Натомість працівники «Львівелектротрансу» повідомляють, що працюють згідно із законом, крім того, їм потрібні гроші, інформує Zik.
Керівник Львівського центру юридичного захисту Олександр Атаманюк пояснює, що у «Львівелектротрансі» розміщують рекламу на законних підставах. Те, що підприємство намагається зменшити площу реклами на вікнах, дуже добре, однак згідно із законом, вони мають право займати всю площу вікна. Лише треба, щоб реклама мала спеціальний ступінь прозорості. Ступінь такої безперешкодності має визначатися на підставі спеціального експертного дослідження.
Згідно із законом, наскільки розміщення реклами є некомфортним для пасажирів, повинна визначати спеціальна комісія.
«Якщо ставити питання про заборону такої реклами, то обов’язково має бути інформація, наскільки прозорість відповідає реальним вимогам. Єдиний орган, який би мав проводити експертну оцінку прозорості реклами на скляних поверхнях – Інспекція з питань захисту прав споживачів. У них є спеціальні лабораторії», – зазначив керівник Львівського центру юридичного захисту.
Однак, підкреслив Олександр Атаманюк, практично – це нереально.
«Ніхто не буде звертатися в інспекцію. Пасажир незадоволений, він обурений. Але це ціла процедура. І досить клопітка», – вважає юрист.
У свою чергу, в Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області заявили, що до них ще не надходило скарг щодо зовнішньої реклами на трамваях.
Начальник служби диспетчеризації та організації руху «Львівелектротрансу» Олег Білокурий розповів, що підприємство може домовитися з рекламістами не розміщувати рекламу, яка виступає на вікна, однак це невигідно.
«За рекламу на трамваї отримуємо 1100 грн на місяць. Також рекламісти малюють та шпаклюють вагони», – сказав він.
Олег Білокурий уточнив, що саме «Львівелектротранс» вирішує, дозволяти розміщувати рекламу чи ні.
Він додав, що у нових вагонах «Львівелектротранс» не дозволяє розміщувати зовнішню рекламу на скляних поверхнях.
«У нових німецьких вагонах, де вікна ще нові, просимо не залазити на скляні поверхні. А на старі, подряпані вікна, можна», – додав він.
Деякі рекламісти заявляли, що взагалі не займаються розміщенням зовнішньої реклами, яка залазить на скляні поверхні електротранспорту. На власному досвіді перевірили: людей вона настільки дратує, що з часом її здирають.
