Фото: MoeMisto
Сьогодні, на обливаний понеділок, у Львові продовжують відзначати Великодні свята. Зокрема, у Шевченківському гаю знову будуть гаївки та веснянки за участю фольклорних та етногуртів Пиріг і Батіг, BanduraGirl та Lemko Bluegrass Band. Раніше співачка, дослідниця автентичних українських пісень та давніх духовних напівів Уляна Горбачевська розповідала Тvoemisto.tv історію гаївок, тож пропонуємо пригадати її ще раз.
Перші гаївки у Шевченківському гаю у Львові відбулися у 1988 році. У радянський час ця українська традиція, як і чимало інших, була під забороною. Цього року через російсько-українську війну у «Шевченківському гаю» також не відбуваються святкування. Як раніше відбувались гаївки у Львові Тvoemisto.tv повідомила співачка, дослідниця автентичних українських пісень та давніх духовних напівів Уляна Горбачевська.
Перші гаївки у Львові відбулися у 1988 році. Співачка каже, що тоді була невелика когорта із 50 людей, які передавали традиції, а глядачів було до 200 людей. Сама присутність на таких гаївках була актом непокори, культурною мікро-революцією.
Читайте також: Патрулювання під час Богослужінь і традиційні святкування. Як у Львові відзначатимуть Великдень
«Тоді створилося Товариство Лева, а після Студентське братство. Це були перші ГО на пострадянському Львові. Як я пригадую, мені було 14, я була наймолодшим членом товариства, був сніг, було холодно, я витягнула найдавніші сорочки ще матері, і ми пішли у Шевченківський гай. Це буле трепетно і… страшно. Родичі казали мамі готувати сухарі... Бо слова з давньої гаївки на той час виглядали як супернаціоналістичне гасло. Це виглядало як диверсія проти радянської системи», – каже в ефірі Tvoemisto.tv Уляна Горбачевська.
Вона розповіла, що всі хто був у гаю, починаючи із 1988 року по 2019 рік, знають популярну веснянку із Львівської області «Написала писанок». Ця веснянка про українських хлопців, яких забирали на австрійську війну. Сьогодні тема війни знову актуальна, зазначає дослідниця.
А ще Уляна Горбачевська нагадала давню архаїчну дохристиянську веснянку. «Давні взірці української пісенної традиції – це ритуальні пісні – веснянки, купальські, русальські. Це гучні пісні, бо має відбуватися закликання весни. Як вони заспівають – так прийде весна», –пояснює дослідниця.
«Щороку робиш прості речі, просто збираються друзі, а потім виявляється, що то традиція, яка вже має 30 років. А коли діти відчувають ритуали і ми сповнюємо їх, то ми їх передаємо і творимо традицію. Наші діти продовжуватимуть, вони не захочуть сидіти вдома і нудьгувати, бо батьки бавились на Пасху. Тому я закликаю наступного року «Всі в гай!», – закликала Уляна Горбачевська.
Христина Гоголь
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
