Львівські археологи досліджують найстаріше місто області. Фото

8543 0
У рамках проекту «Локальна історія» історики та археологи досліджують найдавніше місто на Львівщині – Белз, столицю однойменного князівства, перша згадка про яке у літописі зустрічається під 1030 р. Тоді київський князь Ярослав Мудрий разом зі своїм братом Мстиславом відвоював Белз, а згодом і Червенські міста, у польського короля Болеслава Хороброго.

Це літописне місто було здавна відоме у науковому середовищі, зокрема тут, починаючи з 1930-х рр. було досліджено вал дитинця з дерев’яними конструкціями всередині, вулицю ХІ–ХІІІ ст., вимощену деревом і виявлено низку унікальних знахідок: свинцеву печатку новгородського князя Мстислава Володимировича (1096–1113), бронзове писало, керамічну писанку та низку артефактів, пов’язаних з військовою справою та господарством місцевого населення.

Археологічні дослідження, які розпочалися минулого тижня, мають на меті з’ясувати найдавніший період історії княжого міста. У південно-західній частині дитинця закладено розкоп, який уже за кілька днів приніс археологам сенсаційні результати. Тут на глибині більше 2 метрів дослідники натрапили на дерев’яні конструкції оборонного валу та частоколу, які попередньо датуються кінцем Х – початком ХІ ст. Під досліджень віднайдено значну кількість фрагментів горщиків Х–ХІІІ ст., кістяні вироби, залізний ніж та наконечник стріли. За словами Остапа Лазурка, археолога з Белзького історико-культурного заповідника, поблизу місця сучасних розкопок у 1930-х рр. провадив дослідження Ярослав Пастернак. Тоді він виявив рештки частоколу, однак детальна інформація про ці укріплення відсутня, як і їх датування. В результаті теперішніх досліджень здобуто важливу інформацію про конструктивні особливості найдавніших оборонних споруд Белза та з’ясовано, що княже місто існувало до 1030 р., тобто до першої писемної згадки про нього.

Розкопані дерев’яні конструкції валу та частокіл, датовані кінцем Х – початком ХІ ст.

Скляні браслети ХІІ–ХІІІ ст.

 

Крем’яний виріб та горщик з попередніх археологічних досліджень Белза

Віталій Ляска, кандидат історичних наук, науковий керівник проекту «Локальна історія», вважає, що ці дослідження підкреслюють стратегічне розташування Белза на перетині торгівельних шляхів. Так, під час розкопок віднайдено фрагменти амфор, які виготовлялися у Візантії, уламки скляних браслетів, які сюди також були привезені. Особливу увагу викликають знахідки горщиків з циліндричною шийкою, які притаманні для середовища північно-західних слов’ян з території Мазовії. Це підтверджує думку, що Белз був важливою ланкою відомого середньовічного шляху Київ – Краків – Прага – Реґенсбург, а також магістралі, що вела з Балтійського моря до Візантії.

Дослідження у Белзі уже завершуються, однак дослідники впевнені, що це лише початок системного вивчення княжого міста, яке ховає під землею чимало невідомих сторінок історії. Невдовзі археологи повернуться до Белза, аби спробувати віднайти тут фундаменти храмів княжої доби, зокрема монастирську церкву св. Климента та церкву св. Спаса.

Фрагмент візантійської амфори з дитинця Белза

Паралельно з працею археологів дослідники проекту «Локальна історія» проводять збір свідчень мешканців Белжчини – старожилів, які були сучасниками і очевидцями важливих історичних подій минулого століття, записують спогади про побут, повсякденне життя села в різні періоди та фіксують цікаві народні традиції його мешканців.

Контактні особи: Віталій Ляска, тел. 097 128 3673, v.lyaska@gmail.com, Остап Лазурко, тел. 067 256 1802, lazurko78@ukr.net

Усі фото з архіву Остапа Лазурка


Читайте також:
Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар