Куди поїхати на вихідні зі Львова: до Галицького Єрусалима

14585 0
Один з найбільших торгових осередків Австро-Угорщини, «вільне місто», «Трієст на континенті». Tvoemisto.tv цього разу радить відвідати районний центр Львівщини – місто Броди.
фото: pizzatravel.com.ua

фото: pizzatravel.com.ua

Де розташовані Броди

Броди – районний центр Львівської області, розташований на межі Галичини та Волині. Місто лежить у межах Бродівської рівнини, через його південну частину протікає невелика річка Бовдурка – права притока Стиру. Відстань до Львова – 100 км від Львова.

Чому це місце унікальне

До 1918 року в околицях Бродів проходив державний кордон між Австро-Угорщиною та Росією. Таке специфічне розташування здавна робило місто своєрідною вільною економічною зоною, де бурхливо розвивалася міжнародна торгівля.

Поблизу Бродів трапляються археологічні знахідки, датовані кам'яною добою (ХІІ ст. до н. е.). У період Київської Русі на території Старих Бродів існувало поселення, вперше згадане у «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям». Тут відбулися дві великі зустрічі між київським, на той час чернігівським, князем Володимиром Мономахом та волинським – Ярополком Ізяславичем (1084, 1085).

З 1511 року населений пункт перебував у власності родини шляхтичів Каменецьких, які продали його у 1580 році воєводі руському Станіславу Жолкевському. За чотири роки Броди отримали магдебурзьке право. Через те, що Жолкевський не мав нащадків, у 1629 році він продав його Станіславу Конєцпольському. 1772 року Броди перейшли під владу Габсбургів (з 1804 року – Австрійської імперії, з 1867 р. – Австро-Угорщини).

З початком Першої світової війни (1914—1918) Броди як прикордонний пункт потрапили в смугу воєнних дій. За час війни фронт тричі переходив місто, внаслідок чого місто зазнало великих збитків: було зруйновано багато будівель, пошкоджено залізничну колію, знищено ряд промислових підприємств.

1 листопада 1918 року, як наслідок боротьби українського народу за незалежність, після поразки Австро-Угорщини у І-й світовій війні та розвалу багатонаціональної Габсбурзької монархії у Бродах було встановлено українську владу. У вересні 1939 Броди були зайняті Червоною Армією. Під час Другої світової війни Броди були сильно зруйновані, особливо, коли німецькі армії під командуванням фельдмаршала фон Клейста (Група армій «Південь»), разом з Першою українською дивізією зброї СС «Галичина» потрапили у Бродівський котел (липень – серпень 1944 р.). Більшість бійців «Галичини» загинула. Майже 2000 будинків були повністю зруйновані, особливо в центрі міста навколо площі.

До Другої світової війни в місті проживало дуже багато євреїв. Їхній відсоток у населенні міста сягав 89%, саме тому Броди й називали жартівливо Галицьким Єрусалимом. Проте під час німецької окупації приблизно 9000 тисяч євреїв було пограбовано та частково використано для примусової праці, багатьох із них розстріляли.

У січні 1942 у Бродах було створено єврейське гетто, куди зігнали всіх євреїв, що залишилися живими – 6458 осіб. Тут діяла підпільна організація на чолі з колишнім військовослужбовцем польської армії Самуелем Вайлером. Група встановила зв’язок з підпільниками львівського гетто та членами Нацгвардії ім. Франка з метою створення спільного партизанського загону. Проте їхня спроба не вдалася. Восени 1942 приблизно 5 тисяч євреїв з гетто було вивезено в табір смерті Белжець, а 500 осіб розстріляно на місці. Більшість в’язнів Белжця загинули взимку від тифу, а наприкінці січня 1943 решту було розстріляно у зв’язку з ліквідацією табору.

Що подивитися

Ансамбль Бродівського середмістя

Вулиці Золота (частина кам'яниць – 17-18 ст., решта – 19-поч. 20), Майдану Свободи (кін.18-20 ст.), Вірменської, Руської, акад. Щурата та інших. Колись надзвичайно цікавою була площа Ринок із старовинними будинками та дуже своєрідним середринковим кварталом. Останній був здебільшого знищений під час ІІ Світової війни, а більшість вцілілих ринкових кам'яниць перебудовані за радянських часів і втратили будь-який вигляд.

Фортеця-замок

Броди були збудовані як ідеальне місто-фортеця, де всі вулиці паралельно-перпендикулярні. Для розбудови міста власники запрошували сюди купців різних національностей: в XVII столітті, крім українців та поляків, тут проживали євреї, вірмени, греки та шотландці, про що свідчать записи в актових книгах. В'їжджали до замку через підйомний міст з боку міста. Цю ідеальну фортецю протягом 8 тижнів не могли здобути у 1648 році частини війська Богдана Хмельницького під командуванням Данила Нечая та Ступи.

Остаточно палац пограбували комуністи в 1939-1940 роках. Після Другої світової війни в замку розташувалася військова частина (ремонтний завод), відтак його занепад продовжувався. У цей час і відбувалися основні «добудови», «перебудови», а точніше руйнування замкового комплексу. До наших днів повністю збереглися північно-східний бастіон, дві куртини, ще дві – частково. У західній частині замку ще є білокам’яний портал одного з казематів, виконаний у ренесансному стилі. Він дає уяву про те, як були прикрашені інші каземати.

Палац Потоцьких

У непоганому стані і палац, зведений Станіславом Потоцьким в XVIII столітті. Споруда цегляна, у плані видовжений прямокутник з двома ризалітами. Стіни головного та бокових фасадів оздоблені псевдоколонами, у верхній частині яких розташована пишна ліпнина з ознаками іонічного ордену. Внутрішнє планування приміщень має амфіладний характер, тобто більшість кімнат – прохідні. Внутрішній інтер’єр кімнат не зберігся. Говорять, що головний вхід у палац був прикрашений великим балконом.

