає вібрувати. За словами Ігоря Могили, незрячі люди у Львові знають це і користуються таким пристосуванням.
Що дає і що ще може дати Центр Львову
На запитання, як дослідження Центру можуть бути корисними для Львова, Ігор Могила відповідає: «Ми маємо дані за чималий період: як змінюється інтенсивність руху на тому чи іншому перехресті, як виглядають ранкові й вечірні піки, як відрізняється інтенсивність у будні та вихідні; удень та вночі. На основі цих даних розраховуємо режим роботи світлофорів. Уся ця інформація є корисною для організації дорожнього руху у Львові».
Ігор Могила додає, що автоматичне вимірювання може мати похибку. Наприклад, якщо дві машини їдуть близько одна від одної – програма може порахувати їх як одну. Однак, це не принципово, адже у підсумку працівники Центру отримують достатньо точний результат.
У «поле зору» відеокамер потрапляють також і різні інциденти: аварії, сутички, крадіжки тощо. Часто звертаються представники поліції та страхових компаній: пишуть запити із проханням надати відео. Таких запитів може бути і до 5-ти на день. Усі відеодані, за словами Ігоря Могили, у Центрі зберігають упродовж 2-х років.
«Наші апаратні потужності – сервери, пропускна здатність каналів – використовуються не на повну потужність. Приблизно на 30%, – зазначає він. – Ми можемо облаштувати ще чимало перехресть «розумними» світлофорами без додаткового оснащення Центру. Нехай не увесь Львів, але його половину ми могли би покрити «розумними» світлофорами».
Чи можливо запровадити «sustainable mobility» у Львові
Існує концепція «sustainable mobility», яку українською переклали як «Стійкі транспортні системи». Ця концепція передбачає транспортне проектування, яке орієнтується на людину, а також пропагує зменшення кількості машин на вулицях міста. Щонайперше – приватних авто. «Дуже неефективно використовувати машину, якою їдеш на роботу упродовж 30-ти хвилин, а потім вона 8 годин стоїть… а перевозить двох або і взагалі одного пасажира», – каже Ігор Могила.
«Приватний транспорт – неефективний загалом, – додає він. – Що більше його стає, то більше потрібно палива, ширших доріг, розв’язок. А коли у нас все це з’являється – люди масово купують автомобілі. І всі починають їхати, і знову виникають затори, і вкотре треба розширювати дороги. Тобто це шлях в нікуди». За кордоном у містах намагаються обмежувати рух приватного транспорту. У Львові, на думку Ігоря Могили, для цього також є всі передумови. Особливо, в центральній частині міста.
Читайте також: У Львові зміниться порядок в'їзду до центру міста: деталі
Таблиця з наявними та відсутніми автобусами на маршрутах на 10.30 год. 30 серпня
Журналісти Tvoemisto.tv спілкувалися з Ігорем Могилою саме в той час, коли у Львові набирав обертів страйк перевізників. Інженери моніторили наявність автобусів на маршрутах та надсилали оперативні дані до управління транспорту і зв’язку Львівської міської ради.
Це лише мізерна частина того, що насправді можуть дозволити потужності цієї установи, – вважають працівники і сподіваються, що у майбутньому Львів використовуватиме Центр керування рухом на всі 100%, а не на 30%, як зараз.
Розмовляла Юлія Сабадишина,
фото Мелісси Жаботинської
