До переліку "Ті, що малюють між слів. 7 українських ілюстраторів, яких варто знати" від "УП.Життя" потрапили львівська художниця Наталка Гайда та Дизайнер Ольга Дегтярова, яка навчалася у Львові. Пропонуємо вам історії талановитих жінок-ілюстраторок.
НАТАЛКА ГАЙДА
Секрети мистецтва ілюстрації львівська художниця пізнавала самотужки: за освітою Наталка Гайда – скрипалька і системний адміністратор. Та це не завадило художниці долучитися до оформлення вже кількох десятків книжок.
"Я маю дуже щасливий досвід співробітництва з людьми, які мене особисто ніколи не обмежували в пошуках", – говорить Гайда, згадуючи видавців, з якими їй випало співпрацювати.
Кар’єру ілюстраторки Наталка починала з оформлення обкладинок для видавництва "Урбіно", а згодом розпочався період співпраці з "Видавництвом Старого Лева", для якого Гайда проілюструвала книжки Катерини Міхаліциної "Бабусина господа" та "Про драконів і щастя", "Татусеву книгу" Володимира Вакуленка-К, "Абетку" Оксани Кротюк, "36 і 6 котів" Галини Вдовиченко тощо.
Визначити стиль, в якому вона працює, Наталці складно. "Переважно це комп’ютерна графіка, але це дуже загальне поняття, – пояснює художниця. – Нині я рухаюся в бік виразності та простоти форми, динамічності, дуже зацікавлена персонажною ілюстрацією і багато з цим працюю".
На переконання Гайди, сьогодні на українському книговидавничому ринку спостерігається піднесення, завдяки чому з’явилося багато нових маленьких видавництв і цікавих ілюстраторів.
При цьому українські видавці й досі відстають від світу технологічно, оскільки деякі сучасні прийоми не під силу українським друкарням.
"Приміром, це складні поп-апи чи висічки, – наводить приклад Наталка. – Переважна більшість таких книг видається в Китаї, але, думаю, це питання часу. Також у нас малорозвинена журнальна ілюстрація. І майже порожньою лишається ніша коміксів, сподіваюся, що це теж тимчасово".
У майбутньому Наталка хотіла б проілюструвати шотландську казку "Там Лін" та "Червону Шапочку". "Хочеться бавитися із чимось загальновідомим і знаходити у ньому якісь нові сенси", – розповідає ілюстраторка.
ОЛЬГА ДЕГТЯРЬОВА
Закінчивши факультет книжкової графіки Української академії друкарства у Львові, Ольга Дегтярьова якийсь час працювала дизайнером у рекламних агенціях, ілюструвала бізнес-журнали, доки 10 років тому не вирішила зосередитися винятково на ілюстрації.
"Дуже радію, що сьогодні книжкова ілюстрація в Україні почала так потужно розвиватися: з’явилися курси, виникла професійна спільнота. Бо, коли я тільки починала займатися ілюстрацією, це був рух із заплющеними очима. Тільки завдяки інтернету можна було щось побачити, на щось орієнтуватися", – згадує Ольга.
За цей час Дегтярьова створила кілька десятків обкладинок для російського видавництва "Манн, Іванов і Фербер", а також проілюструвала два видання для Glowberry Books – "Мама поспішає додому" Світлани Дорошевої (2010) та "Книжку-з’їжку" Ольги Черепанової (2011). Обидва видання існують також в інтерактивних версіях.
Як і більшість сучасних ілюстраторів, Дегтярьова малює за допомогою комп’ютерних програм. "Мені нецікаво ставити себе в якісь рамки і весь час повторювати старе. Тому я постійно намагаюся експериментувати і розвиватися", – говорить про свою техніку художниця.
На думку Ольги, вітчизняна ілюстрація нині перебуває під сильним впливом європейської, через що виокремити власне український стиль складно. При цьому художниця переконана, що сьогодні найкращий час для розвитку ілюстрації в Україні.
"Ще 5-6 років тому було дуже важко знайти українських замовників, багато хто з видавців не розумів, для чого взагалі замовляти ілюстрації, коли можна вкрасти картинку в інтернеті. Сьогодні ж прийшло розуміння важливості ілюстрації у книжці", – ділиться спостереженнями Ольга.
Серед мрій Ольги – створювати книжки-картинки, в яких "переважає настрій, а не сюжет", а ще – ілюструвати тексти сучасних авторів.
Фото та ілюстрації – від "УП.Життя"