З 1990 року, коли військові покинули замок, ніяких серйозних відновлювальних робіт тут не велося. Приміщення палацу було передано в користування школі, там також містився районний архів. А от більшість замкових казематів не використовуються та поступово руйнуються.

Будівля колишнього готелю «Європа»

Споруда збудована в І пол. ХІХ ст. Сучасного вигляду набрала на початку ХХ ст. Певний час тут був розташований відомий у місті готель «Європа». З кінця 1930-х рр. використовувалася для потреб українського бізнесу. Після Другої світової війни тут розмістився військовий штаб, а потім райвійськкомат. Споруда є зразком неокласицизму у Бродах.

Костел Воздвиження св. Хреста

Парафіяльний храм у місті Броди, збудований наприкінці 16 століття. 11 березня 1646 року великий гетьман коронний, дідич Бродів Станіслав Конєцпольський перед своєю смертю склав заповіт, яким зобов'язав сина Александра сприяти будівництву мурованого костелу в місті, що він і зробив.

У радянський період у приміщенні костелу облаштували спортивну школу. 1993 року його передали греко-католицькій громаді, і храм освятили як Церкву Воздвиження Чесного Животворящого Хреста. Наприкінці 1990-х встановили три нові куполи (досі була сиґнатурка).

Палац графів Тишкевичів

Палац, який належав графині Тишкевич, було збудовано у 1912 р., натомість старий, менший, що стояв ближче до вулиці, розібрано. У часи ІІ світової війни споруда зазнала руйнації, але була належним чином відреставрована. Зараз тут розташована контора Бродівського держлісгоспу. Пам’ятка є яскравим прикладом палацового мистецтва початку ХХ ст., виконаного у стилі неокласицизму.

Будівля колишнього Празького банку

Споруда була збудована у 1909-1911 рр. як відділення Празького кредитного банку і використовувалася за призначенням лише до 1914 р. Під час І світової війни тут розміщувалася австрійська управа міста, у період ЗУНРу – військова команда Бродів, а з 26 липня до 18 вересня 1920 р. – більшовицький революційний комітет Бродського повіту. З 1921 до 1939 р. приміщення займало командування Кресової бригади кавалерії, на чолі якого у 1934-1936 рр. стояв відомий польський військовий діяч генерал Владислав Андерс. Після ІІ світової війни тут розмістився Бродівський РКП(б)У, а з 1970-х рр. – районний відділ міліції. Зараз тут розташовані відділення поліції, СБУ та суду.

Єврейське кладовище

На кладовищі поховані представники багатьох відомих єврейських родин: Бабади (Рабіновичі), Бенціони, Бернштейни, Біки, Горовіци, Ертери, Калліри, Капеліші, Кахане, Крістіанполєри, Лянди (Ландау), Лєвіни, Марґлійоти (Марголіси), Морґенштерни, Натанзони, Ніренштейни, Остерзецери, Рапопорти, Рокеахи, Цукери, Шапіро, Шори тощо.

Тут збереглися цікаві зразки різьблених орнаментів на мацевах, зокрема, зображення падаючого будинку (мацева Меїра Їцхака, 1852 р.), корабля (мацева Мальки Бабад, 1834 р.), левіафанів (мацева Періль Росі Рокеах, 1835 р.), свічника із вікном на задньому плані (мацева Йохевед Цельнікер, 1834 р.), книжкової шафи та письмового столика (мацева Манеса Мордехая, 1836 р.), синагоги, руки Бога, грифа, овець та лимонного дерева (мацева Аврагама Яакова Гільфердінґа, 1834 р.), буряків та овець (мацева Аврагама Евера Брінера, 1837 р.), грифонів (мацева Мордехая, 1836 р.).

Загальна кількість збережених на цвинтарі об’єктів – вцілілих мацев, їх уламків та просто слідів поховань – сягає близько 9700. Із цього числа вцілілими можна вважати лише 5900 мацев, причому кілька сотень із них (приблизно 400-500) лежать просто на землі або перетягнені в інше місце.

Бродівська синагога

Кам’яна синагога була збудована 1742 року на місці дерев’яної, яка згоріла. З її історією пов’язано чимало легенд та переказів. У травні 1859 вона стала жертвою великої пожежі, яка знищила більшу частину Бродів. На початку ХХ століття тут проводилися ремонтні роботи. Значних ушкоджень синагога зазнала під час Другої світової війни – були втрачені південна та північна прибудови.

У 1960-х роках тут провели ремонт і облаштували приміщення під склад. Через постійне протікання даху будівлю перестали використовувати взагалі. У 1991 році місцева влада намагалася провести реставрацію синагоги і пристосувати її для картинної галереї, однак задум так і не був втілений в життя. Зараз пам’ятка перебуває в аварійному стані.

Як доїхати у Броди

У Броди можна доїхати приблизно за дві години на автобусі, потягом або електричкою. Автобуси на Броди курсують від Північного автовокзалу. Детальнішу інформацію про розклад руху та вартість квитків можна отримати тут. Розклад руху електричок можна перевірити за посиланням. Із розкладом руху пасажирських потягів, що курсують через Броди, можна ознайомитися тут.

На авто до Бродів можна доїхати за 1,5 год. Рухатися потрібно по київській трасі Е40.

Інші локації, які вже відвідувало Tvoemisto.tv раніше, можна переглянути на карті.

За матеріалами brodyhistory.org.ua та uk.wikipedia.org.

Підготувала Марія Хімка

 

...

Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!