Концесія замку в Підгірцях: шанс на порятунок чи загроза?

7182 0
Замок, який ЛОДА хоче віддати приватному інвестору, формально нікому не належить. Чи є альтернатива концесії?
фото: Олександр Бистріков

фото: Олександр Бистріков

Підгорецький замок планують віддати в концесію приватній компанії. Про це стало відомо з документів, оприлюднених 4 листопада народним депутатом Іриною Подоляк. «Чому підкилимно? Хто інвестор? Чому один інвестор? Чому саме цей замок? Де успіх будь-якого концесійного проекту?», – лише частина запитань, які вона ставить. Тим часом голова обласної державної адміністрації Олег Синютка радикально відкинув звинувачення в підкилимних домовленостях і переклав відповідальність на Кабмін. А керівник Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк стверджує, що держава не має права передавати замок нікому, адже він… нікому не належить. Tvoemisto.tv розібралось у тому, що таке концесія, кому вона вигідна, чи є вона загрозою, чи благом для визначної культурної пам’ятки, на реставрацію якої держава, вочевидь, не має коштів.

Концесія – це передача державного майна в тимчасове, але зазвичай довгострокове користування приватній особі чи компанії. Зазвичай до неї вдаються, коли держава не може дати ради об’єкту, який має для неї стратегічне значення чи цінність. Це дозволяє залучити приватного інвестора для відновлення державного майна, при цьому уникаючи приватизації.

Читайте також: На Львівщині руйнується унікальний храм. Аерозйомка

Ірина Подоляк опублікувала фотокопії трьох документів. Перший – звернення голови ЛОДА Олега Синютки до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням дозволити передачу Підгорецького замку в концесію та надати право визначити концесіонера саме обласній державній адміністрації:

Другий – скерування цієї заяви від імені прем’єра на розгляд профільним міністрам: першому віце-прем’єру Степану Кубіву, міністру фінансів Олександру Данилюку та міністру культури Євгенові Нищуку.

Третій – проект постанови Кабміну, ще без підпису й печатки, за яким усі прохання ЛОДА задоволені, а чинні договори про користування замком анульовані.

Підписання такого документа означатиме, що Підгорецький замок забрали у Львівської галереї мистецтв.

Цей замок на Бродівщині називають одним із найкрасивіших архітектурних ансамблів ледь не всієї Східної Європи. Його унікальність полягає, зокрема, у тому, що тут гармонійно поєднані ренесансний палац XVII ст. із оборонними спорудами. Колись замок славився своєю величезною мистецькою колекцією, зібраною Вацлавом Жевуським, і ще до Другої світової у ньому був приватний музей князів Санґушків. Проте за радянських часів тут розмістили туберкульозний санаторій і сталася масштабна пожежа.

Відтоді замок занепадав і зараз потребує термінової реставрації. Хоча Підгірці входять до так званої «Золотої Підкови» – одного з найпопулярніших туристичних маршрутів Львівщини, – гості можуть  оглянути пам’ятку лише ззовні, адже всередині просто нема на що дивитись.

В кінці 90-х тогочасний директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький добився, щоб замок передали в користування галереї. Проте «вибити» з держави кошти на реставрацію досі не вдалося. Тож, здавалося б, концесія – шанс відновити пам’ятку, яка перетворюється на руїни.

Водночас насторожує таємничість ініціативи. Директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк довідався про існування проекту постанови уряду постфактум – коли Міністерство культури, отримавши документ, попросило його надати документацію щодо замку. Водночас Олег Синютка у згаданому вже ефірі на ТРК «Львів» запевнив: «будь-яка передача в концесію, в оренду, в користування буде проводитись виключно на прозорих, публічних конкурсах із залученням громадськості і фахівців». 

Та чи не слід було запитати громадськість і фахівців про саму доцільність концесії? Тарас Возняк у ній сумнівається.

«Перш за все, цей замок, навіть попри його нинішній стан, приносить прибуток галереї. До того ж, це пам’ятка, я б сказав, міжнаціонального значення – і з архітектурної, і з історичної точки зору. Я переконаний, що Підгірці можуть зацікавити фонди з Польщі, Литви, Австрії й багатьох інших країн. Але для будь-яких процесів із замком спершу потрібно навести лад із документацією», – коментує він.

За словами Тараса Возняка, документально невідомо, кому належить Підгорецький замок. Він відсутній у Загальному реєстрі об’єктів державної власності. То як можна передати комусь об’єкт, який нікому не належить?

Є, до того ж, певні законодавчі нюанси. В Законі України про концесії подано чіткий перелік об’єктів, котрі можна передавати у концесії: здебільшого це об’єкти, призначені для водопостачання, утилізації сміття, надання телекомунікаційних чи поштових послуг, будівництва тощо. Проте пам’яток культурної чи історичної спадщини у цьому переліку немає.

А значить, не лише Підгорецький замок за цим законом не може бути переданий у концесію, а й попередні два – в Тартакові та Старому Селі – були передані незаконно.

Ймовірно, усвідомивши цю колізію, заступниця міністра економіки Юлія Ковалів 8 листопада заявила, що міністерство почало роботу над новою редакцією Закону про концесії, в якій об’єкти культурної спадщини будуть додані до переліку. Це, за її словами, має сприяти відновленню занедбаних архітектурних пам’яток приватними інвесторами – досвід, поширений у світі.

Українські спроби засвоєння цього досвіду поки що не були вдалими. 2010 року облдержадміністрація вперше в українській практиці передала в концесію дві старовинні аварійні будівлі – палац у Тартакові та руїни замку у Старому Селі.

Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: у мандрівку замками «Золотої підкови»

У Тартакові підприємець зобов’язався протягом десяти років реставрувати палац, облаштувати там музей, а на прилеглій території збудувати готель і ресторан. У Старому Селі замок відбудові не підлягає, але інвестор обіцяв протягом п’яти років законсервувати від подальшого руйнування стіни, відбудувати одну з веж і облаштувати майданчик для проведення фестивалів. В обох випадках у концесійному конкурсі брав участь лише один претендент.

Палац у Тартакові
(джерело: www.istpravda.com.uа)

Обидві спроби зазнали невдачі. У Тартакові на третій рік експерименту довелося розірвати угоду з концесіонером, який не спромігся бодай розробити проекту документацію. У Старому Селі відбувся один фестиваль, та консервація мурів так і не розпочалася. Обидва підприємці скаржились на економічну кризу й бюрократичні перепони. Місцеві громади, натомість, били на сполох, що пам’ятки далі руйнуються, та непокоїлись, чи не поклали інвестори око на земельні ділянки.

 Замок у Старому Селі
(джерело: www.istpravda.com.uа)

На думку заступника директора Інституту пам’яткоохоронних досліджень, причин невдачі може бути дві: з одного боку, інвестори просто переоцінили власні фінансові можливості, з іншого, держава не має ні відпрацьованих механізмів контролю за дотриманням плану робіт, ні бажання його контролювати.

Коли так, передавати історичні пам’ятки в руки приватних осіб може бути небезпечно – крім відсутності робіт, що мали б запобігти руйнуванню, можливі нефахові роботи, які знищать історичну цінність, як у випадку численних «реставрацій» давніх кам’яниць у Львові. Для того, щоб історичні пам’ятки можна було спокійно передавати в концесію, необхідна нормативна база та дієвий механізм нагляду за виконанням інвесторами своїх зобов’язань. Альтернативою ж до концесії може бути подання на закордонний ґрант – тоді пам’ятка залишатиметься у власності й розпорядженні держави, а за якістю робіт стежитимуть представники організації-донора.

Роман Мельник для Tvoemisto.tv


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!