Один львівський «айтішник» створює довкола себе 6 робочих місць для людей, які працюють в інших сферах. Тобто, якщо наразі в ІТ-галузі міста працюють 2% мешканців, то завдяки цьому роботу мають ще 12% людей, отож загалом це 14% зайнятих. Якщо кількість працівників, задіяних в ІТ-секторі, зросте до 5%, то у такому разі лише ця галузь забезпечить роботою 35% населення міста, що працює не тільки в ІТ-сфері, а й торгівлі, сфері обслуговування, будівництві тощо.
Нині ІТ-сектор міста – це вже близько 7,2 мільярда гривень щорічно та 300 мільйонів гривень сплачених податків лише у місцеві бюджети Львівщини. Для порівняння – весь бюджет Львова нині близько 4 мільярдів гривень.
У Львові – це 15 тисяч працівників зі середньою зарплатою понад тисячу доларів
ІТ-галузь – нова для України і стрімко розвивається за західними цивілізаційними принципами. А одним із базових принципів у сучасному світі є саме справедлива оплата праці. Нині галузь інформаційних технологій у Львові – це 15 тисяч працівників зі середньою зарплатою 1350 доларів. Так, це не помилка: вже 15 тисяч інженерів у Львові працюють із зарплатою, яку більшість українців вважає недосяжною, хіба що на заробітках за кордоном.
У Львові було проведено анонімне опитування на ІТ-підприємствах. Дослідження показало, що в середньому один львівський «айтішник» віддає 3% зарплати військовим. Це на місяць близько 11 мільйонів гривень пожертв.
Степан Веселовський, керівник Львівського ІТ-Кластера:
Моя мотивація – дуже проста. Йду лише з чесними намірами. Раніше політикою не займався, хоча вже три-чотири роки співпрацював з депутатами міської ради як представник ІТ-сектору. Дійшов висновку, що депутатський корпус мав би працювати інакше, ніж зараз.
Працюю в ІТ-індустрії вже доволі давно. Львівський ІТ-Кластер, який нині очолюю, об'єднує велику частку цієї індустрії в нашому місті – це понад 7 тисяч працівників у 35-ти компаніях. Я досконало розумію, як цей бізнес працює. Його перевага в тому, що він завжди мусив бути глобальним, щоб розвиватися... А розуміння розвитку Львова в нас завжди було локальне, обмежене межами самого міста або країни. Натомість, я думаю, що Львів має успішно конкурувати з містами Центрально-Східної Європи. До речі, ми вже конкуруємо, просто в нас багато хто про це не підозрює.
Львів має стати конкурентоспроможним і з Західною Європою, і Сполученими Штатами, і Канадою. Це – беззаперечно! Тобто представники ІТ-галузі, які мислять глобально, повинні використати свій досвід для розвитку рідного міста. Львів має унікальну можливість посісти серйозне місце у цій індустрії.
Наталія Яневич, кандидат економічних наук, керівник телекомунікаційної компанії «Стелнет»:
Процитую вам картинку-демотиватор, яка недавно потрапила мені на очі: «Хто ми? Українці! Що ми хочемо? Жити краще за всіх! Що ми для цього робимо? Нічого!» В цьому є значна частка правди, і поки байдужих людей буде багато, наше життя змінюватиметься на краще дуже повільно. Або не змінюватиметься взагалі. Я не хочу бути людиною, яка могла б на щось вплинути, але полінувалася це зробити! Тому і йду в депутати. Я – кандидат економічних наук, фахівець, зокрема, в питанні ефективного розподілу бюджетних витрат і напрацювала чимало ідей, як зробити видатки міста ефективними, а контроль за ними – жорстким.
Але я не тільки теоретик, а й практик у регіональній економіці. Крім університету, працюю на фірмі, яка займається побудовою волоконно-оптичної інфраструктури в Західній Україні. Завдяки цій роботі інтернет в оселях та офісах Західної України стає дедалі швидшим, а це – новий рівень комфорту в комунікації зі світом для нас, львів'ян, і підвищення привабливості міста для західних інвесторів.
Петро Ванько, директор ІТ-компанії «Софтсерв – Муніципальні технології»:
Я досягнув помітних результатів у своїй роботі. І тепер хочу бути корисним для свого міста і тому балотуюся в депутати міської ради. Не хочу повторення Майдану через неадекватність деяких вчинків влади. Хочу, щоб рівень життя львів’ян поліпшувався. Коли наші діти піднімаються, щоб відстоювати право на гідне життя, то соромно нам відсиджуватися лише на роботі і не намагатися змінити життя, зокрема нашого міста, на краще. Досвід для цього є!
Насамперед, хочу добитися прозорого залучення коштів до міської скарбниці та прозорого розподілу коштів громади з бюджету міста. І сучасні технології дозволяють значною мірою вирішити цю проблему технічними засобами. Зокрема, останні чотири роки ми тісно співпрацюємо з міською радою у створенні систем моніторингу роботи міської господарки. Уже побудували електронну систему, яка фіксує та аналізує витрачання коштів ЖЕКами. Наприклад, якщо один ЖЕК для фарбування сходової клітки витратив літр фарби, а інший для такої ж роботи – 3 чи 5, то програма негайно виявляє цю невідповідність. А як наслідок – відбувається перевірка на місцях, чи це один ЖЕК неякісно пофарбував, чи інший вкрав фарбу.
Як успішний приклад, можу назвати й системи контролю за рухом транспорту, які ми створили. Вже нині кожен львів'янин може побачити в інтернеті, як далеко від потрібної зупинки перебуває транспортний засіб, через скільки хвилин він приїде, скільки всього «коліс» є на маршруті. Маємо ще певні проблеми з роботою у системі приватних перевізників, але ми їх вирішимо. Найближчим же часом плануємо поширити відображення транспорту на маршрутах і в мобільних додатках, адже тепер люди дедалі більше просто на зупинках користуються мобільним інтернетом.
Перебуваючи всередині владних структур міста, просувати всі ці сервіси стане значно легше, ніж ззовні.
