Місто гідних чи креативних? Як продати Львів світові

978 0
Львів без маршруток і швачок, але з роботами і туристами.
фото: melodijolola.com

фото: melodijolola.com

Про те, чому Львову у перспективі 10-15 років не потрібні будуть швачки, чого бракує місту для залучення компаній, які створюють високу додану вартість, обговорювали учасники дискусії під час бізнес-сніданку «Як нова стратегія розвитку Львова впливатиме на зміну капіталізації місцевих компаній», організованого юридичною компанією Ейч.Ді.Партнерз. 

На початку дискусії голова Ради з питань конкурентоспроможності Львова Тарас Юринц презентував проект нової стратегії розвитку Львова, як креативного міста. Візію, яка покладена в основу стратегії можна стисло сформулювати: «Львів — місто гідного життя». Ширше формулювання візії звучить так: «Львів у 2027 році — місто гідного життя, базованого на довірі, чесності, взаємоповазі та взаємодії, що веде до добробуту, самореалізації та суспільного блага через розвиток креативності». За словами Юринца, під креативністю у цьому випадку слід розуміти творення нових ідей і знань та їхнє впровадження.

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, пояснив, що ключова ідея стратегії полягає у тому, що мудрі і креативні люди повинні залишитися у Львові.

Натомість, львівський підприємець Ярослав Рущишин наголосив на тому, що у місті треба створювати якісні робочі місця, на яких працівники створюватимуть більше доданої вартості,  які будуть гідно оплачуватися. Працемісткі виробництва у місті, на його думку, непотрібні, тому що вже зараз важко знайти працівників, готових на них працювати: «Не треба відкривати нові заводи чи фабрики, якщо для роботи на них не буде людей».

Окрім того, перспективи розвитку в Україні близької йому легкої промисловості, за його словами, в Україні (чи у Львівській області) невеликі, адже в Україні відсутнє виробництво тканин. Водночас, він вважає, що в Україні і Львові зокрема є шанси на виникнення кластеру моди: «Я думаю, що масової промисловості в нас не буде, але я маю надію на молодих дизайнерів, які є ближчими до клієнта. У креативному місті місце буде для всіх, і не лише для айтішників».

Читайте також: У Львові створять кластер індустрії моди


Віце-президент компанії SoftServe Олег Денис висловив жаль з того приводу, що влада міста не сприймає працівників ІТ-галузі, як головних внутрішніх інвесторів: «За позаминулий рік у місті на зарплати у галузі витратили 420-450 млн доларів. Чимало грошей лежать у готівці чи на рахунках. Багато проектів ми могли б реалізувати разом з містом, але є питання довіри».

Модератор дискусії Володимир Глащенков запитав в учасників, чи не вважають вони, що побутові поточні проблеми — неякісне прибирання вулиць від снігу, закоркованість міста, ненадійний громадський транспорт, невчасність доставки товарів — знижують капіталізацію місцевих компаній, і саме ці проблеми треба розв’язати у першу чергу.

Ярослав Рущишин назвав це припущення «прикладом примітивного мислення». За його словами, львів’янам слід мислити у категоріях віддаленішого майбутнього. «У майбутньому нам не потрібна буде маршрутка, — вважає підприємець. — Фахівці з високою доданою вартістю сидітимуть там, де захочуть. Швачок у Львові не буде, бо Львів буде містом для туристів та містом з галузями високої доданої вартості. Нам потрібен прорив, щоб людям не треба було стільки їздити, або ж якщо їм треба їхати, то щоб вони могли доїхати дешевим, екологічним транспортом».

Крім того, як каже Рущишин, міські проблеми, як-от дефіцит автобусів чи маршруток, не є пріоритетними у світовій конкуренції: «Нам треба мати що продавати світу, нам треба бути цікавими для світу. А цікавими для світу ми будемо лише, якщо будемо унікальними та самобутніми».

Олег Денис вважає, що першим кроком для реалізації стратегії креативного міста у Львові і залучення компаній, що створюють високу додану вартість, мало б стати створення пільгових податкових умов. Є приклад Дубліна, де виникло креативне середовише, пов’язане з ІТ-галуззю, і інші креативні середовища. Звісно, місто не може дати пільгові податкові умови, тому треба шукати інші можливості, наприклад, у вигляді бартерного обміну між містом і бізнесом.

Читайте також: Львів презентував стратегію прориву міста

Тарас Юринц у відповідь на запитання модератора відповів, що бізнес та члени візійної групи, на його думку, не повинні займатися побутовими, поточними проблемами: «Філософія реагування на прориви, поточні проблеми не призводить до поступального руху вперед. Таким реагуванням мало б займатися місто, і воно цим займається. Зараз відбувається автоматизація виробництва — через роботів. Цікаво, що через автоматизацію знижується зайнятість не лише у виробничій сфері, але й у секторі послуг. Через 15-20 років зникнуть деякі професії, тому нам вже треба про це говорити».

Водночас він визнав, що у Львові є проблеми, які могли б спільно розв’язати місто та бізнес, але вони не роблять цього через відсутність довіри один до одного.

Читайте також: Скільки мільярдів Львів втрачає у заторах

Володимир Глащенков підсумував дискусію словами: «Що більш комфортне місто, що більш воно захищене, що краще бізнес може прогнозувати свій розвиток, то більше коштує бізнес у цьому місті».



Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар