фото: facebook, stezhkamu.com, 112.ua, www.032.ua, www.gromada.lviv.ua, portal.lviv.ua
Ігор Зінкевич, голова громадської організації «Варта1»
Ігор Зінкевич вже понад рік моніторить, чим живе Львів. Facebook-сторінка спільноти, створена ще за часів Євромайдану, зараз налічує понад 23 тисячі учасників та перетворюється на майданчик комунікації між мешканцями міста. У мережі «Вконтакті» сторінка ініціативи має ще більше підписників – понад 53 тисячі. На думку активіста, інформація та взаємодія – це найважливіші ресурси, які допоможуть зробити наше місто більш захищеним. «Громада Львова – найкращий інформатор, який спільними зусиллями змальовує загальну картинку того, що відбувається», – говорить він.
За словами Ігоря Зінкевича, спільнота «Варта1» комунікує в соцмережах за такою схемою: наприклад, в одному із районів Львова щось горить, містом шириться запах диму. Людина, не знаючи деталей, пише про це у спільноті в соціальній мережі Facebook або Вконтакті. Хто живе ближче до місця події або просто випадково опинився там, може розлогіше прокоментувати, що сталося, а також додати фото. Так збирається і сумується інформація.
Ігор Зінкевич усвідомлює відповідальність і розуміє, що деякі дописи на «Варті1» не лише інформують, а часто змушують львів’ян панікувати. Він зауважує: публікації цензурує сама громада. Йому, як модератору сторінок, важко відслідковувати увесь потік інформації, який вливається в мережу щодня. Тому раніше була ідея повернутися до базового функціонування спільноти (як під час Майдану): усі звернення з підтвердженням міліції, «надзвичайників» чи органів влади публікують першочергово. Якщо ж деякі дописи є важливими, але не мають офіційного підтвердження чи спростування, то їх також оприлюднюють, аби інші члени спільноти доповнювали цю інформацію в коментарях.
«Ми раніше так працювали, потім почали структурувати інформацію, перевіряти. У зв’язку з подіями, які нині відбуваються у Львові, така схема взаємодії знову актуальна. Зараз безпека міста – передусім», – говорить Ігор Зінкевич. У часи «затишшя» йому вдавалося опрацьовувати всю інформацію, яка надходила від активістів. Зараз такої можливості немає: інформаційний потік збільшується, також зростає кількість людей, які надсилають повідомлення.
Учасники спільноти «Варта1» часто надають допомогу львівським правоохоронцям. «Співпраця носить здебільшого інформативний характер, хоча також ми періодично разом патрулюємо місто. Як члени громадської організації, ми не маємо права когось затримувати, але можемо повідомляти, збирати свідків події та доповнювати інформацію», – каже Зінкевич і додає, що у Львові ще досі актуальною є проблема недовіри до міліції. Тому «Варта1» намагається виконувати роль посередника між громадою та правоохоронними органами.
Активіст вважає, що для безпеки міста необхідними є можливість і бажання львів’ян фотографувати те, що вони бачать на вулицях, й одразу ж закидати цю інформацію на сторінку «Варти1». «Фотофіксація допомагає зрозуміти, чи серйозною є проблема і скільки людей треба для її вирішення», – говорить Ігор Зінкевич та висловлює сподівання, що з приходом нової поліції у Львові таки об’єднають камери спостереження різних структур, аби отримати ще й повноцінну відеокартинку того, що коїться в місті.
Андрій Шевців, радник міського голови Львова, учасник «Центру безпеки міста»
За спостереженнями Андрія Шевціва, лютневі події згуртували львів’ян, а чимало ініціатив почали взаємодіяти. Так триває понині: «Центр безпеки міста» зараз активно співпрацює з ГО «Варта1». Патрулювати місто також допомагають спільноти «Варта700», «Самооборона» та інші.
Нині вирішується питання, аби підсилити міську структуру управління муніципальної дружини, покласти на них обов’язки щодо активнішого моніторингу міста. Окрім того, є комунальне підприємство «Муніципальна дружина», яке забезпечує охорону об’єктів та громадського порядку. Зараз ця структура збільшує штат, аби на вулицях Львова було якомога більше патрульних.
«Місто активно працює над запровадженням сучасної системи відеонагляду: камера має не лише фіксувати, а й розпізнавати обличчя, номерні знаки та навіть реагувати на ті чи інші дії. Цей процес не стоїть на місці. Відбуваються проектні роботи, ми спілкуємось та консультуємось із іноземними партнерами, які мали досвід запроваджувати подібні речі», – каже Андрій Шевців. Відеоспостереження облаштовуватимуть за кошти міського бюджету, але доступ надаватиметься усім необхідним службам. Наприкінці серпня на вулиці міста вийдуть нові патрульні, які також стануть важливим ресурсом для захисту міста.
На думку Андрія Шевціва, одна із проблем Львова – це поява нових кварталів, які недостатньо захищені. «Там не встановлюють кнопок «SOS» і камер спостереження, які можна було б долучити до загальноміської системи», – каже він і наводить приклад: міста у Європі (навіть менші за кількістю населення, аніж Львів) мають такий сервіс, як кнопка виклику міліції «SOS». Це пристосування дає можливість негайно повідомити про небезпеку. Ці міста розбудовують, розширюють – мережа при цьому теж росте. У Львові такої закономірності немає. Андрій Шевців пропонує об’єднати загальноміську систему спостереження з камерами в ресторанах, готелях, офісних будинках. «У місті є багато камер, але вони локально зав’язані на внутрішньому сервері компаній, яким належать. Будемо домовлятися про співпрацю», – каже він.
Ще один недолік – відсутність системи оповіщення. «Дротове радіо – єдина система оповіщення, яка працюватиме навіть за умови відсутності електроенергії. Радіо допомагає інформувати населення, тримати в курсі подій», – каже Андрій Шевців. На його переконання, цю систему треба відновлювати, аби не повторити трагічний досвід США в 2001 році, коли різні служби перебували на різних каналах зв’язку й не могли між собою ефективно комунікувати.
Окрім того, має працювати сервісний центр, який прийматиме швидкі рішення: локалізація, пошук правопорушників, надання допомоги потерпілим тощо. Основним завданням такого центру має бути опрацювання інформації та забезпечення взаємодії між службами – державними й громадськими.
Валерій Веремчук, керівник ГФ «Народна Самооборона», керівник депутатської групи «Народний контроль» у Львівській міській раді, вважає, що потрібно максимально швидко забезпечити відеоспостереження на вулицях міста. За його словами, на це нововведення з міського бюджету на початку року виділено 5 мільйонів гривень. Депутат запевняє, що потрібно негайно розробити програму «Львів – безпечне місто». «Гроші передбачили ще на початку року на облаштування відеоспостереження в місті для того, щоб унеможливлювати чи вже шукати правопорушників», – вважає Валерій Веремчук.
Павло Гарасим, підполковник міліції, начальник Львівського міського управління ГУ МВС у Львівській області
Павло Гарасим запевнив, що правоохоронці працюють над покращенням безпеки міста. «Посилено працюємо, проводимо ряд профілактичних та оперативних заходів, спільно із громадськими активістами патрулюємо вулиці, реагуємо на всі повідомлення львів'ян щодо виявлення підозрілих предметів», – розповів Павло Гарасим.
Раніше Дмитро Загарія, начальник ГУ МВС України у Львівській області, звернувся до всіх мешканців міста. За його словами, правоохоронні структури та спеціалісти зараз працюють, аби розкрити злочини, встановити й затримати осіб, причетних до їх скоєння, а також не допустити подібних випадків.
«Лише об’єднавши наші зусилля, ми зможемо протистояти насильству на вулицях нашого міста, і лише разом ми зможемо запобігти терористичним проявам та розповсюдженню паніки. Звертаюсь до Вас із проханням допомагати працівникам міліції забезпечувати охорону правопорядку та негайно повідомляти правоохоронців на лінію «102» про будь-які виявлені підозрілі предмети. Це стосується кожного. Будьмо пильними та відповідальними», – закликав Дмитро Загарія.
Спілкувалась Юлія Сабадишина
